Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №19/17-1658-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 19/17-1658-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Губенко Н.М., Козир Т.П.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Вікторія-Н"на ухвалу та постановугосподарського суду Одеської області від 30.06.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016у справі№ 19/17-1658-2011господарського судуОдеської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"прозаміну сторони виконавчого провадженняза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7, 5. ОСОБА_8,простягнення 7 367 410 грн. 77 коп.за участю представника від позивача: Заболотній С.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2016 касаційну скаргу у справі №19/17-1658-2011 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Губенко Н.М., Козир Т.П. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2016.

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних ухвали та постанови господарських судів у цій справі

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2011 позовні вимоги ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Вадіта" на користь ПАТ "ВТБ Банк" 4631395,46 грн. - заборгованості за кредитом, 2113273,55 грн. - відсотків за користування кредитом, 122566,7 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 234784 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом, 103910,64 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 219074,76 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне повернення відсотків, 25500 грн. державного мита та 230,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.07.2011 на примусове виконання зазначеного рішення видано наказ.

23.03.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевічем С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №46965190. Відомостей про завершення виконавчого провадження №46965190 матеріали справи не містять.

24.12.2015 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевічем С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49720297 з виконання того ж наказу №19/17-1658-2011, виданого 25.07.2011.

У червні 2016 року ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження первісного боржника ТОВ "Вадіта" на ПП "Вікторія-Н" на підставі рішення засновника ПП "Вікторія-Н" №5-15 від 06.12.2014, яким ПП "Вікторія-Н" визнано повним (універсальним) правонаступником усього майна, прав та обов`язків ТОВ "Вадіта" з 06.12.2014.

2. Стислий виклад суті оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2016 (суддя Петренко Н.Д.) заяву задоволено та замінено сторону у виконавчому провадженні у справі №19/17-1658-2011, а саме: первісного боржника ТОВ "Вадіта" на його правонаступника ПП "Вікторія-Н".

Місцевий господарський суд, встановивши, що ТОВ "Вадіта" припинено і його правонаступником є ПП "Вікторія-Н", врахувавши норми ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.25 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення відповідної заяви.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 (судді: Разюк Г.П. - головуючий, Головей В.М., Лисенко В.А.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено та замінено сторону у виконавчому провадженні у справі №19/17-1658-2011 первісного боржника ТОВ "Вадіта" на його правонаступника ПП "Вікторія-Н".

Постанову мотивовано тим, що місцевий господарський суд при прийнятті ухвали не звернув уваги на те, що заявник не надіслав скаржнику копію заяви про заміну сторони її правонаступником і не забезпечив належне повідомлення сторін про час, місце та дату розгляду заяви належним чином, що у відповідності до ч.3 ст.104 ГПК України є підставою для скасування прийнятого за підсумками її розгляду процесуального документу.

При цьому, апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду стосовно наявності підстав для заміни боржника його правонаступником на підставі ст.25 ГПК України.

3. Підстави, з яких оскаржено ухвалу та постанову господарських судів попередніх інстанцій

Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями, ПП "Вікторія-Н" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні №46720297.

У скарзі звертається увага на те, що ТОВ "Вадіта" припинило свою діяльність в результаті злиття згідно передавального акту від 06.12.2014, за змістом якого вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в сумі 7 609 904, 87 грн. до нього не включено.

Правонаступник ПП "Вікторія-Н" несе зобов`язання перед кредиторами лише в межах передавального акту, які визнано комісією з припинення та/або включені рішенням до передавального акту.

4. Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Вадіта" від 06.12.2014, оформленим протоколом №20, та рішенням засновника №5-15 ПП "Вікторія-Н" затверджено передавальний акт з додатками №1-5 основних засобів, майна, майнових і немайнових прав, документів, кредиторської та дебіторської заборгованості, включаючи зобов`язання, які оспорюються, та визнано ПП "Вікторія-Н" повним (універсальним) правонаступником усього майна прав та обов`язків ТОВ "Вадіта".

Передавальний акт складено 06.12.2014.

Відповідно до акту №4 приймання-передачі боргових зобов`язань, які не визнані комісією з припинення, ПП "Вікторія-Н" прийняло кредиторські зобов`язання, які не визнано комісією з припинення, зокрема перед ПАТ "ВТБ Банк" на суму 150 205 126 грн.

5. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Згідно до п.1 ст.104 ЦК України (в редакції що діяла на час припинення ТОВ "Вадіта") юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ст.25 ГПК України у разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

На підставі ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на момент винесення ухвали, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Стаття 1291 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи держави допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України від 26.07.2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України від 05.07.2012).

Приписами статті 1117 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що ПП "Вікторія-Н" стало повним (універсальним) правонаступником усього майна прав та обов`язків ТОВ "Вадіта", врахувавши, що рішення підлягає обов`язковому виконанню, правомірно замінили сторону виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Посилання скаржника на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді цієї справи.

Відповідно до встановлених обставин касаційна інстанція вважає правильним застосування судами норм права, в т.ч. ст.25 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Вікторія-Н" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 19/17-1658-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Н. Губенко

Т. Козир