Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.08.2014 року у справі №906/273/13-г
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №906/273/13-г
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №906/273/13-г
Постанова ВГСУ від 07.04.2015 року у справі №906/273/13-г
Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №906/273/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року Справа № 906/273/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ПАТ "Укрсоцбанк" - П'ятецького С.В. (дов. від 18.12.2013),

ПП "Крупекс" - Гордійчука Я.В. (дов. від 07.11.2013),

розпорядника майна арбітражного керуючого Кіцул С.Б. - Нестеренка Д.В. (дов. від 11.08.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014

у справі № 906/273/13-г господарського суду Житомирської області

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "ХарчПак"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.03.2014 (суддя Омельян О.С.) визнано вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до боржника на суму 8075433,46 грн. вимог, забезпечених заставою (позачергово), 11738042,63 грн. основного боргу (четверта черга), 688467,36 грн. пені (шоста черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга), 630,00 грн. витрат на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (перша черга).

Відхилено вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до боржника на загальну суму 2868981,51 грн.

Визнано вимоги Приватного підприємства "Крупекс" до боржника на суму 3215000,00 грн. основного боргу (шоста черга), 1218,00 грн. судового збору (перша черга).

Затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВКП "ХарчПак" (ідентифікаційний код 24705751) на загальну суму 26045992,95 грн. з включеними до нього вимогами наступних кредиторів:

- Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 13337008,79 грн. основного боргу (четверта черга), 6882,00 грн. судового збору (перша черга), 630,00 грн. витрат на публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (перша черга);

- Приватного підприємства "Крупекс" до боржника на суму 3215000,00 грн. основного боргу (шоста черга), 1218,00 грн. судового збору (перша черга).

Окремим рядком включено в реєстр вимог кредиторів вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", які забезпечені заставою майна боржника, та підлягають задоволенню позачергово на суму 8075433,46 грн.

Включено в реєстр вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу неустойку (штраф, пеню) ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 1418449,90 грн.

Продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "ВКП "ХарчПак" та повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б. по 01.04.2014 р. включно.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (колегія суддів у складі: Савченко І.І. - головуючий, Михалюк М.В., Павлюк І.Ю.) змінено пункт 3 ухвали господарського суду Житомирської області від 13.03.2014 у справі №906/273/13-г, викладено в наступній редакції: "Визнати вимоги приватного підприємства "Крупекс" до боржника на суму 3215000 грн. основного боргу (четверта черга), 1218 грн. судового збору (перша черга)".

Змінено частину третю пункту 4 ухвали господарського суду Житомирської області від 13.03.2014 р. у справі №906/273/13-г, викладено в наступній редакції: "Приватного підприємства "Крупекс" до боржника на суму 3215000 грн. основного боргу (четверта черга), 1218 грн. судового збору (перша черга)".

В решті ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.03.2014 р. у справі №906/273/13-г залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 скасувати, ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.03.2014 залишити в силі. В обґрунтування посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.16, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 19.08.2014.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКП "ХарчПак", визнано вимоги ініціюючого кредитора на суму 1573466,16 грн. основного боргу, 729982,54 грн. пені та штрафу, 25500,00 грн. третейського збору, 5735,00 грн. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів до 02.01.2014 р., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Опанасенка В.Ю.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 27.09.2013 №176(5062).

Вказана ухвала скасована постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013. В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2013 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 та залишено без змін ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.09.2013.

19.02.2014 до господарського суду надійшла заява ПП "Крупекс" з вимогами до боржника на суму 3215000,00 грн.

Боржником визнано вимоги ПП "Крупекс" у повному обсязі з віднесенням до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Розпорядником майна боржника Кіцулом С.Б. визнано вимоги у повному обсязі з віднесенням до шостої черги реєстру вимог кредиторів, що підтверджується відзивом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

При цьому за приписами вказаної статті відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення, що також узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 50 ГПК України.

Місцевим господарським судом визнано вимог ПП "Крупекс" до боржника на суму 3215000,00 грн. основного боргу та віднесено їх до шостої черги задоволення вимог кредиторів. При цьому суд виходив з того, що кредитор із вимогами до боржника звернувся з пропуском строку, визначеного ст. 23 Закону, а тому відповідно до ч. 4 даної статті особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Апеляційний господарський суд, не погодився з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши, що враховуючи факт скасування судом апеляційної інстанції ухвали господарського суду Житомирської області від 10.09.2013 про порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає за можливе визнати, що кредитором ПП "Крупекс" не пропущено строк на звернення з вимогами до боржника, тому вимоги ПП "Крупекс" до боржника на суму 3215000,00 грн. підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України.

Так, місцевим господарським судом вірно зазначено, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 23 Закону особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

При цьому, вимоги ПП "Крупекс" не відносяться до вимог, визначених в абз. 2 ч.4 ст. 23 Закону, в якій закріплено, що відповідно правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 10.09.2013 відбулося 05.11.2013, тобто після спливу встановленого ст. 23 Закону строку на звернення з кредиторськими вимогами до боржника.

Однак, як місцевий, так і апеляційний господарські суди фактично ухилилися, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, 43, 84 ГПК України, від надання правового аналізу та докладного розгляду по суті грошових вимог кредиторів, зокрема й вимог ПП "Крупекс".

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Отже, необхідною ознакою набуття статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог абзаців 4, 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є наявність на момент порушення провадження справи про банкрутство саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Частиною 1 ст.23 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно із частиною 6 ст. 23 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, обов'язковими умовами для звернення конкурсного кредитора з вимогами до боржника є наявність у нього, по-перше, підтверджених належними документами розміру саме грошових вимог та підстав їх виникнення, а по-друге, доведеність факту того, що ці грошові вимоги виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство. Саме ці обставини є предметом дослідження господарським судом під час розгляду у попередньому засіданні заяв кредиторів з вимогами до боржника, результатом якого є, у разі їх доведеності, визнання судом кредитора конкурсним і внесення його вимог до реєстру кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, визнав вимоги ПП "Крупекс" конкурсними, без встановлення при цьому моменту їх виникнення, не перевіривши чи набуття кредитором статусу конкурсного шляхом трансформації його речово-правових вимог в грошові, відбулося до порушення провадження у справі про банкрутство, що у будь-якому випадку є обов'язковим, виходячи з вимог статей 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", або це відбулося в інший спосіб, що обумовлює характер наведених вимог.

Переглядаючи справу в порядку ст. 99 ГПК України, суд апеляційної інстанції вищенаведених норм права також не врахував, повторно її розглянув без належного застосування спеціальних норм закону про банкрутство (ст.ст. 1, 23, 25 Закону), лише вдавшись до з'ясування черговості вимог ПП "Крупекс". Тобто, суди попередніх фактично ухилилися, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, 43, 84 ГПК України, від надання правового аналізу та докладного розгляду по суті грошових вимог кредитора, що свідчить про неповне з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала господарського суду в частині кредиторських вимог ПП "Крупекс" підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового розгляду господарському суду належить врахувати наведені недоліки, з'ясувати фактичні обставини справи, дослідити і дати правову оцінку поданим у справі доказам і, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно з вимогами процесуального та матеріального законодавства.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.03.2014 по справі №906/273/13-г скасувати.

Справу № 906/273/13-г в частині кредиторських вимог ПП "Крупекс" направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.