ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 903/34/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Гончарука П.А., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"на постанову та на рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року господарського суду Волинської області від 05.04.2016 рокуу справі господарського судуВолинської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна"до1. товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс-плюс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача-1 товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрейд Плюс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача-2 споживче товариство "Станіславінвест"провизнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,за участю представників сторін:

позивача:Ткоменко В.В.,відповідача-1: відповіача-2:не з"явився, не з"явився,третя особа -1:не з"явився,третя особа -2:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна" (далі - ТОВ "Портман Тим Україна") звернулося до господарського суд Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" (далі - ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали") та товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" (далі - ТОВ "Техно-сервіс плюс") про визнання права власності на комплекс обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А та витребування комплексу обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, з незаконного володіння ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судами встановлено, що ТОВ "Портман Тим Україна" є добросовісним набувачем, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.07.2013р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мельник Л.С. 09.07.2013р. та зареєстрований в реєстрі за №2649, укладений між ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна" є діючим, а відтак ТОВ "Портман Тим Україна" є власником малого комплексу обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 м.кв., що розташований за адресою: Волинська обл., Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7А. Проте власник немає можливості здійснювати фактичне володіння майном, оскільки ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали" володіє спірним майном без відповідної правової підстави, між позивачем та відповідачем немає договірних відносин, а отже позивач має право вимагати визнання права власності за собою та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.04.2016 року (суддя Бондарєв С.В.) позов задоволено повністю. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна" право власності на комплекс обслуговування автотранспорту загальною площею 639,2 м.кв., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, будинок 7-А. Витребувано комплекс обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 м.кв., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, будинок 7-А з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали". Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року (колегія суддів у складі: Бучинської Г.Б. - головуючого судді, суддів Філіпової Т.Л., Василишина А.Р.) рішення місцевого господарського суду від 05.04.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року та рішення господарського суду Волинської області від 05.04.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

До Вищого господарського суду України надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи, у зв"язку з відрядженням представника. Вказане електронне повідомлення не підписано, не зазначено від імені якої сторони воно подано, а також з його змісту не можна дійти висновку про особу заявника. Враховуючи зазначене, строки розгляду касаційної скарги, повноваження касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов"язковою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Сторони у справі не скористались правом, передбаченим ст. 1112 ГПК України на подання відзиву на касаційну скаргу.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимога про визнання за позивачем право власності на спірне майно та витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали" на підставі ст.ст. 319, 328, 387, 388 ЦК України.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

09.07.2013 року, на підставі договору купівлі-продажу, ТОВ "Портман Тим Україна" придбало у ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" комплекс обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 м.кв., що розташований по вул. Прикордонників, 7-А в с. Старовойтовому, Любомльського р-ну Волинської області.

Згідно п.п. 1.3., 1.6. цього договору право власності на об'єкт виникає у покупця з моменту державної реєстрації даного договору. Відчужуваний об'єкт, розташований на земельній ділянці, площею 1,0000 га, кадастровий номер 0723384900:03:002:0066, яка перебуває у користуванні продавця на підставі договору оренди землі від 25.12.2012р., зареєстрованого у Державному реєстрі земель Управлінням Держкомзему у Любомльському районі Волинської області, про що вчинено запис від 28.12.2012р. за №072338494000525.

В розділі 2 даного договору продавцем засвідчено, що він має право власності на об'єкт та має право на його відчуження. Продавець свідчить, що на момент укладення цього договору об'єкт нікому іншому не переданий, не подарований, в інший спосіб не відчужений, а також не є предметом податкової застави, а також іншого спору, не перебуває в оренді або в лізингу у третіх осіб. Об'єкт в заставі, під забороною (арештом) відчуження не перебуває, що підтверджується Витягами за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданими Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. 09.07.2013р. Продавець свідчить та заявляє, що продавець не знаходиться в процесі банкрутства і йому невідомо будь-які дії чи наміри здійснити будь-які дії, спрямовані на порушення справи про банкрутство.

Згідно п. 3.1. цього договору за домовленістю сторін продаж об'єкту вчиняється за ціною 5 614 931,00грн., з урахуванням ПДВ. Зазначена ціна відповідає волевиявленню учасників цього правочину, є остаточною і змінам після його укладення не підлягає.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Л.С. та зареєстровано в реєстрі за №2649.

09.07.2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі зазначеного договору було внесено запис № 5907923 про реєстрацію права власності на комплекс обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 м.кв., що розташований по вул. Прикордонників, 7- А в с. Старовойтовому, Любомльського р-ну Волинської області за ТОВ "Портман Тим Україна".

Того ж дня, нерухоме майно було прийнято ТОВ "Портман Тим Україна" від продавця на підставі акту приймання-передачі. Оплату придбаного нерухомого майна було проведено наступним чином - станом на 01.07.2013 року, ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" мало кредиторську заборгованість перед ТОВ "Портман Тим Україна" в сумі 7 768 546,00грн., а продаж нерухомого майна було вчинено за 5 614 931,00грн., з врахуванням ПДВ, сторонами договору було прийнято рішення про зарахування зустрічних однорідних вимог, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, будь-які претензії в сторін щодо проведення оплати, або не оплати по даному договору відсутні (доказів їх наявності суду не надано).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відхилення сторін від умов договору в частині здійснення розрахунку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не спростовує факту здійснення ТОВ "Портман Тим Україна" розрахунку за договором купівлі-продажу від 09.07.2013р.

Крім того, в жовтні 2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів м. Києва було проведено зустрічну звірку ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Портман Тим Україна" за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. Результати звірки відображені в довідці від 08.10.2013р. № 1179/22-01/35466282. Так, звіркою документально підтверджено здійснення господарських правовідносин між ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна" за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на відчужуване за договором купівлі-продажу від 09.07.2013 року майно ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" в свою чергу набуло право власності в результаті реорганізації ТОВ "Техно-Сервіс Плюс" на підставі рішень загальних зборів, оформлених протоколами №25, 26 на яких прийнято рішення про вихід ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" зі складу учасників ТОВ "Техно-Сервіс Плюс" та виділення частини нерухомого майна підприємства його учаснику - ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" загальною вартістю 5 757 670,00 грн. і частини зобов'язань підприємства, а саме кредиторську заборгованість перед ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" на загальну суму 5 757 670,00 грн. На виконання рішень загальних зборів ТОВ "Техно-Сервіс Плюс" за актом приймання-передачі б/д, б/н передало у власність ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений та здійснено державну його реєстрацію, суди правомірно встановили, що ТОВ "Портман Тим Україна" набуло право власності на комплекс обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 м.кв., що розташований по вул. Прикордонників, 7-А в с. Старовойтовому, Любомльського р-ну Волинської області.

Також судами попередніх інстанцій в процесі розгляду даної справи встановлено, що договір купівлі-продажу від 09.07.2013 року в судовому порядку не визнавався недійсним та між сторонами не був розірваний.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.12.2013р. господарським судом Волинської області винесено ухвалу про забезпечення позову у справі № 903/134/13-г накладено арешт на комплекс обслуговування автотранспорту площею 639,2 м.кв., розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А та заборонено користування та управління нерухомим майном шляхом передання нерухомого майна в тимчасове управління ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс".

На підставі зазначеної ухвали, спірне нерухоме майно було передано до ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс".

Предметом позовних вимог у справі №903/134/13-г, в рамках якої здійснено забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та передано у тимчасове управління до ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" є визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна, а саме малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, що був оформлений Актом приймання передачі (без дати та номеру), у відповідності до якого майно було передано від ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" до ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД"; визнання недійсним правочину щодо відчуження нерухомого майна, а саме - малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, що був оформлений договором купівлі-продажу та був укладений між ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна" та застосувати наслідки визнання правочинів недійсними шляхом повернення майна ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс".

Справа розглядалась неодноразово. Рішенням господарського суду Волинської області віл 26.08.2014 р., залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано недійсним правочин щодо відчуження нерухомого майна, а саме малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, що був оформлений актом приймання передачі (без дати та номеру), у відповідності до якого майно було передано від ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" до ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД". Визнано недійсним договір купівлі - проваджу від 09.07.2013р., що посвідчений приватним нотаріусом 09.07.2013р. та зареєстрований в реєстрі за №2649, а саме щодо відчуження нерухомого майна, а саме: малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А та був укладений між ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна", у відповідності до якого майно було передано від ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" до ТзОВ "Портман Тим Україна". Повернуто ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" комплекс обслуговування автотранспорту, розташованого в с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд №7А, площа забудови 772, 40 кв.м., поверхів 1, обєм будинку 2394 куб. м., загальна площа 639, 20 кв.м., площа нежитлових приміщень 639, 20 кв.м.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2015р. у справі №903/134/13-г рішення господарського суду Волинської області від 26.08.2014р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2014р.у справі № 903/134/13- г залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 29.04.2015р. заяву ТОВ "Портман Тим Україна" задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 05.02.2015р. в частині залишення без змін постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2014р. та рішення господарського суду Волинської області від 26.08.2014р. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.07.2013р., за яким майно було передано від ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" до ТОВ "Портман Тим Україна", скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції. В іншій частині постанову Вищого господарського суду України від 05.02.2015 року у справі № 903/134/13г залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015р. у справі № 903/134/13г касаційні скарги ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2014р. та рішення господарського суду Волинської області від 26.08.2014р. у справі № 903/134/13г в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.07.2013р., за яким майно передано від ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" до ТОВ "Портман Тим Україна", скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.09.2015 р. у справі № 903/134/13г відмовлено у задоволені позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.07.2013 року, укладеного між ТзОВ "Вірго- Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна" та повернення майна ТзОВ "Техно - Сервіс Плюс".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016р. у справі № 903/134/13г рішення господарського суду Волинської області від 09.09.2015р. у справі № 903/134/13г скасовано в частині відмови у задоволенні позову про повернення майна ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс", в решті рішення залишено без змін.

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.09.2015р. та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016р. у справі №903/134/13г встановлено, що ТОВ "Портман Тим Україна" є добросовісним набувачем, оскільки нерухоме майно- малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А був придбаний ТОВ "Портман Тим Україна" за відплатним договором і останнє не знало і не могло знати про те, що ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" не мало права відчужувати майновий комплекс та відмовлено у задоволенні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.07.2013р., посвідченого приватним нотаріусом 09.07.2013р. та зареєстрований в реєстрі за №2649, укладеного між ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна", недійсним.

Згідно з ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" припинено на підставі ухвали господарського суду Волинської області від 09.06.2015р., цією ж ухвалою знято арешт, накладений на комплекс обслуговування автотранспорту площею 639,2 м.кв., розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А.

15.06.2015 року (через 6 календарних днів після припинення справи про банкрутство) ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" здійснило відчуження спірного майна на користь Споживчого товариства "Станіславінвест" за договором купівлі-продажу від 15.06.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №39279908 від 18.06.2015р. вбачається, що вже 17.06.2015р. спірне майно було відчужено СТ "Станіславінвест" на користь ТзОВ "Будтрейд Плюс", а 29.08.2015р. спірне майно у ТзОВ "Будтрейд Плюс" за договором купівлі-продажу нерухомого майна придбало ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Портман Тим Україна" направило на адресу реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції лист з повідомленням про наявність судового спору та проханням не вчиняти будь-яких реєстраційних дій до розгляду справи. Проте, Державним реєстратором реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області Троць М.А. були вчинені протиправні, незаконні дії щодо реєстрації спірного майна, а саме державним реєстратором було взагалі видалено з державного реєстру інформацію про власність ТОВ "Портман Тим Україна" і зареєстровано спірне майно за ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс".

Зазначені реєстраційні дії були оскаржені позивачем до адміністративного суду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 року у справі №К/800/44090/15 за позовом ТОВ "Портман Тим Україна" до Державного реєстратора реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області Троць М.А. про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування рішення та запису, зобов'язання вчинити дії залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року, якою позов було задоволено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 рокувизнані протиправними дії Державного реєстратора щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірне майно за ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс". Зобов'язано Державного реєстратора вчинити дії щодо скасування такого запису.

Судом в рамках цієї адміністративної справи встановлено, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за №22065328, тобто 15.06.2015р., рішення господарського суду Волинської області від 26.08.2014р., на підставі якого внесено запис №10032648 вже було скасовано постановою Верховного Суду України від 29.04.2015р.

Вищий адміністративний суд України, переглядаючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі №К/800/44090/15 та залишаючи її без змін, зазначив, що рішенням господарського суду Волинської області від 26.08.2014 року не визнавалося право власності на спірне майно і взагалі не вирішувалося питання про право власності, тому вказане рішення не є підставою для державної реєстрації права власності відповідно вимог ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 37 Порядку № 868, у зв"язку з чим погодився з судом апеляційної інстанції, що державний реєстратор реєстраційної служби Любомльського РУЮ Волинської області Троць М.А. при проведенні вищенаведених реєстраційних дій від 15.06.2015 року діяв з грубим порушенням вищенаведених законодавчих норм та Порядку № 868 і у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 22065328, а тому дії державного реєстратора реєстраційної служби Любомльського РУЮ Волинської області Троць М.А. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №22065328 та внесення запису №10032648 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 100020207233, загальна площа 639,2 кв.м., адреса: вулиця Прикордонників, будинок 7А, с. Старовойтове, Любомльський р-н, Волинська обл., за ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" є незаконними, а рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 22065328 підлягає скасуванню.

Крім того, суд у зазначеній адміністративній справі встановив, що в день вчинення державним реєстратором незаконних дій про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 22065328 на спірне майно за ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс", а саме 15.06.2015 року, ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" за договором купівлі-продажу №347 від 15.06.2015 року відчужило спірне майно СТ "Станіславінвест", а останній, в свою чергу відчужив 17.06.2015р.- ТзОВ "Будтрейд Плюс".

Отже, фактично незаконними реєстраційними діями відповідача заподіяна шкода правам, свободам та інтересам ТОВ "Портман Тим Україна", як власника малого комплексу обслуговування автотранспорту згідно договору купівлі-продажу від 09.07.2013р.

Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоноложних свобод 1950 року кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав, одних з яких є визнання права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведеного положення особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Вимога про визнання права власності може бути поєднана з іншими вимогами (про витребування майна з чужого незаконного володіння, про виключення майна з акта опису, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та ін.).

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування законодавством обмежуються, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, яким передбачено, що витребування майна можливе в разі його вибуття з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Враховуючи приписи зазначених вище статей, суди попередніх інстанцій встановивши, що ТОВ "Портман Тим Україна" набуло право власності на комплекс обслуговування автотранспорту, загальною площею 639,2 м.кв., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А за договором купівлі-продажу від 09.07.2013 року, який в судовому порядку не був визнаний недійсним та в подальшому вибув з володіння власника - ТОВ "Портман Тим Україна" не з його волі і власник немає можливості здійснювати фактичне володіння майном, яке перебуває у ТОВ "ВП "Побутрембудматеріали" і з яким позивач не перебуває у зобов"язальних правовідносинах та встановивши, що ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" здійснило відчуження спірного майна без достатніх правових підстав та поза волею власника, за вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та визнання за ТОВ "Портман Тим Україна" право власності на спірне майно і витребування цього майна з володіння у ТзОВ "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали".

Щодо доводів скаржника, то колегія суддів відхиляє їх з підстав того, що вони спростовуються матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Крім того, доводи скаржника повторюють доводи апеляційної скарги, які судом апеляційної інстанції спростовані із наданням належної правової оцінки. Переоцінка доказів в силу положень ст. 1117 ГПК України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року та рішення господарського суду Волинської області від 05.04.2016 року у справі №903/34/16 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді: П.А.Гончарук

Н.М.Нєсвєтова