Постанова ВГСУ від 20.08.2015 року у справі №904/6721/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Справа № 904/6721/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Каракоця Р.Р. - дов. від 31.07.14,

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від26.05.15у справі№904/6721/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д"до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"простягнення 8360 грн.Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення 8360 грн. заборгованості за договором №К3Н0000047 про інкасацію коштів від 01.07.13.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.14 (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.14 (судді: Широбокова Л.П., Орєшкін Е.В., Прудніков В.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" 8360 грн. інкасованих коштів. Суд виходив з невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань із зарахування інкасованих грошових коштів на рахунок позивача та того, що матеріальна відповідальність відповідача за цілісність матеріальних цінностей передбачена спірним договором у зв'язку з чим визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Вказані судові акти за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" були переглянуті у касаційному порядку та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.15 (судді: Черкащенко М.М.. Нєсвєтова Н.М., Жукова Л.В.) залишені без змін.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" 28.01.15 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 29.10.14 за нововиявленими обставинами. Скаржник, як на нововиявлені обставини, посилався на те, що незарахування банком інкасованих спірних коштів сталася через їх втрату (викрадення в результаті збройного нападу на інкасаторський автомобіль), тобто у зв'язку настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, і це підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України №2306 про форс-мажорні обставини від 29.12.14. Отже, за наведених обставин, банк вважав, що відсутні підстави для покладання на нього відповідальності перед клієнтом за втрату матеріальних цінностей та стягнення спірних коштів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.15 (суддя: Крижний О.М.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд рішення місцевого господарського суду від 29.10.14 за нововиявленими обставинами та залишено це рішення без змін. Господарський суд дійшов висновку про те, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від 26.05.15 (судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Кузнецов В.О.) перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки він їх наводив під час розгляду справи; вони були предметом дослідження судів і були відомі сторонам під час розгляду даної справи; сертифікат ТПП від 29.12.14 також не може розцінюватися як нововиявлена обставина у справі та по своїй суті є новим доказом.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 15.04.15 і постанову суду апеляційної інстанції від 26.05.15, та прийняти нове рішення про відмову у позові. На думку товариства судами порушені приписи статей 32, 43, 112 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник не погоджується та вважає помилковим висновок судів про відсутність нововиявлених обставин. Він посилається на те, що неналежне виконання банком умов договору про інкасацію коштів від 01.07.13 сталося внаслідок обставин непереборної сили; що вчинений невідомими особами збройний напад на інкасаторський автомобіль відповідача є форс-мажорними обставинами, котрі підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України №2306 від 29.12.14. Наведені обставини, на думку скаржника, є нововиявленими обставинами, які існували на час ухвалення рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами та не були йому відомі.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника банку, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів законодавства відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення 8360 грн. заборгованості за договором про інкасацію коштів №К3Н0000047 від 01.07.13. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.14 та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.15, ці вимоги були задоволені. Як вже зазначалося, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 29.10.14 за нововиявленими обставинами. Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, визнав, що наведені заявником у якості нововиявлених обставини не є такими у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з чим відмовив у задоволенні вказаної заяви. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України). Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин, у розумінні наведених приписів, відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Разом з цим, не можуть визнаватися нововиявленими обставин, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права. Як вже зазначалося, скаржник, звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.14 за нововиявленими обставинами посилався на те, що незарахування інкасованих грошових коштів на рахунок позивача за спірним договором сталося у зв'язку з їх викраденням в результаті збройного нападу на інкасаторський автомобіль, тобто внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і це підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України №2306 про форс-мажорні обставини від 29.12.14. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення від 29.10.14 за нововиявленими обставинами, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені мотиви перегляду рішення у справі не можна вважати такими, що свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд установив, що обставини, на які посилався заявник як на нововиявлені, він наводив під час розгляду справи; вони були предметом дослідження господарських судів при розгляді даного спору по суті та їм надавалася відповідна оцінка (були прийняті в якості заперечень відповідача проти позову (а.с. 49, 80 І т.с.). Вони також зазначалися в апеляційній та касаційних скаргах відповідача (а.с. 112-117, 149-154 І т.с.) та були оцінені судами. Як вже зазначалося, і це установив суд апеляційної інстанції, сертифікат ТПП від 29.12.14 (з огляду на приписи законодавства) також не може розцінюватися як нововиявлена обставина у справі. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними та не спростовують викладеного і установленого судами, а отже, правових підстав для скасування переглянутої постанови суду апеляційної інстанції у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.