ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 914/1128/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представниківпозивача Паберівський М.Й. дов. від 16.01.2017відповідача Бондаренко В.В. дов. від 05.09.2016розглянувши матеріали касаційної скаргиЗахідного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у справі№914/1128/16 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВП "ЗВЗ" доЗахідного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони Українипрозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВП "ЗВЗ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України про зобов'язання прийняти вугілля кам'яне марки Г(0-200) в кількості 623 тон (Івано-Франківська-КЕЧ 416 тон та КЕВ м. Хмельницький - 207 тон) шляхом підписання актів приймання поставленого вугілля.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.07.2016 (суддя Король М.Р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 (головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.), позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління прийняти вугілля кам'яне марки Г(0-200) в кількості 623 тон (Івано-Франківська-КЕЧ 416 тон та КЕВ м. Хмельницький - 207 тон) шляхом підписання актів приймання поставленого вугілля.

Судові рішення мотивовані відсутністю у відповідача підстав для відмови у прийнятті поставленого позивачем вугілля, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту неналежної якості поставленого відповідачем вугілля, не спростовано документів, які підтверджують якість цього вугілля.

Також суди визнали, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача прийняти вугілля кам'яне та документально оформити таке прийняття, зважаючи на те, що обов'язок зберігача повернути майно поклажодавцеві кореспондується із обов'язком поклажодавця прийняти таке майно. Також, у зв'язку з відсутністю в договорі зберігання умов про підписання актів приймання-передачі вугілля при його поверненні, місцевий господарський суд, у відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України застосував звичаї ділового обороту в частині необхідності підписання актів приймання-передачі.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Західне територіальне квартирно - експлуатаційне управління Міністерства оборони України звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 13.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 і припинити провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказує, що застосування позовних вимог про вчинення певних дій обмежується виключно правом власника та стосується лише захисту права власності, а тому, враховуючи, що вугілля, яке є предметом спору належить Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України - обрання позивачем такого способу захисту є неможливим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.12.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 18.01.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та припинити провадження у справі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.11.2014 між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВП "ЗВЗ" (постачальник) було укладено договір №9 (а.с.24-28) (далі договір №9) про закупівлю товарів за державні кошти, згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові вугілля кам'яне (марки ГС) (ДКПП 016:2010-05.10.1), зазначений у специфікації, що наведений у додатку 1 до договору, а замовник прийняти та оплатити такий товар.

Згідно пункту 1.2 договору найменування та кількість товару наведено в специфікації (додаток №1 до договору №9).

На виконання вказаного договору №9, сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію (а.с.29-30) на постачання вугілля кам'яного (марки ГР), яка є додатком №1 до договору №9.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.12.2014 між сторонами було укладено договір зберігання №11 (а.с.31-33), за умовами якого поклажодавець - позивач передає, а зберігач - відповідач приймає на зберігання протягом строку цього договору вугілля кам'яне (марки ГР) у кількості 13436 тон та якістю, визначеною договором №9 від 04.11.2014 (надалі товар).

Згідно пункту 2.1.4 договору зберігання №11 зберігач зобов'язаний повернути товар поклажодавцеві за першою вимогою останнього, але не пізніше терміну, визначеного цим договором.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору зберігання №11, поклажодавець зобов'язаний прийняти від зберігача товар до закінчення строку цього договору.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 21.05.2015 у справі №914/860/15 позов першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ ВП "ЗВЗ" про зобов'язання виконати умови договору зберігання № 11 від 18.12.2014 та про стягнення 156120,61 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 9 від 04.11.2014 був задоволений частково.

Зобов'язано ТОВ ВП "ЗПЗ" виконати пункт 2.14 договору зберігання №11 від 18.12.2014 шляхом повернення Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню вугілля кам'яного (марки ГР) у кількості 9192 тонни, вартістю 10 938 296,16 грн. та якістю, визначеній в специфікації (додаток 1) до договору про закупівлю товарів за державні кошти №9 від 04.11.2014 (належної якості) шляхом його доставки до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Стягнуто з боржника - ТОВ ВП "ЗВЗ" на користь стягувача - Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління штраф у розмірі 39 377,87 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором зберігання № 11 від 18.12.2014.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 91881,68 грн. штрафу - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року рішення господарського суду Львівської області від 21.04.2015 року у справі №914/860/15 скасовано в частині стягнення штрафу в сумі 39 377,87 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ВП "ЗВЗ" на користь Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління штраф у розмірі 26 251,91 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором зберігання №11 від 18 грудня 2014 року.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 21.04.2015 р. у справі №914/860/15-залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.10.2015 у справі №914/860/15 розстрочене виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.04.2015 року у справі №914/860/15 в частині поставки вугілля за таким графіком: до 30 жовтня - 1176 тонн вугілля; до 30 листопада - 3978 тонн вугілля; до 20 грудня - 4038 тонн вугілля.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.01.2016, з врахуванням ухвали від 22.03.2016, у справі №914/860/15 розстрочене виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.04.2015 у справі №914/860/15 шляхом його доставки до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління в терміни до 31.03.2016.

Судом встановлено, що на виконання вищенаведених судових рішень, ТОВ ВП "ЗВЗ" (позивач) повернуло Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню вугілля кам'яне (марки ГР) у кількості 9192 тони та якістю, визначеною в специфікації до договору про закупівлю товарів за державні кошти №9 від 04.11.2014 до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Відповідач не погодився з якістю решти повернутого за договором зберігання №11 від 18.12.2014 вугілля у кількості 623 тони підрозділу Західного ТКЕУ - Івано-Франківській КЕЧ (ОПМС) та підрозділу Західного ТКЕУ - КЕВ м. Хмельницький Івано-Франківською КЕЧ району, в зв'язку з чим не підписав акти приймання поставленого вугілля в кількості 416 тон, а КЕВ м. Хмельницький - 207 тон.

Не підписання вказаних актів стало підставою для звернення позивачем до суду із вимогами про зобов'язання відповідача прийняти вугілля кам'яне шляхом підписання актів приймання поставленого вугілля.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій обґрунтували свої рішення тим, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.

Проте з такими висновками колегія суддів касаційної інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором поставки.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання поставленого вугілля за договором зберігання (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акти приймання вугілля не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

За таких обставин рішення господарського суду Львівської області від 13.07.2016 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 підлягають скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 1115, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 у справі № 914/1128/16 та рішення господарського суду Львівської області від 13.07.2016 скасувати, провадження по справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВП "ЗВЗ" (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул. Львівська, буд.26, ідентифікаційний код 37796353) на користь Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України (79007, м.Львів, вул.Ветеранів, буд.12; ідентифікаційний код 24982002) 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні) 60 коп. судового збору за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді О. Сибіга

В. Швець