Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 923/1097/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Демидової А.М., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову та додаткову постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014у справі№ 923/1097/13 Господарського суду Херсонської області за позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити"простягнення 1161126,90 грн.за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_4

ОСОБА_5, дов. від 11.02.2014 б/н

відповідача: Казанцев Г.М., дов. від 01.07.2012 б/н

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі, в сумі 1103120,00 грн., інфляційних втрат в сумі 1067,78 грн. та трьох процентів річних в сумі 56939,13 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 у справі № 923/1097/13 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" на користь ОСОБА_4 вартість частини майна ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити", пропорційну частці ОСОБА_4 у статутному (складеному) капіталі зазначеного товариства в сумі 1103120 грн., а також 1067 грн. 78 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 56939 грн. 13 коп. з урахуванням 3% річних, 23 223 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.05.2014 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" на користь ОСОБА_4 13738,56 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 923/1097/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Бойко Л.І., суддів Величко Т.А., Таран С.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2014 у справі № 923/1097/13 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у цій справі стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" 11611 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановою та додатковою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 923/1097/13, рішення Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 у цій справі - залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" (далі - Товариство), затвердженого протоколом зборів засновників № 5 від 14.03.2007, учасниками Товариства станом на 27.11.2010 є: ОСОБА_4 з часткою 40 % у статутному капіталі, ОСОБА_7 з часткою 30 % у статутному капіталі, ОСОБА_8 з часткою 30 % у статутному капіталі Товариства.

27.11.2010 позивач подав нотаріально посвідчену заяву до Товариства про вихід із зазначеного Товариства, в якій було зазначено про відсутність будь-яких претензій, в тому числі майнових, до Товариства.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що 27.11.2010 відбулися збори учасників Товариства, на яких було прийнято рішення про вихід позивача із складу учасників товариства на підставі поданої ним заяви. На підставі відомостей з протоколу зборів учасників Товариства від 27.11.2010 апеляційний господарський суд зазначив, що позивач на загальних зборах заявив про відсутність жодних претензій матеріального та морального характеру до Товариства та його засновників ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідно до п. 4.4 Статуту Товариства у редакції 21.01.2011 (дата державної реєстрації змін до установчих документів) позивач серед засновників Товариства не значиться, що також підтверджуються також Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців від 18.06.2014.

Предметом позову у справі є позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення вартості частини майна Товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, в сумі 1103120,00 грн. у зв'язку із його виходом зі складу учасників Товариства.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що згідно із фінансовим звітом Товариства за 9 місяців 2010 року вартість активів товариства складала 3158400 грн., нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - 243000 грн., довгострокові та поточні зобов'язання Товариства - 157600 грн. Виходячи з балансової вартості активів за вирахуванням нерозподіленого прибутку та поточних зобов'язань, вартість майна Товариства, пропорційна частці позивача у розмірі 40 % статутного капіталу, яка підлягає до виплати Позивачу у зв'язку із виходом, становить 1103120 грн.

Відповідно Висновку № 371, № 431/432/433/434/435/436/437/438/439/440, № 2099/2100 судової комплексної експертизи у справі №923/1097/13 від 31.03.2014 вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" пропорційно частці позивача у статутному капіталі (40 %) зазначеного товариства станом на дату волевиявлення позивача вийти з Товариства - 27.11.2010 відповідно до розрахунків експерта складає 1250,7 тис. грн., а з урахуванням проведених експертиз з визначенням ринкової вартості - 1321,0 тис. грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з моменту надання ним заяви про вихід; відповідач був зобов'язаний сплатити вартість частини майна, пропорційну частці позивача у статутному капіталі Товариства, протягом 12 місяців з дня виходу у строк до 27.11.2011, однак вказане грошове зобов'язання Товариство не виконало; заявлена позивачем вартість частки майна Товариства не перевищує вартості зазначеної частки, визначеної в ході проведеної у справі судової експертизи.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу у повному обсязі згідно із положенням ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із висновками суду першої інстанції та відмовляючи у позові виходив з того, що відсутність упродовж тривалого часу з моменту виходу з Товариства звернень позивача до відповідача щодо виплати належної йому частини майна, а також наявність у заяві позивача від 27.11.2010 та у протоколі зборів учасників товариства від 27.11.2010 №27/1 відомостей про відсутність з його боку будь-яких претензій до Товариства, в тому числі майнових, свідчить про відсутність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, пов'язаного з виходом останнього з Товариства, з огляду на відмову позивача від свого майнового права.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Як передбачено ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд вірно визначив момент виходу позивача зі складу учасників Товариства та момент виникнення у Товариства обов'язку здійснити виплату вартості частини майна Товариства, пропорційної частці позивача у статутному капіталі, і строки її здійснення. З'ясувавши на підставі висновку судової експертизи вартість частини майна Товариства, що підлягає виплаті позивачу у зв'язку із його виходом, визначивши, що заявлена позивачем вартість його частки не перевищує її вартості, визначеної в ході проведеної у справі судової експертизи, встановивши факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по виплаті вартості частки останнього, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не врахував, що нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, корпоративні права позивача не обмежуються лише правом на отримання частини вартості майна при виході із Товариства, право, від якого відмовляється суб'єкт, повинно бути ним визначеним і дії особи щодо відмови від свого права повинні однозначно свідчити про такий намір, у зв'язку із чим безпідставно послався у підтвердження висновку про відмову позивача від свого права на зміст заяви позивача про вихід із Товариства та протокол загальних зборів учасників № 27/1 від 27.11.2010.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 923/1097/13 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 підлягає залишенню в силі.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" 11611 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв'язку із скасуванням постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014, якою задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити", що стало підставою покладення на позивача судового збору за подання апеляційної скарги, додаткова постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 923/1097/13 також підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 923/1097/13 Господарського суду Херсонської області скасувати.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 у справі № 923/1097/13 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-Сити" на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 11611,50 грн.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: А. Демидова

О. Кролевець