ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 904/7231/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2016та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016за заявоюПублічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"пророзстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016у справі№ 904/7231/14Господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"простягнення 63222531,27 грн. за договором купівлі-продажу природного газуза участю представників:

позивача - Прокоф"єва Л.В., довір. № 14-76 від 21.04.2016

відповідача - Кравцов О.В., довір. № 24-5-94 від 23.05.2016

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2016 у справі № 904/7231/14 (суддя Ніколенко М.О.), в редакції ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2016, частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 строком на 24 місяців наступним чином: "розстрочити сплату боргу в розмірі 17 754 253,20 грн. на один календарний рік починаючи з 1 червня 2016, шляхом сплати 1 479 521,10 грн. щомісяця до 30 числа звітного місяця протягом дванадцяти місяців до 30 травня 2017 року; - розстрочити сплату боргу в розмірі 17 754 253,20 грн. на один календарний рік починаючи з 1 червня 2017, шляхом сплати 1 479 521,10 грн. щомісяця до 30 числа звітного місяця протягом дванадцяти місяців до 30 травня 2018 року."

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у даній справі (головуючий суддя Чус О.В., судді: Дмитренко Г.К., Іванов О.Г.) залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2016 у справі № 904/7231/14.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2016, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 904/7231/14 та відмовити Публічному акціонерному товариству "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 у даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм статей 32, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" 5 087 804,67 грн - інфляційних втрат, 4 204 217,90 грн - 3 % річних, 18 851 050,34 грн - пені та 35 079 458,36 грн - 7 % штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 частково задоволено позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України", присуджено до стягнення з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь ПАТ "Нафтогаз України" 4 706 437,64 грн інфляційних втрат, 4 127 759,59 грн - 3 % річних, 9 062 162,76 грн - пені, 17 539 729,18 грн - штрафу та 72 417,27 грн - судового збору. У решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у даній справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 у справі № 904/7231/14 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 залишено без змін.

До господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про розстрочку виконання рішення суду на три роки.

Заява мотивована скрутним фінансовим станом, збитковістю, падінням попиту на продукцію боржника.

Відповідач вказує на те, що у зв'язку з нестабільною та складною політичною ситуацією в країні ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" знаходиться у вкрай скрутному становищі через те, що 60 % ринку збуту продукції підприємства відбувалось на території Російської Федерації та на сьогоднішній день споживачі відмовляються від своїх замовлень та шукають інших виробників. Основними причинами зниження виробництва є падіння попиту в Україні та введення мита в країнах Митного Союзу.

Відповідачем надані копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2015, копія звіту про фінансові результати на 31.03.2015, копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2015, копія звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) на 30.06.2015, копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2015, копія звіту про фінансові результати на 30.09.2015, копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2015, копія звіту про фінансові результати за 2015, копія балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2016, копія звіту про фінансові результати за І квартал 31.03.2016.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на день прийняття ухвали місцевим господарським судом) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам встановили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнюється фінансовою неспроможністю останнього, а стягнення з відповідача 35 508 506,40 грн одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарської діяльності відповідача та може призвести до значного ускладнення виконання рішення суду у справі або припинення господарської діяльності відповідача.

Положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Надавши правову оцінку наведеним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, врахувавши, що заявлені до стягнення суми, розстрочити сплату яких просив відповідач, складаються тільки із сум штрафних санкцій (основних борг відповідачем сплачено) суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вищезазначені обставини ускладнюють виконання рішення Господарського суду Донецької області від 15.03.2016 у даній справі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для надання заявнику розстрочки виконання рішення суду в терміни, визначені в ухвалі суду від 18.05.2016.

Крім того, в матеріалах справи містяться платіжні доручення, які підтверджують, що відповідачем розпочато виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 18.05.2016.

Дані висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 904/7231/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР