ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 916/3056/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Рогач Л.І., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Українське центральне проектно-конструкторське бюро "Стапель"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід14.06.2016у справі№916/3056/15Господарського судуОдеської областіза позовомУправління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Українське центральне проектно-конструкторське бюро "Стапель"пророзірвання договору про технічне співробітництво

за участю

- позивача:Ягупенко Д.Г. (довіреність від 23.09.2016)- відповідача:Нирко А.О. (довіреність від 11.01.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі - позивач) просило розірвати договір про технічне співробітництво № 87 від 18.08.2009, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське центральне проектно-конструкторське бюро "Стапель" (далі - відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору про технічне співробітництво від 18.08.2009 року № 87, згідно якого відповідачу надано право сумісного використання берегозахисних споруд першої та другої черги ПЗС у вигляді траверсів № 1 (район пляжу "Ланжерон"), № 6 (район пляжу "Отрада"), № 20 (район пляжу "Аркадія"), № 6 (район пляжу "Чайка") та № 16 (район пляжу "Золотий берег") на узбережжі Чорного моря в м. Одесі.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2015 (суддя - Петров В.С.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лавриненко Л.В., судді - Мирошниченко М.А., Богатир К.В.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на законність і обґрунтованість прийнятих рішень, просить їх залишити без змін.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про технічне співробітництво № 87, відповідно до п.п. 1.1.-1.2. якого сторони, розглянувши пропозиції "Українського центрального проектно-конструкторського бюро "Стапель" погодилися, що використання тимчасових плавучих причалів, що установлюються в кінці гідротехнічних берегозахисних споруд - траверсів, дає можливість їхнього тимчасового використання для швартування морських пасажирських суден до моменту реалізації системного проекту "Морський трамвайчик".

Для реалізації даного проекту позивачем надається відповідачу право використання берегозахисних споруд (траверсів) для кріплення до них тимчасових плавучих причалів: траверс № 1 у районі штучного пляжу "Ланжерон" (1 черга ПЗС); траверс № 6 у районі штучного пляжу "Отрада" (1 черга ПЗС); траверс № 20 у районі штучного пляжу "Аркадія" (1 черга ПЗС); траверс № 6 у районі штучного пляжу "Чайка" (2 черга ПЗС); траверс № 16 у районі штучного пляжу "Золотий беріг" (2 черга ПЗС).(а.с.8-11)

В п. 1.3. договору вказано, що беручи до уваги, що призначення гідротехнічних споруд - траверсів це захист узбережжя від зсувів і обвалів, устаткування плавучих причалів не повинне вести до зниження їх берегозахисних функцій.

Пунктом 1.4 договору було передбачено, що устаткування плавучих причалів проводиться користувачем (відповідач), за рахунок власних коштів, матеріалів і фахівців. При цьому користувач несе повну матеріальну відповідальність протягом терміну дії договору, за забезпечення: належного технічного стану гідротехнічних берегозахісних споруд (траверсів); якості застосовуваних матеріалів і обладнання; дії підрядних (субпідрядних) організацій, що виконують монтаж тимчасових плавучих причалів; забезпечення безпеки третіх осіб у ході монтажу й наступної експлуатації тимчасових плавучих причалів; дотримання прав третіх осіб, у ході монтажу й наступної експлуатації тимчасових плавучих причалів.

Згідно п. 1.5. договору для перевірки придатності тимчасових плавучих причалів для швартування суден які здійснюють морські пасажирські перевезення, уточнення характеристики суден (водотоннажність, довжина й т.д.), які можуть швартуватися до причалів даної конструкції, монтаж тимчасових плавучих причалів здійснюється в 3 черги: 1-а черга до липня 2010 року: траверс № 20 у районі штучного пляжу "Аркадія"; траверс № 6 у районі штучного пляжу "Чайка". Після монтажу причальних споруд, проведення випробувань та надання результатів випробувань із висновками спеціалізованої організації Управлінню, користувач має приступити до монтажу причальних споруд другої черги. 2 черга до липня 2011 року: траверс № 1 у районі штучного пляжу "Ланжерон"; траверс № 6 у районі штучного пляжу "Отрада". Після монтажу причальних споруд, проведення випробувань та надання результатів випробувань із висновками спеціалізованої організації Управлінню, користувач має приступити до монтажу причальних споруд третьої черги до липня 2012 року: траверс № 16 у районі штучного пляжу "Золотий беріг".

Користувачу дозволяється достроковий монтаж причальних споруд у межах, визначених пунктом 1.5. договору, по кожній черзі (п. 1.6 договору).

За умовами п. 2.1. договору користувач має право здійснити роботи з встановлення тимчасових причальних споруд та користуватися ними протягом строгу дії договору на підставі розробленої та погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Відповідно п. 2.2. договору користувач зобов'язується використовувати траверси винятково з метою кріплення тимчасових причальних споруд та посадки й висаджування пасажирів, без змін конструкції й експлуатаційних параметрів об'єктів, без установки додаткового устаткування (за винятком леерних огороджень і кранців), що може погіршити технічний стан і експлуатаційні параметри берегозахисних споруд. Переустаткування траверсів забороняється. Установка будь-яких навіть тимчасових споруджень на траверсах може бути здійснена користувачем тільки після одержання письмового дозволу Управління.

Користувач несе повну, однобічну відповідальність за безпеку життя й здоров'я пасажирів, що перебувають на траверсах з метою посадки й висадження із пасажирських суден та прогулянкових катерів (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.3. договору користувач несе повну матеріальну відповідальність перед Управлінням за ушкодження й/або погіршення експлуатаційних параметрів траверсів, якщо вони викликані діями користувача (або третіх осіб) при швартуванні, посадці і висаджуванні пасажирів. Підставою для відшкодування збитку є висновок Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради, а при необхідності й ліцензованій організації по проектуванню морських гідротехнічних споруд.

В п. 2.4. договору зазначено, що користувач зобов'язаний щорічно проводити два підводних водолазних обстеження технічного стану підводної частини траверсів, у тому числі: перше до початку експлуатації траверсів.

У випадку погіршення технічного стану траверсів, у результаті швартування суден, користувач повинний за власні кошти, без права вимоги їхньої компенсації, на підставі належним чином оформленої та погодженої проектної документації, виконати роботи з поточного (капітального) ремонту пошкоджених траверсів, попередньої погодивши з Управлінням перелік і вартість ремонтних робіт. Ремонтні роботи виконуються винятково підприємствами, що мають ліцензію на виконання зазначених робіт (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.6., 2.8. договору після початку експлуатації причальних споруд, користувач зобов'язується укласти з комунальним підприємством, що обслуговує територію узбережжя, договір на відшкодування експлуатаційних витрат. Управління має право втручатися в порядок використання траверсів, якщо в результаті дій користувача погіршився стан гідротехнічних берегозахисних споруд.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 12 років (п. 4.1).

За умовами п. 5.1 договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Кожна зі сторін має право припинити дію даного договору шляхом письмового повідомлення іншої сторони за шість місяців до закінчення терміну його дії.

Договір може бути достроково припинений у випадках, передбачених діючим законодавством (п. 5.2 договору). Підставою для дострокового припинення договору є: невиконання користувачем зобов'язань, зазначених у пунктах 2.1.- 2.6.; будівництво (реконструкція) берегозахисних споруд у районі траверсів, право користування якими надано користувачу, якщо їх використання в якості причальних споруд стало неможливим (п. 5.2.1 договору).

В п. 5.1.2 договору передбачено, що останній не може бути припинений в однобічному порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди виходили з того, що відповідачем не було доведено виконання своїх зобов'язань за вказаним договором. Зокрема, порушено умови пункту 2.1. договору, а саме не розроблено та погоджено у встановленому порядку проектну документацію по встановленню тимчасових причальних споруд для швартування суден, які здійснюють пасажирські перевезення. В порушення умов п. 1.5. договору відповідач не здійснив обладнання тимчасових плавучих причалів для швартування суден які здійснюють пасажирські перевезення, у відповідності до встановленого графіку. Суди дійшли висновку, що вказані порушення умов договору є істотним порушенням останнього, внаслідок чого Управління позбавилось результату, на який воно очікувало при його укладенні.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи із наступного.

Відповідно до приписів частини 2-ї статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставою розірвання спірного договору про технічне співробітництво стало невиконання відповідачем зобов'язань, визначених пунктами 2.1., 1.5., 2.4. договору про технічне співробітництво.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у липні 2011 відповідачем надано позивачу "Предпроектные предложения "Восстановления прибрежного пассажирского судоходства г. Одессы", які у відповідності до Державних Будівельних Норм А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", є лише частиною проектної документації, яка повинна бути розроблена відповідачем та надана позивачу.

Листом від 28.07.2011 позивач повідомив відповідача, що погоджує документацію У- 1407 відновлення порт - пунктів Ланжерон, Отрада, Аркадія, 10-а станція В. Фонтану, 16-а станція В. Фонтану за умови узгодження документації згідно діючого законодавства.

Суд апеляційної інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на копії партнерської угоди від 11.02.2013, гранд-контракту від 29.04.2013, договору від 15.07.2013 № 1, а також копії платіжних доручень, технічного завдання і акту про призупинення робіт, оскільки зазначені документи не стосуються спірного договору.

Судом правомірно було відхилено посилання відповідача на договори про співробітництво та організацію взаємовідносин від 26.12.2012 № 26/12/12 та про оренду берегозахисної споруди від 10.02.2010 № 95-ор, як на перешкоду використовувати траверс № 20 у районі штучного пляжу "Аркадія" (1 черга ПЗС) за цілями, визначеними договором № 87, оскільки монтаж тимчасових плавучих причалів першої черги (траверс № 20 в районі штучного пляжу "Аркадія" та траверс № 6 в районі штучного пляжу "Чайка") відповідач повинен був здійснити до липня 2010, в той час як траверс № 20 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дерева Раю" тільки у 2012.

Разом з цим, позивач не перешкоджав монтажу тимчасових плавучих причалів першої черги у строки, встановлені договором № 87, тобто до липня 2010.

Відповідачем не спростовано висновків судів про неналежне виконання відповідачем умов договору та у строки визначені цим договором, а саме про те, що ним порушено умови пункту 2.1. договору, оскільки не розроблено та не погоджено у встановленому порядку проектну документацію по встановленню тимчасових причальних споруд для швартування суден, які здійснюють пасажирські перевезення. В порушення умов п. 1.5. договору відповідач не здійснив обладнання тимчасових плавучих причалів для швартування суден які здійснюють пасажирські перевезення, у відповідності до встановленого графіку.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське центральне проектно-конструкторське бюро "Стапель" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі Господарського суду Одеської області № 916/3056/15, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

Г.А. Кравчук