Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 рокуСправа № 916/4299/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівСибіги О.М., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід16.02.2016у справі№916/4299/15Господарського судуОдеської областіза позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21"до1. Одеської міської ради 2. Виконавчого комітету Одеської міської ради 3. Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. ОСОБА_4 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" 3. ОСОБА_5 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Реставратор-1946"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_6 2. ОСОБА_7прозобов'язання передати житловий будинок на баланс,

за участю

- відповідача-1:Штоля А.О. (довіреність від 11.06.2015)- відповідача-2Штоля А.О. (довіреність від 11.06.2015),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21" (далі - позивач) просило зобов'язати

Одеську міську раду (далі - відповідач-1), Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - відповідач-2) та Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" (далі - відповідач-3) передати на баланс позивача багатоквартирний будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмовою передати вказаний вище будинок на баланс позивача, відповідачі порушують приписи законодавства щодо права позивача після прийняття ним відповідного рішення отримати на баланс будинок для його утримання та управління.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.12.2015 (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мирошниченко М.А., судді Аленін О.Ю., Лашин В.В.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

З метою виконання статутних завдань загальними зборами позивача 09.02.2015 було прийнято рішення про прийняття житлового комплексу за адресою вул. Садова у місті Одесі на баланс.

Після прийняття рішення позивач неодноразово звертався до відповідачів з приводу передачі житлового будинку на баланс, але неодноразовими відповідями та з різних підстав позивачу було відмовлено.

Також встановлено, що відповідно до листа Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини №01-07/773 від 17.09.2009, листа Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини від 30.11.2015 № 01-13/109сп, рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 №580 будівлю дома Руссова, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, прийнято під охорону держави як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення, а наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 №662/0/16-07 цю будівлю було внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (охоронний номер №33-Од).

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що оскільки спірний будинок віднесено до пам'ятків архітектури та містобудування місцевого значення, то відповідно до приписів статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" такий об'єкт може бути переданий в управління позивачу лише за наявності погодження відповідного органу культурної спадщини, проте позивач до такого органу з приводу отримання погодження не звертався. Апеляційним господарським судом крім того встановлено, що спірна будівля на момент прийняття позивачем рішення від 09.02.2015 з балансу ЖУФ "Ренессанс" ЛТД-92 не передавалась, відтак фактично заходилась на балансі останнього, тому не можна зобов'язати відповідачів передати спірний будинок на баланс позивача.

Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи із наступного.

Статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у редакції Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII (набув чинності 01.07.2015), яка діяла на час звернення у суд з даним позовом, передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників та брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.

Частиною вісімнадцятою цієї статті у тій же редакції визначено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

Таким чином обов'язок забезпечити передачу об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку примірників передбаченої законодавством документації на будинок, лежить на балансоутримувачу багатоквартирного будинку або особі, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Разом з тим, апеляційним судом було встановлено, що фактичним балансоутримувачем спірного будинку є не відповідачі, а інша особа, що не залучена до участі у справі, також встановлено, що процедура передачі з балансу особи, яка є балансоутримувачем будинку на баланс відповідача-3 відповідно до "Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521, не була проведена і акт приймання-передачі не був підписаний між зазначеними особами.

Вказана обставина не спростовується особою, що звернулась із касаційною скаргою.

Враховуючи викладене, на відповідачів не може бути покладений обов'язок, зазначений позивачем у позові, а саме - передати на баланс позивача багатоквартирний будинок.

Виходячи з того, що відповідачі не мають відповідати за даним позовом, безпідставним є застосування у даному спорі положень статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо прав і обов'язків сторін у даній справі на погодження відповідного органу культурної спадщини, оскільки дослідження питання щодо того, хто із сторін має отримати відповідне погодження органу культурної спадщини на результати вирішення спору у даній справі не впливає.

З цих же підстав не залучення до участі у справі Управління охорони культурної спадщини Одеської області, на що у касаційній скарзі посилається позивач, не може вплинути на результати вирішення спору у даній справі.

Враховуючи наведене суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, а вважає можливим залишити її без змін з урахуванням підстав, наведених у даній постанові.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Реставратор 21" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі Господарського суду Одеської області №916/4299/15, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді О.М. Сибіга

Г.П. Коробенко