Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року Справа № 910/9087/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Думінський І.В. - дов. від 18.11.14, відповідача: Мокрієнко Т.В. - дов. від 02.06.14,касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київобленерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.11.14у справі№910/9087/14 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Даяна"до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" проскасування рішення та акта

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даяна" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування рішення комісії енергопостачальника з розгляду акта №К020970 від 04.01.13 про порушення позивачем правил користування електроенергією, оформленого протоколом №0171 від 07.04.14, а також зазначеного акта про порушення №К020970 від 04.01.13. Позивач вказував на те, що він не порушував правил користування електричною енергією; що акт про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку і пломб від 22.11.11 та оспорюваний акт про порушення ПКЕЕ №К020970 від 04.01.13 підписані від імені позивача неуповноваженими особами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.14 (суддя Ярема В.А.) позов задоволено частково. Скасовано рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" з розгляду акта №К020970 від 04.01.13 про порушення позивачем правил користування електроенергією, оформленого протоколом №0171 від 07.04.14. Місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність порушення позивачем правил користування електричною енергією. При цьому, суд виходив з того, що акт про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку і пломб від 22.11.11 підписаний від імені позивача неуповноваженою особою; що інших доказів на підтвердження прийняття позивачем на зберігання пломб, встановлених на розрахункових засобах електричної енергії, суду не надано, а тому відсутні підстави для покладання на позивача відповідальності за збереження і цілісність пломб на приладі обліку та, відповідно, застосування до нього відповідальності за пошкодження такої пломби. У скасуванні акта про порушення №К020970 від 04.01.13 судом було відмовлено через помилковість обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.14 (судді: Смирнова Л.Г., Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Київобленерго", яке просить рішення і постанову у справі скасувати та відмовити у позові. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на порушення судами статей 193, 265 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України "Про електроенергетику", положень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕЕ від 31.07.96 №28, Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06 №562. Скаржник вказує на порушення позивачем-споживачем правил користування електроенергією та зазначає, що оспорювані рішення і акт про порушення ПКЕЕ складені у відповідності до вимог законодавства.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.06.04 між Відкритим акціонерним товариством "Київобленерго" (яке в подальшому було перейменовано на ПАТ "Київобленерго") - постачальником електричної енергії та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даяна" - споживачем був укладений договір на постачання електричної енергії №250. За цим договором постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач, в свою чергу, оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Судами установлено, що 22.11.11 ПАТ "Київобленерго" був складений акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому, а саме трьох фазного лічильника №3729778 тип Ц76803В, що має пломбу державної повірки ІІІ - 2003. Проте, зазначений акт уповноваженим представником споживача підписаний не був. В подальшому, за результатами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії представниками енергопостачальника був складений акт про порушення позивачем ПКЕЕ №К020970 від 04.01.13, у якому зазначено про вчинення споживачем дій, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного магнітного поля). На засіданні комісії ПАТ "Київобленерго" 07.04.14 був розглянутий цей акт №К020970 від 04.01.13 та за результатами його розгляду прийнято рішення, оформлене протоколом №0171, про нарахування споживачу - ТОВ "Даяна" з 06.12.12 до 04.01.13 необлікованої електроенергії, вартістю 15252,16 грн. Вказаний протокол підписаний споживачем із запереченнями. В процесі розгляду спору господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що пломби (індикатор впливу постійного магнітного поля) не передавалися та не приймалися споживачем на зберігання; що акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку і пломб встановлених на ньому від 22.11.11 представником споживача не підписаний; інші докази про передачу на зберігання пломб також відсутні. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Даяна" заявлена до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування рішення комісії енергопостачальника з розгляду акта №К020970 від 04.01.13, оформленого протоколом №0171 від 07.04.14 та скасування вказаного акта про порушення позивачем ПКЕЕ. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Відповідно до приписів статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно з приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. У відповідності до приписів статей 235, 237 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Відповідно до пункту 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 Правил). Пунктом 6.40 Правил передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.06 за N 782/12656. Вказаною Методикою передбачений порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Ця Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2). Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, (підпункт 3 пункту 2.1) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). Отже, у розумінні приписів наведених норм передбачена законом відповідальність споживача у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії настає у разі вчинення ним правопорушення у сфері електроенергетики, зокрема, за дії, які призвели до зміни показів приладів обліку - фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів за умови підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу такого індикатора. Між тим, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що пломби на лічильнику (індикатор фіксації впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів) у встановленому законодавством порядку передані споживачеві на зберігання не були; що акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку і пломб встановлених на ньому від 22.11.11 представником споживача не підписувався; інші докази про передачу на зберігання пломб судам надані не були. Отже, як установили господарські суди, підстави для покладання на позивача відповідальності за збереження і цілісність пломб на приладі обліку електроенергії та, відповідно, застосування до нього відповідальності за пошкодження таких пломб, відсутні. Враховуючи викладене, висновок господарських судів про незаконність оскаржуваного рішення комісії енергопостачальника про застосування до позивача оперативно-господарських санкцій за порушення у сфері електроенергетики визнається правомірним. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановленого господарськими судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

В частині відмови у скасуванні спірного акта про порушення судові акти у справі відповідачем не оскаржені, а тому судом касаційної інстанції не переглядалися.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.14 у справі №910/9087/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець