ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 912/35/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Севрук В. О.; відповідача - Коваленко А. І.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від10.05.2016у справі№ 912/35/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"простягнення 7 361 440, 77 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - ВАТ "Кіровоградгаз") про стягнення 4 825 827, 95 грн заборгованості щодо оплати наданих у січні-червні 2015 року послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 № 1109011054/Н22, 1 713 995, 84 грн пені та 586 279, 90 грн штрафу за прострочення зобов'язань щодо оплати наданих у січні-червні 2015 року послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 № 1109011054/Н22, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 97 020, 09 грн та втрат від інфляції в сумі 138 316, 99 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.01.2016 порушено провадження у справі № 912/35/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ВАТ "Кіровоградгаз" про стягнення 7 361 440, 77 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області (суддя Н. В. Болгар) від 19.02.2016 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ВАТ "Кіровоградгаз" на користь ПАТ "Укртрансгаз" 4 825 827, 95 грн боргу, 1 713 995, 84 грн пені, 586 279, 90 грн штрафу, 97 020, 09 грн річних, 138 316, 99 грн втрат від інфляції, всього 7 361 440, 77 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя І. А. Сизько, судді І. Л. Кузнецова, Е. В. Орєшкіна) від 10.05.2016 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2016 скасовано в частині стягнення 586 279, 90 грн штрафу та 514 198, 75 грн пені, в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016, ПАТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст. 551 ЦК України, ст.ст.231, 233 ГК України, а також норми процесуального права, зокрема ст.ст. 4, 43, 83 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.07.2016.

ВАТ "Кіровоградгаз" 20.07.2016 через канцелярію суду подало відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз", в якій просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз", (газотранспортне підприємство) та ВАТ "Кіровоградгаз" (замовник) 27.09.2011 укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011054/Н22, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченими умовами цього договору (п. 1.1 договору).

В подальшому сторонами до договору підписні додаткові угоди: №1 від 17.01.2013, №2 від 17.03.2014, №3 від 17.07.2014 та №4 від 05.11.2014.

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013, послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу; замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць; остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 5.5 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013).

Згідно з п. 6.3.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013, замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011; договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором; договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.11.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013).

ПАТ "Укртрансгаз", як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору надані ВАТ "Кіровоградгаз" послуги з транспортування газу у період січень-червень 2015 року на загальну суму 19 644 308, 23 грн, що підтверджується відповідними актами надання послуг, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. ВАТ "Кіровоградгаз", в свою чергу, за надані послуги з транспортування газу розрахувався частково на суму 14 818 480, 28 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

З врахуванням викладеного на підставі наявних в матеріалах справи доказів, господарські суди встановили, що станом на дату прийняття судового рішення у даній справі, основна заборгованість ВАТ "Кіровоградгаз" перед ПАТ "Укртрансгаз" становила 4 825 827, 95 грн, докази оплати якої суду не надані, в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині вважали такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, ПАТ "Укртрансгаз" просило стягнути з ВАТ "Кіровоградгаз" 3% річних від простроченої суми у розмірі 97 020, 09 грн та втрати від інфляції в сумі 138 316, 99 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та втрат від інфляції, суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованими позовні вимоги також в цій частині у розмірі, визначеному ПАТ "Укртрансгаз".

До предмета позову в даній справі входить також матеріально-правова вимога ПАТ "Укртрансгаз" до ВАТ "Кіровоградгаз" про стягнення 1 713 995, 84 грн пені та 586 279, 90 грн штрафу за прострочення зобов'язань щодо оплати наданих у січні-червні 2015 року послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 № 1109011054/Н22.

Місцевий господарський суд вважав такі вимоги обґрунтованими та доведеними, позовні вимоги в цій частині задовольнив повністю.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з такого.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 7.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 17.01.2013 сторони погодили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

ПАТ "Укртрансгаз", як встановлено судом апеляційної інстанції, нараховано ВАТ "Кіровоградгаз" 1 713 995, 84 грн пені за загальний період з 21.02.2015 по 02.12.2015, розрахованої за кожний період окремо в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

ВАТ "Кіровоградгаз" у п. 3 прохальної частини апеляційної скарги просило зменшити розмір нарахованої пені до 1% у зв'язку з тим, що розмір штрафних санкцій надмірно великий порівняно із сумою боргу; судом не досліджено майновий стан ВАТ "Кіровоградгаз", ступінь виконання зобов'язання відповідачем по договору, не взято до уваги той факт, що акціонером ВАТ "Кіровоградгаз" з контрольним пакетом акцій більше 51% є НАК "Нафтогаз України", що відноситься до державного сектору економіки, і стягнення надмірно великих санкцій може завдати шкоди інтересам держави.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до платіжних доручень за лютий - березень 2016 рок, сума основного боргу по справі в розмірі 4 825 827, 95 грн сплачена ВАТ "Кіровоградгаз" в повному обсязі.

В період з травня 2015 року підприємство було вимушено переходити на чотириденний режим роботи для всіх працівників з метою економії заробітної плати та збереження робочих місць робітникам, що підтверджується відповідними наказами.

Станом на 01.01.2016 року заборгованість споживачів природного газу перед ВАТ "Кіровоградгаз" за спожиті об'єми газу становить 57 115 450, 94 грн. Більшу частину заборгованості, а саме, 47 332 179, 00 грн становить заборгованість населення.

Загальна сума пені, 3% річних та інфляційних втрат (1 949 332, 92 грн) є надмірно великою в порівнянні з невиконаним своєчасно відповідачем за договором зобов'язанням (4 825 827, 95 грн) і складає більше 40% суми основного зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що свідчать про те, що внаслідок порушення ВАТ "Кіровоградгаз" своїх зобов'язань, кредитор - ПАТ "Укртрансгаз", зазнав збитків.

З врахуванням викладено, суд апеляційної інстанції, взявши до уваги тяжкий фінансовий стан ВАТ "Кіровоградгаз", ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (повна оплата боргу), поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а також те, що сума, яка підлягає стягненню, буде прямим збитком підприємства і після її сплати відповідач не зможе в подальшому своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з контрагентами, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України розміру пені на 30%, стягнувши 70% від належної до стягнення пені.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ВАТ "Кіровоградгаз"штрафу в сумі 586 279, 90 грн в порядку ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, судом апеляційної інстанці встановлено таке.

Відповідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язано з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Інший розмір штрафу, ніж передбачений ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, договором не встановлений.

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч. 1 ст. 11128 ГПК України).

У постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 № 3-41гс10 зазначено, що виходячи із положень норми ч. 2 ст. 231 ГК України, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

У постанові Верховного Суду України від 04.02.2014 у справі №3-1гс14 також зазначено, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Відтак, грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, виходячи з норм чинного законодавства, судової практики Верховного Суду України, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у даному випадку відсутня сукупність умов, які передбачають застосування до боржника, що порушив господарське зобов'язання, санкцій у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, а тому вимоги ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення з ВАТ "Кіровоградгаз" 586 279, 90 грн штрафу, які розраховані позивачем від грошового зобов'язання відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Укртрансгаз", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі № 912/35/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.