Постанова ВГСУ від 17.03.2016 року у справі №917/1825/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 917/1825/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач)суддівДобролюбової Т.В., Швеця В.О., розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Атаєва Д.К. - прокурор відділу ГПУ, посв. №027469, відповідачів, третьої особи-2, 3: не з'явились, повідомлені належно, третьої особи-1: ОСОБА_5 - дов. від 17.09.15,

касаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської області

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.12.15у справі№917/1825/15 Господарського суду Полтавської областіза позовомПершого заступника прокурора міста Кременчукадо треті особи1. Виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум 777" 1. ОСОБА_6 2. Крюківська районна рада м. Кременчука Полтавської області 3. Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 Крюківського району м. Кременчука

провизнання недійсним рішення і договору купівлі-продажу

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.16 розгляд справи відкладався до 17.03.16.

Перший заступник прокурора міста Кременчука звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум 777" про визнання недійсним рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 24.12.08 "Про відчуження будівель та споруд дитячо-юнацької спортивної школи № 1 на вул. І. Приходька, 14, в м. Кременчуці" та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.04.09, укладеного між відповідачами. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказував на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог закону щодо порядку приватизації об'єктів освіти; що державні і комунальні позашкільні заклади, які належать підприємствам та іншим органам виконавчої влади, можуть приватизуватися лише за умов, зокрема, збереження освітнього призначення позашкільного навчального закладу та згоди колективу позашкільного навчального закладу, чого не було дотримано при приватизації спірних об'єктів. Оскільки оспорюване рішення було прийнято з порушенням вимог закону, то і спірний договір купівлі-продажу від 07.04.09, укладений на підставі такого рішення, підлягає визнанню недійсним. Позов обґрунтований приписами статей 21, 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України "Про позашкільну освіту", статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 63 Закону України "Про освіту", статей 24, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.11.15 (суддя Безрук Т.М.) у позові відмовлено. Господарський суд установив, що спірні будівлі і споруди, які відчужувалися за оспорюваним рішенням і договором, перебували у комунальній власності; що такі будівлі не використовувалися в освітніх цілях. Суд установив і те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог закону і в межах компетенції ради та не порушує права держави та Дитячо-юнацької спортивної школи №1. Крім того, суд визнав, що позов в частині визнання недійсним рішення ради пред'явлено до неналежних відповідачів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.15 (судді: Істоміна О.А., Потапенко В.І., Тарасова В.І.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Прокурор посилається на порушення судами приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 63 Закону України "Про освіту", статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 32, 3, 34 Господарського процесуального кодексу України. На думку прокурора судами невірно оцінені докази у справі та установлені обставини справи. Прокурор зазначає, що будівлі і споруди, котрі були відчужені за оспорюваним рішенням і договором, фінансувалися з бюджету та належать до об'єктів освіти. Він наголошує на тому, що приватизація спірного майна порушує інтереси держави в частині гарантування доступності та розвитку освіти та право дітей на вільний, безперешкодний доступ до здобуття безоплатної позашкільної освіти.

Від Виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від ДЮСШ №1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона не погоджується з доводами касаційної скарги прокуратури та просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Школа зазначала про те, що спірні приміщення на баланс чи в оперативне управління їй не передавалися та вони не відносяться до об'єктів освіти. Водночас школа просить розглянути скаргу за відсутності її представників.

Від ОСОБА_6 судом отримано відзив на касаційну скаргу і промова про залишенні без змін судових актів у справі, а касаційної скарги прокуратури - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що спірні приміщення належали заводу залізобетонних шпал, який звернувся до Крюківського райвиконкому м. Кременчука про передачу їх до комунальної власності району. Виконавчий комітет Крюківської районної ради 27.11.97 прийняв рішення №549 "Про передачу дитячого закладу №39 Крюківському відділу освіти для потреб дитячо-юнацької спортивної школи №1", яким вирішено прийняти з 01.12.97 приміщення дошкільного закладу №39 заводу залізобетонних шпал на баланс Крюківського відділу освіти. Суди також установили, що Крюківською районною радою міста Кременчука Полтавської області було прийнято рішення №595 від 11.11.98 "Про передачу відомчих дитячих дошкільних закладів №12, №16, №26, №39, №47, №59, №75 до комунальної власності району". На підставі вказаного рішення 09.09.05 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області було прийнято рішення "Про оформлення права власності на будівлі та споруди дитячо-юнацької спортивної школи №1 на вул. І.Приходька, 14, в м. Кременчуці". На вказане нерухоме майно 13.09.05 Крюківській районній раді м. Кременчука видано свідоцтво на право власності. За актом передачі будівель та споруд та актами приймання-передачі основних засобів будівлі і споруди на вул. І. Приходька, 14, в м. Кременчуці були передані на баланс Крюківської районної ради міста Кременчука. Господарські суди також установили, що 14.03.07 між виконкомом Крюківської районної ради м. Кременчука і ТОВ "Форум 777" був укладений договір оренди нежитлового приміщення, за яким останньому передано в строкове платне користування будівлі та споруди на вул. І.Приходька, 14, у м. Кременчуці. Орендарем за згодою орендодавця проводилися поліпшення орендованого майна та ремонт спірних приміщень. В процесі розгляду спору господарськими судами також установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Крюківської районної ради м. Кременчука від 24.12.08 вирішено здійснити відчуження об'єкту комунальної власності територіальної громади Крюківського району міста Кременчука - будівель та споруд на вул. І. Приходька, 14, в м. Кременчуці та надано дозвіл на приватизацію цього майна шляхом викупу його орендарем - ТОВ "Форум 777". Разом з тим, розпорядженням Виконавчого комітету Крюківської районної ради міста Кременчука від 23.01.09 №04-р вирішено провести приватизацію вказаного об'єкта комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, шляхом викупу його орендарем. Оголошення про приватизацію спірного майна були опубліковані в газетах "Відомості приватизації", "Вісник Кременчука" від 29.01.09. Як вже зазначалося і це установили суди, спірне майно, що підлягало приватизації, відносилося до комунальної власності згідно зі свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 13.09.05. Суди також установили, що 07.04.09 між Виконавчим комітетом Крюківської районної ради м. Кременчука - продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум 777" - покупцем був укладений договір купівлі-продажу вказаних будівель і споруд шляхом їх викупу. За цим договором продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти і оплатити об'єкт приватизації - будівлі та споруди, загальною площею 532,7 кв.м, що розташовані на вул. І. Приходька, 14, м. Кременчук, та здійснити їх реєстрацію у бюро технічної інвентаризації; об'єкт приватизації є комунальною власністю Крюківської районної ради м. Кременчука на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.09.05. В подальшому, як було установлено судами та підтверджено матеріалами справи, спірні будівлі і споруди були придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум 777" ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 15.04.09 та за нею оформлено право власності на це майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22505055 від 16.04.09. Господарські суди в ході розгляду спору установили, що майно, котре підлягало приватизації, перебувало у власності територіальної громади Крюківського району м. Кременчука, тобто було комунальним майном; що спірні споруди не використовувались в учбовому процесі; що рада розпорядилася комунальним майном в межах компетенції та наданих їй законом повноважень. Отже, господарські суди в процесі розгляду спору не встановили порушень вимог закону та прав держави при прийнятті оспорюваного рішення та укладанні договору. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Першого заступника прокурора міста Кременчука заявлені до Виконавчого комітету Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум 777" про визнання недійсним рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 24.12.08 та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.04.09, укладеного між виконкомом Крюківської районної ради міста Кременчука і ТОВ "Форум 777". Ухвалюючи судові акти у справі господарські суди визнали позовні вимоги необґрунтованими та відмовили у їх задоволенні. Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі, виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права і інтереси. Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Господарські суди в процесі розгляду спору установили, з підтвердженням матеріалами справи, що спірні об'єкти нерухомості на час приватизації належали на праві власності територіальній громаді Крюківського району м. Кременчука; що оскаржуване у даній справі рішення було прийняте радою в межах наданих їй законом повноважень. Водночас суди не установили порушень закону, які є підставою для визнання незаконним і скасування спірного акта органу місцевого самоврядування та оспорюваного договору купівлі-продажу. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи те, що судами не установлені обставини, з якими законодавство пов'язує визнання незаконним оскаржуваного рішення ради та спірного договору, висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову визнаються обґрунтованими. Доводи касаційної скарги спростовуються обставинами установленими судами; їм надавалася оцінка судом апеляційної інстанції та вони ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові акти у справі залишаються без змін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -