ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 923/229/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 рокуу справі господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київдо Комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго", м. Каховка, Херсонська обл.простягнення 573 059, 57 грн.

за участю представників

позивача: Громніцький Ю.П.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (далі за текстом - КПТМ "Каховтеплокомуненерго") про стягнення 181059, 26 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 30 678, 62 грн. 3 % річних та 361 321, 68 грн. інфляційних втрат.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 2 667 329, 75 грн., сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до умов Договору купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року; оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України необхідно, щоб оплату за природний газ було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків, розрахунок за якими відбувся у встановленому порядку і строки, а сторони у справі у зазначених договорах засвідчили, що після їх виконання вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета даних Договорів, правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

КПТМ "Каховтеплокомуненерго" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 10.05.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і КПТМ "Каховтеплокомуненерго" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору газ продається та використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Зі змісту п. 7.2 Договору вбачається, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов Договору № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило КПТМ "Каховтеплокомуненерго" природний газ протягом січня - березня, жовтня - грудня 2014 року на загальну суму 3 053 173, 49 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Однак, відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару (природного газу) у повному обсязі не виконав.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України", вважаючи наявність факту порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року (встановленого строку оплати за поставлений природний газ), здійснило нарахування відповідачу 181 059, 26 грн. пені, 30 678, 62 грн. 3 % річних та 361 321, 68 грн. інфляційних втрат і звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Державної казначейської служби України в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Каховської міської ради, Управлінням праці та соціального захисту населення Каховської міської ради, КПТМ "Каховтеплокомуненерго", ПАТ "НАК "Нафтогаз України" були укладені Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а саме: № 1235 від 21.05.2014 року на суму 150 243 грн., № 22 від 19.01.2015 року на суму 180 540 грн., № 234 від 11.02.2015 року на суму 293 900 грн., № 751 від 15.04.2015 року на суму 29 205, 69 грн.

Згідно умов зазначених спільних протокольних рішень сторони домовились про наступне: предметом їх є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 року № 20; Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області перераховує Департаменту фінансів Херсонській облдержадміністрації, а вказаний Департамент перераховує КПТМ "Каховтеплокомуненерго" грошові кошти за субсидію; КПТМ "Каховтеплокомуненерго" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти, визначені в цих спільних протокольних рішеннях, за природний газ за 2014 року згідно з Договором № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року; усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків; сторони несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 (зі змінами) та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та Державного казначейства України від 03.02.2009 року № 55/57/43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за № 342/16358, і невиконання своїх зобов'язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до чинного законодавства України; спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання усіма учасниками.

Таким чином, вказаними спільними протокольними рішеннями сторони змінили строки виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем з оплати частини спожитого природного газу на суму 653 888, 69 грн. по Договору № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року.

Зазначені спільні протокольні рішення були повністю виконані відповідачем, всього на підставі спільних протокольних рішень відповідачем сплачено на користь позивача 653 888, 69 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, у відповідності до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Територіальним управлінням Казначейства в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Каховської міської ради, КПТМ "Каховтеплокомуненерго", ПАТ "НАК "Нафтогаз України" були укладені Договори про організацію взаєморозрахунків, а саме: № 615/30 від 03.10.2014 року на суму 1 471 427, 59 грн., № 1098/30 від 09.12.2014 року на суму 282 229, 46 грн. та № 1413/30 від 15.12.2014 року на суму 259 784 грн.

Предметом вказаних Договорів про організацію взаєморозрахунків є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року № 30.

В п.7 вказаних Договорів сторони погодили, що КПТМ "Каховтеплокомуненерго" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" грошові кошти, у тому числі податок на додану вартість, для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року за 2014 рік.

Відповідно до умов пп. 2 п. 10 та п. 15 вказаних Договорів сторони погодились не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до зазначених Договорів та засвідчують, що після їх виконання цих Договорів вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета цих Договорів.

Відтак, умовами вказаних Договорів передбачено не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінено порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі основного Договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені Договори були повністю виконані відповідачем, всього на підставі Договорів про організацію взаєморозрахунків відповідачем було сплачено на користь позивача 2 667 329, 75 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відтак, відповідачем здійснено розрахунок за поставлений природний газ по Договору купівлі-продажу природного газу № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року у повному обсязі в строки, обумовлені сторонами в Договорах про організацію взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, і зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, для можливості застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України необхідно дві обов'язкові умови: наявність грошового зобов'язання у відповідача перед позивачем та прострочка його виконання.

В даному випадку, уклавши Договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до Договору № 1706/14-ТЕ-33 від 28.11.2013 року, та визначили в пп. 2 п. 10 Договорів про організацію взаєморозрахунків зобов'язання сторін щодо не вчинення до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до цих Договорів, з огляду на що відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїх постановах від 07.10.2015 року у справі № 924/406/14, від 11.11.2015 року у справі № 927/1733/14 та від 10.02.2016 року у справі № 902/1652/13.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, необхідно, щоб оплату за природний газ було здійснено поза межами порядку і строків, визначених Договорами про організацію взаєморозрахунків, розрахунок за якими відбувся у встановленому порядку і строки, а сторони у справі згідно з пп. 2 п. 10 та п. 15 Договорів про організацію взаєморозрахунків засвідчили, що після їх виконання вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета даних Договорів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у справі № 923/229/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська