ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/29985/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-8" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі № 910/29985/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-8", третя особа: комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр", про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 70 572,31 грн. суми основного боргу, 11 995,56 грн. пені, 6 408,42 грн. 3% річних та 73 056,84 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії за період з 01.11.2012 року по 01.11.2015 року за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2002 року № 102-0156.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року (суддя Морозов С.М.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року (судді: Пономаренко Є.Ю., Чорна Л.В., Кропивна Л.В.) рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.12.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та відповідачем 01.03.2002 року було укладено договір №102-0156 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Абонент відповідно до пункту 2.3.1 договору зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2 Додатку 4 до договору абонент зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаним в п. 2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. ( п. 3 Додатку №4 до Договору).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу теплову енергію до будинку за адресою: м. Київ, проспект Г. Гонгадзе, б.11 (до зміни найменування - пр. Радянської України, б.11)

Обставини з постачання позивачем відповідачу теплової енергії за період з 01.11.2012 року по 01.11.2015 року підтверджуються долученими позивачем до позовної заяви обліковими картками (табуляграмами).

Відповідачем зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії виконувались неналежним чином у зв'язку з чим за період з 01.11.2012 року по 01.11.2015 року утворився борг на загальну суму 70 572,31 грн.

Враховуючи нездійснення відповідачем оплати за використану теплову енергію позивач звернувся з даним позовом до суду (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Предметом даного судового розгляду є вимоги теплопостачальної організації до споживача про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних сум у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді.

При задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії.

У відповідності до пункту 20 Правил користування тепловою енергією, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У пункті 23 Правил користування тепловою енергією визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Суди обох інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, та посилаючись на облікові картки (табуляграми), в якості доказів наданого обсягу теплопостачання, не з'ясували усіх передбачених сторонами у договорі умов щодо обліку та розрахунку вартості поставленої та спожитої теплової енергії у сукупності, в залежності від наявності /відсутності/ комерційних приладів обліку, місця їх встановлення (при наявності).

Крім того, згідно зі ч. 4 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, при розгляді питання з стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, суди мали з'ясувати дійсний обсяг спожитої відповідачем теплової енергії за спірний період та перевірити зроблений позивачем розрахунок заявленої до стягнення її вартості та заявлених до стягнення сум за додатковими вимогами.

Проте, судами достеменно не було з'ясовано умов договору, обсягів спожитої теплової енергії та розміру тарифів, які застосовані позивачем під час здійснення розрахунку заборгованості, з урахуванням передбачених законодавством субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.

Водночас, прийнявши рішення про стягнення заборгованості та додаткових нарахувань, суди мають навести розрахунки і обгрунтування таких розрахунків заявлених до стягнення сум.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-8" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року скасувати, і справу № 910/29985/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко