Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 5009/4987/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Удовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу на постанову Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рокуу справі№ 5009/4987/12господарського суду за заявою доЗапорізької області Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2013 року прийнято заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до розгляду та порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такої особи підприємницької діяльності.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 року у справі №5009/4987/12 (суддя Юлдашев О.О.) визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича (ліцензія серія НОМЕР_2 від 05.04.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1); зобов'язано заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника подати до суду у строк до 14.03.2013 року; зобов'язано ліквідатора вжити заходи щодо виявлення кредиторів банкрута та здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року (Колегія суддів - Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено частково. Постанову господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 року у справі №5009/4987/12 скасовано. Справу №5009/4987/12 направлено на розгляд господарського суду Запорізької області.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражний керуючий Нікітенко М.О. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, посилаючись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013 року внесених змін), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

28.12.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (т.1 а.с.5).

Безспірність грошових вимог кредитора у розмірі 343 636,00 грн. підтверджуються рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 року у справі №31/5009/308/11 та наказом про примусове виконання рішення, сума боргу в сумі 343 636, 00 грн. є непогашеною, розмір безспірних вимог до боржника, що становить 343 636, 00 грн. перевищує 300 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно листа Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 01.11.2012 року (т.1 а.с.10), за наказом №31/5009/308/11 виданим 14.03.2011 року господарським судом Запорізької області про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 343 636, 00 грн. станом на 01.11.2012 року з боржника не стягнуто.

Системний аналіз норм Закону про банкрутство ( в редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону про банкрутство.

Відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

При визнанні боржника банкрутом (як за загальною процедурою, так і за процедурою з особливостями, встановленими ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство) в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Так, місцевий господарський суд, визнаючи ФОП ОСОБА_4 банкрутом, виходив з того, що боржник неспроможний, у зв'язку з недостатністю майна, задовольнити безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, які до порушення провадження у справі не були задоволені.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, судом другої інстанції встановлено таке.

Ухвалою місцевого господарського суду від 04.01.2013 року, якою порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, зобов'язано кредитора надати оригінали доданих до заяви документів (для огляду), довідку органів статистики, яка підтверджує юридичну адресу боржника на момент розгляду справи, представити відомості про майновий стан боржника, довідку про наявність грошових вимог на рахунках боржника, докази сплати судового збору, докази безспірності грошових вимог; боржника зобов'язано надати до суду документи, які посвідчують правовий статус, докази виникнення кредиторської заборгованості, довідку про загальну суму заборгованості перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі працівникам, а також заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах), довідку про майно, в тому числі кошти, які знаходяться на рахунках в банках або інших фінансово-кредитних установах, їх поштової адреси.

Апеляційним господарським судом встановлено, що витребувані судом документи кредитор та боржник до суду не надали, у постанові про визнання боржника банкрутом посилання щодо огляду судом оригіналів витребуваних документів відсутні.

До заяви кредитора про порушення справи про банкрутство надано витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_4 (т.1 а.с.13-14), відповідно до якого вбачається, що на нежиле приміщення №30 (в літ. А), загальною площею 94, 90 кв.м, у АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4, накладено арешт, проте, обставини щодо підстав накладення арешту, та відомості щодо наявності у боржника іншого майна судом першої інстанції досліджені не були.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, у оскаржувані постанові, відповідно до приписів ст. ст.101, 104, 105 ГПК України, встановивши порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.47-49 Закону про банкрутство, ст. 205 ГК України, дійшов до висновку про те, що, на момент прийняття постанови про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом, судом першої інстанції не було встановлено факту неоплатності, тобто недостатності майна для задоволення вимог кредиторів та передчасно визнано боржника банкрутом та виніс законну та обґрунтовану постанову про скасування постанови господарського суду Запорізької області від 14.01.2014 року.

Доводи касаційної скарги щодо порушення та неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростовують висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції, тому не приймаються до уваги.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року у справі №5009/4987/12.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражного керуючого Нікітенка Микити Олександровича

залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 року у справі №5009/4987/12 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук