ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 924/314/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2016у справі№ 924/314/16 Господарського суду Хмельницької областіза позовомКерівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: - Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій областідо фізичної особи - підприємця ОСОБА_4пророзірвання договору,за участю представників:прокуратуриОпанасенко Т.В. - посвідч. №045457позивачів- не з'явився - не з'явивсявідповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

05.04.2016 Керівник Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди № 035/07 від 17.10.2007 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 25,00 га, нормативно грошовою оцінкою 713551,84 грн, яка знаходиться на території Пилипо-Хребтіївської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позов обґрунтовано статтями 629, 651, 782, 792 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 2, 15, 21, 24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", статтями 93, 96, 141, 143, 206 Земельного кодексу України, статтями 287, 288 Податкового кодексу України та вмотивовано систематичною несплатою орендних платежів за земельну ділянку, невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням, що призвело до забур'янення та заліснення землі, чим порушено інтереси держави, на захист яких звернувся прокурор в особі орендодавця.

Відповідач не виклав своєї позиції щодо заявленого позову в суді першої інстанції, в зв'язку з чим справа розглядалася за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2016 (суддя Смаровоз М.В.) позов задоволено; розірвано договір оренди землі № 035/07 від 17.10.2007, укладений сторонами; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь прокуратури Хмельницької області витрати з оплати судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 (судді: Петухов М.Г. - головуючий, Гулова А.Г., Маціщук А.В.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди невірно застосували положення статей 141, 143 Земельного кодексу України, статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України, не з'ясувавши причини несплати орендної плати відповідачем, що полягали в необізнаності відповідача щодо існування господарських спорів щодо орендованої земельної ділянки та нових реквізитів для сплати орендної плати за землю; в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України надали невірну оцінку доказам щодо порушення орендарем істотних умов договору та взяли до уваги як доказ використання земельної ділянки не за цільовим призначенням акт обстеження від 25.03.2016 про знаходження земельної ділянки у занедбаному стані; також відповідач повідомив, що частину заборгованості з орендної плати за земельну ділянку сплатив на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Прокурор у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 17.10.2007 Новоушицька райдержадміністрація (орендодавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (орендар) уклали договір оренди землі № 035/07 (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 1 договору). Договір укладено на 49 років з моменту державної реєстрації договору оренди. Після закінчення строку договору, орендар має, за інших рівних умов, переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8). Договір зареєстрований у Новоушицькому відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.10.2007 за № 4-19077580086.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 25 га за рахунок земель державної власності на території Пилипохребтіївської сільської ради. Згідно з пунктом 3 Договору угіддя, за рахунок яких відводиться земельна ділянка: рілля.

За пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 242404,59 грн. Земельна ділянка повинна використовуватися із дотриманням вимог даного договору дотримання вимог санітарно-епідеміологічного та природоохоронного режиму використання земель (пункт 7 договору).

Пунктом 9 договору обумовлено, що загальна орендна плата становить 2424,05 грн. за земельну ділянку в рік, плата вноситься у грошовому вигляді, не пізніше 30 числа поточного місяця в рівних частках. За умовами пункту 11 договору орендна плата за земельні ділянки державної власності вноситься у грошовій формі з розрахунку 1 % від нормативної грошової оцінки землі. Згідно з пунктом 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз в рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Як передбачено пунктом 14 договору земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до пункту 15 договору, цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

За умовами пункту 27 договору орендодавець має право вимагати від орендаря: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором; дотримуватись екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунту; своєчасного внесення орендної плати; за пунктом 28 Договору орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку в стані, що відповідає умовам цього договору; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою; забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану земельної ділянки; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі ї використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або привести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

У пункті 35 Договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно з пунктом 36 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Також суди встановили, що 17.10.2007 Новоушицька райдержадміністрація та орендар-фізична особа-підприємець ОСОБА_4 склали акт прийому-передачі земельної ділянки, переданої в оренду, відповідно до якого власник передає, а орендар приймає в користування строком на 49 років з моменту державної реєстрації договору оренди, що знаходиться на території Пилипохребтіївської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області загальною площею 25 га. 17.10.2007 представник сільської ради склав та підписав акт перенесення земельної ділянки в натурі про передачу та прийом земельної ділянки в натурі із земель державної власності на території Пилипохребтіївської сільської ради.

Згідно Витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 476082,10 грн.

07.04.2015 рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/236/15 задоволено позов прокурора Новоушицького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого у Новоушицькому районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 17.10.2007 за № 4-19077580086; викладено пункт 9 Договору оренди землі від 17.10.2007 у редакції: "Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету Пилипохребтіївської сільської ради в розмірі не меншому 3 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Річна орендна плата становить 17838,79 грн. Грошова плата вноситься щомісячно в рівних частках до місцевого бюджету Пилипохребтіївської сільської ради Новоушицького району на рахунок №33216813700359, одержувач УДК у Новоушицькому районі /с. Пилипи-Хребтіївські/ код одержувача 37347762 ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО: 815013, код платежу - 18010700 (орендна плата за землю з фізичних осіб)".

06.04.2015 Новоушицьке відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області склало акт камеральної перевірки несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю фізичних осіб № 00000003/22-12/НОМЕР_1, за змістом якого проведено камеральну перевірку за несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за період з 31.10.2013 по 31.01.2015 платника податків НОМЕР_1 ОСОБА_4, якою встановлено, що на порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, платник податку несвоєчасно сплатив податкове зобов'язання по орендній платі за землю фізичних осіб, у зв'язку із чим нараховано штрафні санкції у сумі 942,64 грн. За змістом копії листа № 31/6/15-027 від 21.01.2016 заступник начальника Новоушицького відділення Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області повідомив, що станом на 19.01.2016 заборгованість зі сплати орендної плати за землю становить 1469,26 грн., в тому числі: заборгованість з орендної плати за 2014 рік в сумі 553,62 грн., застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату в сумі 942,64 грн. (рішення форми "Ш" № 0001102212 від 06.04.2015 та акт № 0000003/22-12/НОМЕР_1 від 06.04.2015 направлено платнику 13.04.2015 поштою з повідомленням про вручення); за 2015 рік розрахункова сума орендної плати на підставі договору оренди (з урахуванням рішення господарського суду від 07.04.2015) становитиме 14304,11 грн. і буде нарахована в разі подачі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податкової декларації з орендної плати за землю; фактично, станом на сьогоднішній день орендарем не сплачено до бюджету орендної плати 15773,37 грн.

Як вбачається із виписки за рахунком, сформованим 31.01.2015, остання сплата орендної плати за землю відповідачем проведена 31.01.2015 в сумі 400 грн.; з 01.02.2015 на момент звернення з позовом орендна плата не сплачувалась.

Листом № 01-24/177/2016 від 22.01.2016 Новоушицька районна державна адміністрація запропонувала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 погасити заборгованість за оренду земельної ділянки площею 25 га, яка була передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Пилипохребтіївської сільської ради за договором оренди № 035/07 від 17.10.2007. З поміж іншого зазначено, що зважаючи на невикористання за призначення названої земельної ділянки, пропонується договір оренди розірвати відповідно до пункту 35 вищеозначеного договору - за взаємною згодою сторін.

Суди також з'ясували, що 25.03.2016 комісія склала акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться на території колишнього КСП ім. Патона, за змістом якого земельна ділянка знаходиться в занедбаному стані та не обробляється, протягом тривалого часу не вживалися заходи по боротьбі з бур'янами, іншими травами, а окремі частини заросли самосівом шипшини та глоду; ознак того, що земельну ділянку раніше використовували за визначеним призначенням, не встановлено, що є порушенням пунктів 14-16 договору оренди № 035/07 від 17.10.2007.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати та використання ним земельної ділянки не за цільовим призначенням, та визнав такі порушення умов договору належною підставою для його розірвання відповідно до приписів статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України, статті 35 Закону України "Про оренду землі".

Переглядаючи справу у повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, погодився з висновками суду попередньої інстанції, відхиливши доводи скаржника про необізнаність стосовно спору щодо орендованої земельної ділянки та щодо нових реквізитів для сплати орендної плати, як непідтверджені та такі, що додатково засвідчують неналежне ставлення орендаря до виконання умов договору, а, відтак, і не спростовують вірно встановлених місцевим господарським судом обставин справи та встановлених підстав для розірвання договору, який не виконується належним чином відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що за частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Стаття 2 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до абзацу першого статі 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України.

Встановивши обставини систематичної несплати орендних платежів та обставини порушення відповідачем умов пунктів договору 14-16 щодо умов користування земельною ділянкою, суди вказали про передбачене законодавством право орендаря на звернення з вимогою про розірвання договору оренди та наявності підстав для задоволення таких вимог (вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України від 25.06.2011 у справі № 6-17цс11 та від 12.12.2012 у справі № 146цс12).

Суди встановили, що як за договором (пункт 35), так і за законом орендар має право вимагати розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за рішенням суду з наведених у позові підстав, отже висновки судів про наявність підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди є законними і обґрунтованими.

Посилаючись на відсутність своєї вини у несплаті орендних платежів через необізнаність, відповідач не врахував, що право позивача за відповідних обставин вимагати розірвання договору та оцінка істотності допущеного відповідачем порушення не пов'язано з причинами допущених відповідачем порушень (крім випадків, коли мова йде про прострочення самого позивача як кредитора у відповідних зобов'язаннях та зміну у зв'язку з цим строків виконання зобовязань).

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо того, що суди не взяли до уваги необізнаність відповідача, як орендаря стосовно зміни реквізитів, розміру орендної плати та наявності судових спорів, не засвідчують порушення судами приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не спростовують законності та обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, як і сплата орендних платежів на стадії апеляційного провадження. Доводи скаржника про порушення судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами та не беруться колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 924/314/16 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Г. Мачульський