ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 910/32780/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-центр"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.16 та рішення господарського суду міста Києва від 17.03.16у справі№910/32780/15 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Універсал банк"довідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-центр"прозняття арешту з майна,

за участі представників сторін:

від позивача - Луговик Є.В.,

від відповідача - Голубовська М.О.,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2014, яке набрало законної сили у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №17/07 від 07.11.2007, №158/08 від 18.09.2006, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 07.11.2007, та договору іпотеки MG-1/158/08 від 11.06.2008, а саме - будівлю содової станції під літ. XXVII загальною площею 2 253,2 кв.м. та будівлю складу під літ. XXVIII загальною площею 1 418,00кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, що належать на праві власності ТОВ "Адамас-Центр". Визнано право власності на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 07.11.2007 та договору іпотеки MG-1/158/08 від 11.06.2008 на зазначені приміщення за ПАТ "Універсал Банк".

04.07.2013 постановою державного виконавця ВПВР ДВС України з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №25/359-54/266 від 26.10.2012 накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ТОВ "Адамас-Центр" у межах суми звернення - 17 532 364,70грн.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно №16472516 від 14.10.2014 відмовлено ПАТ "Універсал Банк" у державній реєстрації права власності на будівлю содової станції, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 у зв'язку з тим, що на все майно попереднього власника накладено арешт.

23.03.2015 постановою державного виконавця ВПВР ДВС України від 23.03.2015 повернуто наказ господарського суду міста Києва №25/359-54/266 від 26.10.2012 стягувачеві на підставі п.1 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" та виділено в окреме провадження постанову від 04.03.2013 про стягнення з ТОВ "Адамас-Центр" виконавчого збору.

17.03.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін 04.07.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Лобань О.І., Федорчук Р.В., Скрипка І.М.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Універсал банк" до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-центр" про зняття арешту з майна задоволено повністю. Знято арешт з нерухомого майна - будівлі содової станції під літ. XXVII загальною площею 2 253,2 кв.м. та будівлі складу під літ. XXVIII загальною площею 1 418,00кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС від 04.07.2013 ВП №35854853.

При ухваленні цих судових рішень, суди обох інстанцій виходили з того, що у зв'язку з виділенням в окреме провадження постанови про стягнення з ТОВ "Адамас-Центр" виконавчого збору від 04.03.2013, державним виконавцем не був знятий арешт, накладений на майно боржника - відповідача-2 у справі, а саме - будівлі содової станції під літ. XXVII загальною площею 2 253,2 кв.м. та будівлі складу під літ. XXVIII загальною площею 1 418,00кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Адамас-центр" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову і рішення у справі, та відмовити у позові новим рішенням.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення її вимог виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога про зняття арешту з нерухомого майна - будівлі содової станції під літ. XXVII загальною площею 2 253,2 кв.м. та будівлю складу під літ. XXVIII загальною площею 1 418,00 кв. м. , щодо якого ПАТ "Універсал Банк" набуто право власності на підставі рішення суду від 15.05.2015 у справі №910/23388/13, яким задоволено позовні вимоги про погашення кредитної заборгованості за рахунок заставленого майна шляхом визнання права власності на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 07.11.2007 нерухомого майна загальною вартістю 10 411 200,00грн.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Разом із тим, заперечення проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, підлягають розгляду згідно правил ст.121-2 ГПК України, ст.383 ЦПК України, ст.181 КАС України, у залежності від підвідомчості.

Із матеріалів справи видно, що позивач, як учасник виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на спірне майно, дії державного виконавця щодо відмови зняти арешт зі спірного майна в порядку ст.121-2 ГПК України не оскаржував.

Задовольняючи позовні вимоги про зняття арешту з нерухомого майна, належного ТОВ "Адамас-Центр", попередні судові інстанції не надали відповідної правової оцінки твердженням відповідача про те, що в задоволенні аналогічних вимог у подібній справі №910/9162/15 було відмовлено з урахуванням приписів ст.ст.33 34 ГПК України у зв'язку з недоведеністю факту порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача. При чому відхиляючи відповідні доводи скаржника, суди обох інстанцій безпідставно послались на відмінність у суб'єктному складі сторін у справі №910/9162/15, виходячи з процесуального статусу ДВС (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору). Втім господарські суди дійшли передчасного висновку щодо правильного способу захисту прав та інтересів позивача, з огляду на положення статті 121-2 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій положень ст.43 ГПК України, тому виходячи з вимог ч. 2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та рішення господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-центр" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2016 у справі №910/32780/15 скасувати, а справу направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

Суддя Н.М. Нєсвєтова