ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року Справа № 906/446/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"на рішенняГосподарського суду Житомирської області від 08.06.2015та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2015у справі№906/446/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомПриватного малого підприємства "Вибір"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. ОСОБА_4за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди Ірини Вікторівни, 4. Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиціїпро визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю представників сторінвід позивача:Волотівська А.П.від відповідача:не з'явився від третьої особи-1:ОСОБА_4від третьої особи-2:не з'явився від третьої особи-3:не з'явився від третьої особи-4:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Вибір" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №43, вчиненого 16.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда Іриною Вікторівною, про звернення стягнення на нерухоме майно.

До участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено на стороні позивача ОСОБА_4, а на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуду Ірину Вікторівну, Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.06.2015 (суддя Вельмакіна Т.М.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 (колегія суддів у складі: Розізнана І.В., Сініцина Л.М., Бучинська Г.Б.), позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПМП "Вибір" у своєму відзиві проти доводів касаційної скарги заперечило, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач і треті особи на стороні відповідача не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк) та ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір №Ф-324 від 14.06.2007 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 70000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 13.06.2012.

Також між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (іпотекодержатель) та ПМП "Вибір" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 18.06.2007 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (далі - Іпотечний договір), за умовами якого ПМП "Вибір" є майновим поручителем громадянина ОСОБА_4 за Кредитним договором, предметом іпотеки визначено нежитлове приміщення під літерою "А", цегляне, загальною площею 349,1 м2 (приміщення за №№2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, сходова клітка II) за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19.10.2012 у справі №2-445/12 частково задоволено позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - стягнуто на його користь з ОСОБА_4 та ПП "Вибір" в солідарному порядку 308888,37 грн. заборгованості за кредитним договором №Ф-324 від 14.06.2007, а також задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 - розірвано кредитний договір №Ф-324 від 14.06.2007. Вказане рішення набрало законної сили 29.10.2012.

У мотивувальній частині названого рішення (з урахуванням ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 30.10.2012) вказано, що відповідно до наданого розрахунку станом на 01.10.2012 відповідачі мають 38659,37 доларів США заборгованості по кредитному договору (що еквівалент 308888,37 грн.), які підлягають стягнення з відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.11.2012 розстрочено виконання вказаного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19.10.2012 на 3 роки шляхом стягнення з боржників ОСОБА_4 та ПП "Вибір" на користь стягувача заборгованості протягом вказаного періоду часу в солідарному порядку в розмірі 8580,23 грн. до 25 числа поточного місяця, у загальному розмірі 308888,37 грн.

На виконання зазначених рішення і ухвали Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 у період з 31.10.2012 до 24.04.2015 здійснені щомісячні перерахування коштів на загальну суму 253300,78 грн.

Однак 17.12.2012 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Кредитні ініціативи" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає кредитний портфель, зобов'язується сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду (ціну продажу) та набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставлене майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення. Згідно з реєстром новому кредитору передано, зокрема, кредитні зобов'язання ОСОБА_4

Також між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (цедент) та ТОВ "Кредитні ініціативи" (цесіонарій) 17.12.2012 укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до п. 3.1 якого у зв'язку з передачею (відступленням) кредитного портфелю за договором відступлення цедент у порядку та на умовах, визначених цим договором, передає цесіонарію права, що передаються, та зобов'язується передати цесіонарію договори забезпечення, а цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення. Згідно з додатком №1 до цього договору передано права за Договором іпотеки на нежиле приміщення під літ. "А" загальною площею 349,1 м2, АДРЕСА_1, іпотекодавець ПП "Вибір".

Доказів повідомлення ПМП "Вибір" про заміну кредитора у вказаних вище зобов'язаннях учасниками судового процесу не надано під час розгляду справи судами.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою Іриною Вікторівною 16.01.2014 вчинено виконавчий напис №43 щодо звернення стягнення на нерухоме майно: нежиле приміщення під літерою "А" загальною площею 349,1 м2 (приміщення за №№2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, сходова клітка II) за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві власності Приватному підприємству "Вибір". Строк, за який провадиться стягнення: з 17.12.2012 до 31.10.2013. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, запропоновано задовольнити вимоги стягувача - ТОВ "Кредитні Ініціативи" в сумі 274035,13 грн., з яких: за кредитом - 34172,97 доларів США, що по курсу НБУ становить 273144,55 грн., по відсотках - 111,42 доларів США, що по курсу НБУ становить 890,58 грн. Також вирішено стягнути суму в розмірі плати за вчинення виконавчого напису, що становить 3500,00 грн.

ПМП "Вибір" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення виконавчих написів врегульовано главою 14 Закону України "Про нотаріат", згідно зі ст.ст. 87, 88 якого для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, (у редакції на момент вчинення спірного виконавчого напису) у п. 1 відносить до таких документів нотаріально посвідчені угоди, що передбачають, зокрема, право звернення стягнення на заставлене майно. Згідно з наведеною нормою для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5, у п.п. 3.1, 3.5 глави 16 розділу ІІ передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Тобто вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 8 постанови від 24.10.2011 за №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснив, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Отже, господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють належність кредитору права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому в силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Так, спірним у справі виконавчим написом нотаріуса передбачено звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору та право іпотекодержателя прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо протягом встановленого строку вказана вимога залишається без задоволення.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Водночас у силу положень ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. При цьому якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Слід також зауважити, що п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено в якості підстав для заміни кредитора у зобов'язанні передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Втім, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Дослідивши надані сторонами докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, згідно з якими на момент вчинення спірного виконавчого напису відповідна заборгованість ПМП "Вибір" та ОСОБА_4 перед ТОВ "Кредитні ініціативи" не була безспірною та не була підтверджена первинними документами. Зокрема, документи, які підтверджують безспірність вказаної заборгованості, відсутні в наданих на вимогу суду матеріалах, на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис, а також не надані відповідачем.

Натомість нотаріусом вчинено виконавчий напис на спірну суму заборгованості, щодо значної частини якої станом на момент вчинення виконавчого напису не настав строк оплати, з огляду на визначення відповідними рішенням від 19.10.2012 та ухвалою від 26.11.2012 Корольовського районного суду м. Житомира розміру заборгованості за кредитом і відсотками за Кредитним договором станом на 01.10.2012 та порядку її погашення протягом трьох років. Частина відповідної заборгованості на момент вчинення спірного виконавчого напису була погашена на виконання вказаного судового рішення шляхом сплати коштів на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" як первісного кредитора за відсутності повідомлення позивача про заміну кредитора. До того ж до стягуваної за виконавчим написом суми включено відсотки, безпідставно нараховані за Кредитним договором після його розірвання в судовому порядку.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи. Доводи скаржника по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі №906/446/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді Л.Гольцова

О.Попікова