Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 904/392/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис.", смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (далі - ТОВ "Солярис"),

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2014

зі справи № 904/392/14

за позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (далі - Прокурор),

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс", м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "Тулс");

Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області в особі реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ (далі - Управління юстиції);

ТОВ "Солярис",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (далі - КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця"),

про визнання права комунальної власності.

Судове засідання проведено за участю представників:

Прокурора - Бондарчука В.М.,

ТОВ "Тулс" - не з'яв.,

Управління юстиції - не з'яв.,

ТОВ "Солярис." - Поуха Д.А.,

КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяв про уточнення та зменшення позовних вимог) про визнання права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлові приміщення загальною площею 1040,2 м2, оціночна вартість яких складає 831 120 грн., за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 40"А", - а саме: приміщення V літ. "А-4" підвалу площею 208 м2; приміщення першого поверху "4" площею 36,8 м2 та "20" поз. 1, 5, 6, 7 загальною площею 43,7 м2, поз І-1, І-2 - І-4 загальною площею 24,4 м2; приміщення другого поверху "5", "6", "7", "8", "22", "24" загальною площею 276,6 м2, поз ІІ-1, ІІ-2 загальною площею 24,6 м2; приміщення третього поверху "10", "25" загальною площею 143,7 м2; поз. ІІІ-1, ІІІ-2 загальною площею 24,6 м2 (далі - Нерухоме майно).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 (суддя Красота О.І.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 (колегія суддів у складі: суддя Пархоменко Н.В. - головуючий, судді Коваль Л.А., Сусла Я.Б.), провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); стягнуто з ТОВ "Солярис." у доход державного бюджету України судовий збір у сумі 16 622,40 грн.

У касаційній скарзі ТОВ "Солярис." просить Вищий господарський суд України зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині стягнення з цього товариства судового збору внаслідок порушення господарськими судами положення частини другої статті 49 ГПК України. ТОВ "Солярис." заперечує, що спір у справі виник у зв'язку з неправомірними діями цього товариства.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час та місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників Прокурора та ТОВ "Солярис.", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Пунктом 1-1 частини першої статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Попередні судові інстанції, припиняючи провадження на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, виходили з такого.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Солярис." на підставі мирової угоди від 18.07.2013, укладеної з КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" (на балансі якого перебувало Нерухоме майно), затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 у господарській справі № 38/5005/11447/2012 про банкрутство КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця", отримало Нерухоме майно, а потім продало його за договором купівлі-продажу від 30.07.2013 ТОВ "Тулс". Далі за заявою ТОВ "Солярис." зазначену мирову угоду було визнано недійсною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013 у господарській справі № 38/5005/11447/2012.

Під час розгляду справи Прокурор подав заяву про припинення провадження у справі, оскільки ТОВ "Тулс" повернуло Нерухоме майно до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, що підтверджується наявним у справі актом (а.с. 100).

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Місцевий та апеляційний господарські суди, оцінивши обставини справи, дійшли висновку, що спір виник у зв'язку з неправильними діями ТОВ "Солярис.", оскільки це товариство не вчиняло жодних дій, спрямованих на повернення Нерухомого майна.

Керуючись статтями 1117, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 зі справи № 904/392/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис." - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко