ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Справа № 904/11291/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Яценко О.В.суддівФролової Г.М., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016у справі№ 904/11291/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної радидо Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення заборгованості в сумі 88 653,12 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Стецюра Т.М. дов. від 11.04.2016,- відповідача:Гуменна Ю.Г. дов. від 14.01.2016ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням збільшення вимог, просило стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 88 653,12 грн. заборгованості з оплати за подачу питної води та приймання стічних вод за період з 01.10.2015 по 31.10.2015.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 (суддя Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/11291/15 у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 у справі № 904/11291/15 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 (судді: Кузнецова І.Л., Прудніков В.В., Широкобокова Л.П.) апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 22, 83 ГПК України.

12.09.2016 до Вищого господарського суду України від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою від 05.09.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Фролової Г.М., Корсака В.А., касаційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2016.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2013 між КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (водоканал) та ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (абонент) укладено договір №10-1/813, за умовами якого водоканал зобов'язався забезпечувати абоненту подачу питної води, прийом стічних вод та повну біологічну очистку стічних, дощових і снігових стічних вод.

Згідно з п.1.2. договору абонент зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.п. 3.5.-3.9. договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання і водовідведення встановлюється в один місяць. Рахунок підлягає оплаті до 28 числа місяця, наступного за розрахунковим. Факт надання та отримання послуги постачання питної води, приймання стічних вод підтверджується двостороннім актом виконаних робіт. При заповненні платіжного документа абонент повинен точно вказати своє найменування, реквізити і номер договору. Внесені абонентом суми оплати за водопостачання і водовідведення без вказівки періоду, за який абонентом здійснюється розрахунок, зараховуються водоканалом як оплата за будь-який період, за який у абонента існує заборгованість, без урахування терміну якої-небудь давності.

Пунктом 3.10. договору сторони погодили, що погашення заборгованості абонента перед водоканалом виконується у порядку календарної черговості її виникнення (від раніше виниклої до подальшої). Тобто, у разі наявності у абонента заборгованості перед водоканалом всі оплати відносяться на погашення раніше існуючого боргу і здійснення передплати неможливе (незалежно від вказівки в платіжному документі).

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення упродовж лютого 2013 року до жовтня 2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів наданих послуг, підписаними представниками сторін.

За вказаний період позивачем виставлені рахунки на оплату послуг, у тому числі, рахунок №4930 від 30.10.2015 на плату послуг за жовтень 2015 року в сумі 467 824, 69 грн., в якому також зафіксована заборгованість станом на 30.10.2015 в сумі 49 206,37 грн. з визначенням загальної суми до сплати 517 031,06 грн.

Судами також встановлено те, що 24.12.2015 платіжним дорученням №18753 відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 380 264,58 грн. з призначенням платежу "за подачу питної води та приймання стічних вод у листопаді 2015 року, згідно з договором №10-1/813 від 20.01.2013".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимоги Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 88 653,12 грн. заборгованості з оплати за подачу питної води та приймання стічних вод за період з 01.10.2015 по 31.10.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позовна вимога ґрунтується на договорі від 20.01.2013 №10-1/813.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 названого Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем суму основного боргу було визначено на підставі положень п. 3.10. договору №10-1/813 від 20.01.2013 шляхом погашення в календарній черговості заборгованості, яка виникла, починаючи з лютого 2013 року, проплатами, які здійснювалися відповідачем з лютого 2013 року по жовтень 2015 року, у тому числі, і з урахуванням проведених заліків однорідних вимог.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що наявна у відповідача заборгованість зі сплати вартості послуг за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 в сумі 88 653,12 грн., визначена станом на 11.03.2016, була погашена шляхом перерахування відповідачем 380 264,58 грн. платіжним дорученням №18753 від 24.12.2015, з огляду на узгодження сторонами порядку погашення заборгованості відповідно до п.3.10. договору №10-1/813 від 20.01.2013 шляхом віднесення отриманих позивачем коштів на погашення раніше існуючого боргу.

З огляду на що, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача заборгованості за спірний період, а отже, і відмова у стягненні спірної суми визнається колегією суддів правомірним.

Доводи скаржника викладені в касаційній скарзі, судовою колегією не приймаються, оскільки не обґрунтовані належними та допустимими доказами та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 904/11291/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко Судді Г.М. Фролова В.А. Корсак