Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 922/4450/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.

суддів: Гоголь Т.Г., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р.у справі Господарського суду№ 922/4450/13 Харківської областіза позовомПрокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській областідо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас", 2. Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області Державна інспекція сільського господарства у Харківській області Відділ Держземагентства у Дергачівському районі Харківської областіпровизнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору, визнання недійсним запису та зобов'язання вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Бондарчук В.М., посв. № 023013 від 22.11.2013 р.; позивача: не з'явились;відповідача: не з'явились; третьої особи на стороні позивача: не з'явились; третьої особи на стороні відповідачів: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області (далі - Управління) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень від 12.11.2013 р. № 05-27-2919-вих-13 (т. 1, а.с. 78-83) просив:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації (далі - Адміністрація) № 502 від 23.12.2004 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мідас";

- визнати недійсним договір оренди землі від 24.12.2004 р., укладений між Адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідас" (далі - Товариство);

- визнати недійсним запис № 20 від 24.12.2004 р., який вчинено у державному реєстрі земель за наслідком укладення між Адміністрацією та Товариством договору оренди земельної ділянки загальною площею 6 га, яка складається з земельної ділянки 3,9 га та земельної ділянки 2,1 га від 24.12.2004 р.;

- зобов'язати Товариство повернути державі в особі Управління земельну ділянку площею 6,0000 га, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту, межі якої складаються з земельних ділянок з кадастровими номерами 6322055900:10:000:0013 - 3,9 га та 6322055900:10:000:0012 - 2,1 га.

Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про охорону земель" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обґрунтовував тим, що оскаржуване розпорядження Адміністрації № 502 від 23.12.2004 р. прийнято з порушення вимог законодавства щодо зміни цільового призначення переданої за ним Товариству земельної ділянки площею 6 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району, у зв'язку з чим воно є протиправним та підлягає визнанню недійсним. При цьому укладений на підставі цього розпорядження договір оренди землі від 24.12.2004 р. та його реєстрація також підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка - поверненню державі в особі уповноваженого державою на здійснення функцій щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення органу - Управління.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. (колегія суддів: Доленчук Д.О., Бринцев О.В., Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково, визнано недійсним та скасовано розпорядження Адміністрації № 502 від 23.12.2004 р. " Про передачу в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мідас", визнано недійсним укладений між Адміністрацією та Товариством договір оренди землі від 24.12.2004 р. та зобов'язано Товариство повернути державі в особі Управління земельну ділянку площею 6 га, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту, межі якої складаються з земельних ділянок з кадастровими номерами 6322055900:10:000:0013 - 3,9 га та 6322055900:10:000:0012 - 2,1 га. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. (колегія суддів: Камишева Л.М, Ільїн О.В., Медуниця О.Є.) рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. залишено без змін.

В частині задоволення позовних вимог вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві. Відмову у визнанні недійсним запису № 20 від 24.12.2004 р. про реєстрацію договору оренди землі від 24.12.2004 р. мотивовано відсутністю порушення відповідачами прав позивача у цій частині позовних вимог.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. і рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2014 р. в частині задоволення позовних вимог прокурора скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 261, 267, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 20, 23, 34, 123, 124, 126, 207 ЗК України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 1, 2, 6, 15, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 21 Закону України "Про інформацію", ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" та ст. ст. 1, 19, 21 Закону України Про прокуратуру".

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 15.09.2014 р. № 03-05/1776 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Гоголь Т.Г. та Мачульського Г.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови в оскаржуваній частині, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- розпорядженням голови Адміністрації № 362 від 29.09.2004 р. Товариству було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення", загальною площею 6,0 га на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту для розміщення автосалону з технічним центром передпродажної підготовки автомобілів з одночасним визначенням втрат сільськогосподарського виробництва;

- розпорядженням голови Адміністрації № 502 від 23.12.2004 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення ТОВ "Мідас" Товариству затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва автосалону і технічного центру передпродажної підготовки автомобілів та передано в оренду на 49 років земельні ділянки несільськогосподарського призначення (категорія земель іншого призначення) загальною площею 6 га на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту;

- 24.12.2004 р. між Адміністрацією та Товариством було укладено договір оренди землі (далі - Договір), яким останньому в оренду строком на 49 років передано дві земельні ділянки загальною площею 6 га: 3,9 га та 2,1 га (кадастрові номери 6322055900:10:000:0013 та 6322055900:10:000:0012 відповідно). Договір зареєстровано в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 20 від 24.12.2004 р.;

- в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Адміністрації, відділу Держземагенства Дергачівського району Харківської області, сільських, селищних, міських рад Дергачівського району, прокуратурою Дергачівського району Харківської області була проведена перевірка додержання вимог ЗК України. За результатами зазначеної перевірки встановлено, що 24.12.2004 р. на підставі висновку службових осіб Дергачівського відділу земельних ресурсів Адміністрацією в оренду Товариству передано 6 га земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення, які за цільовим використанням належали до пасовищ. Розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва проводився на підставі вищевказаного висновку щодо категорії земель, та визначений у розмірі 127 794,00 грн. Водночас, проведеною перевіркою було встановлено, що передані в оренду землі належать до земель сільськогосподарського призначення з цільовим використанням - рілля. Висновок службових осіб Дергачівського відділу земельних ресурсів був зроблений без належних правових підстав, оскільки органи державної влади не приймали жодних рішень про зміну категорії земель з ріллі на пасовища. Додатково, на підставі висновку Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", встановлено, що втрати сільськогосподарського виробництва, станом на 24.12.2004 р. у зв'язку з переданням земельної ділянки загальною площею 6 га із земель сільськогосподарського призначення в оренду Товариству складають 265 746,20 грн. У зв'язку з неправильним розрахунком втрат сільськогосподарського виробництва, який був здійснений за результатами висновку службових осіб Дергачівського відділу земельних ресурсів, державі заподіяно збитки у розмірі 128 952,20 грн.

Згідно з ст. 20 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. п. "а" та "б" ч. 1 ст. 21 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам і угод щодо земельних ділянок.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи з'ясовано, що:

- розпоряджень про зміну цільового використання переданих Товариству земельних ділянок загальною площею 6 га та переведення їх з однієї категорії земель до іншої Адміністрацією не приймалось;

- спірним розпорядженням № 502 від 23.12.2004 р. Адміністрація зазначила про надання Товариству земельних ділянок "несільськогосподарського призначення" (категорія земель іншого призначення), проте фактично ці земельні ділянки за своїм цільовим призначенням були віднесені до земель сільськогосподарського призначення - ріллі;

- в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було зазначено про зміну цільового призначення та цільового використання земельних ділянок.

Вищевикладене свідчить про порушення Адміністрацією встановленого ст. 20 ЗК України порядку зміни цільового призначення земельної ділянки.

Зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 05.03.2013 р. у справі № 21-417а12)

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 21 ЦК України суд визнає недійсним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини другої ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

За таких обставин справи, виходячи з вищенаведених положень законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним розпорядження Адміністрації № 502 від 23.12.2004 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення ТОВ "Мідас".

Статтею 203 ЦК України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Абзацом 4 пункту 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

З огляду на наведені положення законодавства та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли законного висновку про те, що встановлення факту невідповідності розпорядження Адміністрації № 502 від 23.12.2004 р. "Про передачу в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення ТОВ "Мідас" приписам законодавства є підставою для визнання укладеного на його підставі Договору недійсним та, в силу приписів п. 2 ч.1 ст. 216 ЦК України, ч. 4 ст. 122 ЗК України, підставою для повернення переданої за ним земельної ділянки державі в особі Управління.

Викладені у касаційній скарзі доводи Товариства про пропуск прокурором строків позовної давності були предметом дослідження господарського суду апеляційної інстанції, їм надана належна правова оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку із чим вони відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 922/4450/13 Господарського суду Харківської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Т.Г. Гоголь

Суддя Г.М. Мачульський