Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 910/21748/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання в сумі 1 461 457,66 грн. В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Кузнецов В.О.,- відповідача:Чеботарьова І.Г.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (далі - ПАТ "Чернігівгаз") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК"Нафтогаз України") про стягнення 1 156 333,77 грн. пені та 305 123,89 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 299 136,94 грн. 3% річних та 113 007,46 грн. пені та 28 584,23 грн. судового збору. У позові в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року повернуто апеляційну скаргу ПАТ "Чернігівгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "Чернігівгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення незаконної ухвали.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Не подання до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі є підставою для не прийняття апеляційної скарги і повернення її скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 14.01.2014 року повернув апеляційну скаргу ПАТ "Чернігігаз" на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, вказавши на те, що апелянтом до апеляційної скарги не подано доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі. Подана апелянтом до апеляційної скарги квитанція №10282 від 17.12.2013 року про сплату 10 170,68 грн. судового збору не є належним доказом сплати ПАТ "Чернігівгаз" судового збору, оскільки судовий збір сплачений у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції, колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно з п.2.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пунктом 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз"яснено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Чернігівгаз", подаючи апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду від 04.12.2013 року, оскаржує рішення в частині зменшення пені і за наслідками розгляду апеляційної скарги просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення в частині зменшення пені і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1130074,57 грн. задовольнити повністю.

З огляду на зазначене, оспорюваною сумою, з відмовою якої не погоджується ПАТ "Чернігівгаз", є 1 017 067,11 грн. (1 130 074,57 грн. - 113 007,46 грн.), а відповідно саме з цієї суми повинен обраховуватись судовий збір, який підлягає сплаті ПАТ "Чернігівгаз" за подачу апеляційної скарги за ставками, встановленими у п.2.4 ч.2 ст. 2 Закону і який за підрахунками становить 1 017 067,11 х 2% : 100 х 50% : 100 = 10 170,68 грн.

Враховуючи, що ПАТ "Чернігівгаз" до апеляційної скарги було подано квитанцію №10282 від 17.12.2013 року про сплату судового збору у розмірі 10 170,68 грн., то висновок суду апеляційної інстанції про сплату апелянтом судового збору меншому ніж передбачено законодавством суперечить п.2.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про судовий збір".

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для повернення апеляційної скарги ПАТ "Чернігівгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України у зв"язку з відсутністю доказів про сплату судового збору у встановлено розмірі.

Враховуючи вищевикладене, винесена судом апеляційної інстанції ухвала підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року у справі № 910/21748/13 скасувати.

Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді: Н.М.Нєсвєтова

В.І.Студенець