Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 904/1224/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФермерського господарства "Дніпро"на постановувід 04.12.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1224/13-ггосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"доФермерського господарства "Дніпро"простягнення 632 656,18 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Дніпровський В.Л. (довіреність від 31.12.2014)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 11.08.2014, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Джихур О.В., судді - Вечірко І.О., Виноградник О.М.) від 04.12.2014, у справі № 904/1224/13-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" до Фермерського господарства "Дніпро" задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу з лізингових платежів у вигляді компенсації частини вартості предмета лізингу в розмірі 725 464,08 грн, комісії за користування в розмірі 126 771,28 грн, пені в розмірі 63 680,89 грн, 3% річних в сумі 40 576, 18 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 129, 85 грн; в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.193, ч.ч.1, 7 ст.202 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 593, 610, 625, 629, ч.6 ст.762, п.1 ч.2 ст.806 ЦК України, п.3 ч.1 ст.84, п.7 ч.1 ст.105 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Дніпро" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення боргу в розмірі 852235,36 грн, штрафу в розмірі 306804,73 грн, трьох процентів річних в розмірі 40576,18 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів.

Судами встановлено таке.

13.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець, відповідач) та Фермерським господарством "Дніпро" (лізингоодержувач, позивач) укладено договір фінансового лізингу №66АФ-12, відповідно до п.1.1. якого та додатку №1 "Специфікація" до договору, лізингодавець зобов'язався передати у платне користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу - комбайн John Deere S660, жниварку John Deere 625F та візок Zurn SWW500, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти та сплатити за отримане майно лізингові платежі на умовах цього договору.

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу та не може бути менше одного року (п.1.2. договору).

Згідно з п.2.2 договору ціна договору становить гривневий еквівалент 34500,00 доларів США, що розраховується із суми в гривнях за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладення цього договору та становить 2796742,50 грн, у тому числі ПДВ. Ціна договору підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання акту приймання-передачі майна, відповідно до умов п.2.2.2. договору.

За надання предмету лізингу у фінансовий лізинг лізингоодержувач сплачує лізингодавцю одноразову комісію, яка є першим лізинговим платежем, в розмірі 3450,00 доларів США у строк до 14.09.2012 (п.2.3. договору).

Відповідно до розділу 3 договору, яким визначено порядок розрахунків, усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнах) відповідно до умов цього договору та додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі. Авансовий платіж лізингоодержувача в рахунок оплати майна складає 20 % від ціни договору та складає 69 000, 00 доларів США та підлягає сплаті в термін до 14.09.2012 включно. Сума авансового платежу у гривнях обчислюється виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати. Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку. Лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, зазначеної в графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс, та комісії за користування, що розраховується як різниця суми лізингового платежу та суми, яка компенсує частину вартості майна, яка не може бути меншою за одну гривню.

В пункті 5.1. договору сторони передбачили, що майно переходить у власність лізингоодержувача за умови сплати всієї суми лізингових платежів в розмірах та у терміни, передбачені графіком.

Згідно пункту 8.1. договору у випадках порушення лізингоодержувачем строку оплати будь-якого лізингового платежу, встановленого в графіку, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен випадок порушення строків оплати лізингових платежів. Кожним випадком порушення строків оплати є, зокрема, кожен день прострочення оплати лізингового платежу.

За приписами пункту 9.2.1 договору, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку, встановленого в цьому договорі, на підставі письмового повідомлення лізингодавця договір може бути розірваний в однобічному порядку. В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору.

За актом приймання передачі від 14.09.2012 лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу (комбайн John Deere S660 №1HOS660SCCO745744, жниварка John Deere 625F №1H00625FKС0745369, візок Zurn SWW500 №15517).

У зв'язку з простроченням оплати платежів, позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору, яке було отримано 27.11.2012 (повідомлення про вручення поштового відправлення). З огляду на положення пункту 9.2.1 договору, договір фінансового лізингу є розірваним з 27.11.2012.

Згідно з актом державного виконавця за підписом заступника начальника ВДВС Царичанського районного управління юстиції предмет лізингу був вилучений у відповідача 04.03.2013.

Сторони визначили, що відповідно до пункту 3.3.1 договору у випадку, якщо лізингоодержувач здійснить оплату лізингового платежу після строку його оплати, вказаного в графіку, і на дату фактичної оплати лізингового платежу міжбанківський курс фактичної оплати буде більшим, ніж міжбанківський курс графіку, лізингоодержувач зобов'язаний здійснити оплату такого платежу, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати.

Згідно повідомлення №4 від 08.07.2014 курс продажу (курс "ASK") валюти долар США за українську гривню згідно міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" дорівнює 11,82 грн.

Як вбачається з розрахунку, доданого до заяви про збільшення позовних вимог, позивач нараховує лізинговий платіж у вигляді компенсації частини вартості предмета лізингу до моменту розірвання договору, тобто до 27.11.2012 (за жовтень-листопад 2012). Загальна сума цієї складової лізингового платежу дорівнює 725464,08 грн.

Комісія за користування в розмірі 126771,28 грн нараховується позивачем до моменту вилучення предмета лізингу у відповідача, тобто до 04.03.2013 (за жовтень 2012 - лютий 2013).

За висновком судів відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати суми боргу з лізингових платежів до моменту розірвання договору, тобто до 27.11.2012 (за жовтень-листопад 2012), у вигляді компенсації частини вартості предмета лізингу в розмірі 725464,08 грн та комісії за користування в розмірі 126771,28 грн; належний розмір пені за прострочення лізингових платежів за період з 21.10.2012 по 21.08.2013, який підлягає стягненню, становить 63 680,89 грн; на підставі ст.625 ЦК України позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення три проценти річних за період з 21.10.2012 по 07.07.2014 в сумі 40 576, 18 грн. Також апеляційний суд дійшов висновку про недоведення відповідачем того, що переданий йому комбайн John Deere S660, 2012 випуску не відповідає показникам якості, має істотні недоліки та позивачем не передано йому свідоцтво про реєстрацію комбайну та номерні знаки.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізиигодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Таким чином, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 9.3. Договору у разі дострокового розірвання договору з ініціативи лізингодавця відповідно до умов договору лізингодавець має право утримати всі суми, що вже були сплачені лізингоодержувачем за договором, як штрафні санкції за дострокове розірвання договору. Сторони дійшли згоди, що у разі дострокового розірвання, припинення, відмови від договору, що сталися у зв'язку з порушенням лізингоодержувачем умов договору, сплачені лізингові платежі та авансовий платіж поверненню не підлягають.

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин позивач не має права вимагати оплати предмету лізингу, оскільки він в односторонньому порядку розірвав Договір, а відповідач в свою чергу повернув спірний предмет за договором лізингу.

Що стосується комісії за користування та штрафних санкцій, то зі змісту статті 653 ЦК України випливає, що домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору та структури лізингових платежів.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.10.2013 №11/5005/2290/2012 та від 19.12.2011 №7/114/10 та в порушення приписів 11128 ГПК України неправомірно не врахована судами попередніх інстанцій.

Оскільки касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України), при новому розгляді справи судам необхідно дослідити умови договору в частині моменту припинення зобов'язань лізингоодержувача по сплаті комісії за користування та штрафних санкцій, встановити дійсний період за який комісія, штрафні санкції та три проценти річних, нараховані відповідно до ст.625 ЦК України, можуть бути стягнуті, та перевірити правильність розрахунків позивача за визначений період.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Фермерського господарства "Дніпро", оскільки судами було порушено положення ст.43 ГПК України щодо повноти встановлення обставин справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Дніпро" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 904/1224/13-г - скасувати.

Справу № 904/1224/13-г направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Яценко