Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 14/59 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,судді Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивачів: відповідача: скаржника: не з'явилися не з'явився ОСОБА_3розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2016 рокуу справі№ 14/59за позовомфізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6докомунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 р. позивачі - фізичні особи-підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до господарського суду із позовом до відповідача про визнання за ними права власності на зазначені в позовній заяві об'єкти та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 (суддя - Нарольський М.М.) позов задоволено.

Визнано за позивачами право власності на зазначені в позовній заяві приміщення та зобов'язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за позивачами право власності на відповідні приміщення.

Стягнуто з відповідача на користь позивачів судові витрати.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, у січні 2016 р. ОСОБА_4 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просила відновити строку на її подачу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 (головуючий - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Куксов В.В.) у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку відмовлено.

Апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_4 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Повернуто ОСОБА_4 судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016, просить її скасувати та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 та повертаючи вказану апеляційну скаргу ОСОБА_4 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_4, яка перебувала у шлюбі з позивачем 1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, який було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва 27.01.2015, не було доведено поважності причин пропуску строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 у справі № 14/59.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва було прийняте 11.02.2009, а з апеляційною скаргою ОСОБА_4 звернулася у січні 2016 року.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

За умовами ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановлено законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відновленню підлягає встановлений законом 10-денний строк на оскарження рішення суду першої інстанції і дії чи бездіяльність сторони поза межами цього строку не впливають на вирішення питання про поновлення цього строку.

Отже, вирішуючи питання про дотримання ОСОБА_4 порядку подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд мав звернути увагу на ці обставини, а також на те, що про наявність оскаржуваного рішення вона дізналася від позивача 1 і лише під час виникнення питання про поділ їх майна.

Таким чином, апеляційний господарський суд не з'ясував в повній мірі всіх обставин подання апеляційної скарги, що призвело до помилкової оцінки у визначенні поважності причини пропуску строку, встановленого для її подання, а отже і можливості його відновлення.

Враховуючи викладене, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2016 року у справі за № 14/59 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова