Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 915/1258/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Грека Б.М., Палія В.В.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Нізола Н.М., Далека Т.В.; прокурор - Онуфрієнко М.В.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радсад"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від24.12.2015у справі № 915/1258/15за позовомПрокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації доПублічного акціонерного товариства "Радсад"простягнення заборгованості у розмірі 616 946, 58 грн

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миколаївського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації з позовом до Публічного акціонерного товариства "Радсад" (далі - ПАТ "Радсад") про стягнення 616 946, 58 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2015 порушено провадження у справі № 915/1258/15 за позовом Прокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації до ПАТ "Радсад" про стягнення 616 946, 58 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Олейняш Е.М.) від 30.09.2015 позов задоволено частково, суд стягнув з ПАТ "Радсад" на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації 343 000, 00 грн основного боргу, 25 647, 59 грн 3% річних, 234 097, 50 грн втрат від інфляції. В решті позову в частині стягнення 3% річних в сумі 14 201, 49 грн відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді Головей В.М., Савицький Я.Ф.) від 24.12.2015 рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2015 частково скасовано, викладено резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Радсад" на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації 343 000, 00 грн основного боргу, 15 058, 46 грн 3% річних, 102 847, 00 грн втрат від інфляції. В решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 та рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2015, ПАТ "Радсад" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позову прокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "Радсад" посилається, зокрема на порушення судами попередніх інстанцій п. 31 ст. 2, ст. 50 Бюджетного кодексу України та не застосування ст. 257 та ч. 4 ст. 267 ЦК країни.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016. Цією ж ухвалою зупинено виконання оскаржуваної постанови Одеського апеляційного господарського суду до закінчення її перегляду в порядку касації.

Прокуратурою Миколаївської області подано відзив на касаційну скаргу ПАТ "Радсад", в якому прокурор просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами Миколаївською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №261-р від 11.05.1999 "Про передачу зернозбиральних комбайнів сільськогосподарським товаровиробникам області строком на 20 років", яким доручено управлінню агропромислового комплексу ОДА передати 19 зернозбиральних комбайнів "Дойц-Фар" марки "Топлайнер" моделі 4065 НТS сільгоспвиробникам області відповідно до затвердженого додатку (Переліку господарств і машинно-технологічних станцій), у тому числі й ВАТ "Радсад", правонаступником якого є ПАТ "Радсад".

Також, вищевказаним розпорядженням затверджено механізм розрахунків за передані товаровиробникам зернозбиральні комбайни, відповідно до якого сільгоспвиробники області, які отримали зернозбиральні комбайни за договором на 20 років згідно з додатком, повертають до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49 000,00 грн за кожний наступними частинами: до 01.08 - 40%, до 01.10 - 30%, до 01.11 - 30% зазначеної суми. Після завершення розрахунків комбайни переходять у власність сільгоспвиробників.

На виконання зазначеного розпорядження між Управлінням агропромислового комплексу облдержадміністрації (власник) та ПАТ "Радсад" (одержувач) укладено договір №2-а про передачу зернозбирального комбайну на умовах фінансової допомоги на зворотній основі із строком повернення вартості сільгосптехніки до 2019 року відповідно до затвердженого механізму.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що ПАТ "Радсад" протягом 19 років повертає до обласного бюджету кожного року кошти в розмірі 49 000,00 грн наступними частинами: до 01.08. - 40%, до 01.10. - 30%, до 01.11. - 30%.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 2019 року (п.4.1 договору).

Розпорядженням облдержадміністрації №399-р від 02.07.2001 внесено зміни до механізму розрахунків за одержані сільгоспвиробниками області зернозбиральні комбайни на умовах фінансової допомоги на зворотній основі, затвердженого розпорядженням ОДА №261-р від 11.05.1999. Так, строки повернення коштів до обласного бюджету змінено з "до 01.08. - 40%, до 01.10. - 30%, до 01.11.- 30%" на "до 01.08. - 50%, до 01.09. - 50%" від річної суми.

Між Головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрації та ВАТ "Радсад" 10.07.2001 було переукладено договір про передачу зернозбиральних комбайнів.

Відповідно до п.2.2 договору від 10.07.2001 ВАТ "Радсад" зобов'язалося терміном до 2018 року повертати до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49 000, 00 грн наступними частинами: до 01.08 - 50%, до 01.09 - 50% даної суми.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 2018 року. (п.4.1 договору від 10.07.2001).

Миколаївською обласною радою, як встановлено господарськими судами, 27.04.2007 прийнято рішення №10 "Про звільнення сільгоспвиробників від повернення коштів фінансової підтримки, наданої з обласного бюджету на придбання зернозбиральних комбайнів марки "Топлайнер", яким ряд сільгоспвиробників, у тому числі і ПАТ "Радсад" (правонаступник ВАТ "Радсад"), починаючи з 01.01.2008 звільнені від повернення коштів фінансової підтримки до обласного бюджету.

Разом з тим, постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 23.07.2008, залишеною без зміни ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі №22-а-10545/08, визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської обласної ради №10 від 27.04.2007. Водночас, рішенням Миколаївської обласної ради №10 від 27.04.2007 не передбачено внесення змін до основного договору щодо звільнення сільгоспвиробників від повернення коштів фінансової підтримки.

Протягом 2008-2014 років ПАТ "Радсад" не виконувало умови договору щодо повернення до бюджету коштів наданої фінансової допомоги. У зв'язку з чим, станом на 01.04.2015 за ПАТ "Радсад" виникла заборгованість перед обласним бюджетом у розмірі 343 000,00 грн.

Департаментом на адресу ПАТ "Радсад" 26.06.2014 направлено лист щодо термінового погашення боргу перед обласним бюджетом за 2008-2013 роки та забезпечення своєчасного повернення коштів за зернозбиральний комбайн у строки, встановлені договором.

Проте, відповідач свої грошові зобов'язання передбачені договором належним чином не виконав, щодо повернення заборгованості за договором, порушуючи строки повернення суми коштів фінансової підтримки.

При цьому, судами попередніх інстанцій відхилено доводи ПАТ "Радсад" про сплив позовної давності щодо стягнення суми основного боргу, оскільки відповідно до п. 31 ст. 2, ст. 50 Бюджетного кодексу України бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі належать до кредитів з бюджету, у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом, з моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави, позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

З огляду на те, що зобов'язання ПАТ "Радсад" по погашенню заборгованості перед бюджетом не припинено (діє до 2018 року відповідно до договору від 21.08.2001), то господарські суди дійшли висновку, що застосування наслідків спливу позовної давності є неможливим.

На підставі викладеного та враховуючи відсутність доказів виконання ПАТ "Радсад" зобов'язань щодо повернення коштів фінансової підтримки, суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про стягнення боргу в розмірі 343 000, 00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача сум інфляційних витрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції, перевіривши їх розрахунок, вважав помилковими висновки суду першої інстанції в цій частині, оскільки при розрахунку даних видів виключної відповідальності, передбачених законом, за прострочку виконання грошового зобов'язання, позивач та суд першої інстанції не врахували умови укладеного сторонами договору про певний порядок повернення відповідачем до обласного бюджету кожного року коштів за отримані комбайни.

Так, між сторонами правовідносини виникли в період до набрання чинності 01.01.2011 Бюджетним кодексом України, ст. 50 якого передбачено, що на вимоги про погашення заборгованості перед бюджетом позичальниками, якими надавались кредити з бюджету, позовна давність не застосовується. До цього моменту на правовідносини сторін розповсюджувалась дія ЦК України, а саме ст. 257 щодо загальної позовної давності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 01.01.2011 позовна давність не застосовується судом при вирішенні питання про застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання про стягнення бюджетних коштів. З врахуванням викладеного апеляційний господарський суд, здійснив власний розрахунок суми інфляційних та 3% річних і дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині і стягнення з ПАТ "Радсад" на користь Департаменту 3% річних в сумі 15 058, 46 грн та інфляційних в сумі 102 847, 00 грн за період прострочення з 01.01.2011 по 30.06.2015.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Радсад", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суд апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду скасовано частково.

Згідно із ст. 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

У абз. 4 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 1211 ГПК України питання про поновлення виконання судового рішення має вирішуватися судом касаційної інстанції під час прийняття постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку. В залежності від конкретних обставин справи відповідне питання може бути вирішено після перегляду оскаржуваного судового рішення, про що виноситься ухвала.

У зв'язку із закінченням перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в порядку касації, виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015, яке було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2016, підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радсад" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 у справі № 915/1258/15 - без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 у справі № 915/1258/15.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Грек Б.М.

Палій В.В.