ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/11969/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 15.11.2016у справі№ 910/11969/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт"до1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Публічне акціонерне товариство "Златобанк" 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 3. Національний банк Українипровизнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Павліченко С.І.;- відповідачів - третіх осіб 1. Субора Н.С.; 2. повідомлений, але не з'явився; 1. Герасименко С.В.; 2. Голік О.А.; Сотнікова І.В.; 3. повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/11969/16 (суддя Босий В.П.) заборонено Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" звертати стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 876/31/1-3 від 04.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2042, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, реєстраційний номер майна - 64349632224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64517532224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64768732224. Заборонено органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав) здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомості, щодо нерухомого майна: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, реєстраційний номер майна - 64349632224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64517532224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64768732224. Заборонено Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" вчиняти будь-які дії щодо відступлення, продажу, передачі в заставу або відчуження у будь-який інший спосіб прав вимоги за іпотечним договором № 876/31/1-3 від 04.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2042.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 910/11969/16 (колегія суддів у складі: Чорна Л.В. - головуючий суддя, судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.) скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/11969/16. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 910/11969/16; справу № 910/11969/16 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/11969/16 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г. - головуючий суддя, судді Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.) скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/11969/16. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/11969/16, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/11969/16 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання недійсним договору іпотеки № 876/31/1-3, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", та зобов'язання ПАТ "Державний ощадний банк України" повернути ТОВ "ТЛК "Арктика" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки за договором іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами іпотечний договір від 04.11.2014 № 876/31/1-3, суперечить ст. 575 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент його укладення була відсутня згода попереднього іпотекодержателя. При цьому, позивач вказує на те, що оспорюваний правочин, укладений між відповідачами, порушує його права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".

Згідно із положеннями статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлено статтею 215 ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, ЦК України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

В п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 06.07.2016 у справі № 910/1891/14, від 21.09.2016 у справі № 902/841/15).

01.07.2016 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив: заборонити Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" у будь-який спосіб звертати стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 876/31/1-3 від 04.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2042, а саме: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, реєстраційний номер майна - 64349632224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64517532224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64768732224; заборонити органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав) здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомості, щодо нерухомого майна: рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, реєстраційний номер майна - 64349632224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64517532224; земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, реєстраційний номер майна - 64768732224; заборонити Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" вчиняти будь-які дії щодо відступлення, продажу, передачі в заставу або відчуження у будь-який інший спосіб прав вимоги за іпотечним договором № 876/31/1-3 від 04.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2042.

Заява позивача мотивована тим, що за час вирішення даного спору на предмет іпотеки може бути незаконним чином звернено стягнення, або ж права на предмет іпотеки можуть бути відчужені на користь інших осіб, що унеможливить у випадку задоволення позову досягнення мети звернення з позовом, а саме: захисту порушених прав і інтересів, пов'язаних з володінням позивачем корпоративними правами в статутному капіталі відповідача 2. Водночас, позивачем зазначено, що із наявної в мережі "Інтернет" інформації, вбачається, що станом на день подання заяви про забезпечення позову відповідачем-1 вчиняються дії, спрямовані на відчуження прав за договором іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014, що є предметом судового розгляду у цій справі. Вказані обставини на думку заявника можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, серед яких, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами (ч. 6 ст. 67 ГПК України).

Приписами постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" унормовано, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Проте, ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає з огляду на таке.

Так, ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами особи, яка не є стороною правочину про визнання недійсним договору і як наслідок зобов'язання вчинити дії та заходами до забезпечення позову - заборона відповідачеві - 1 та іншим особам вчиняти дії, при цьому суд першої інстанції взагалі не зазначив, у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд першої інстанції не врахував вимог зазначених процесуальних норм та не обґрунтував припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказану ухвалу місцевого господарського суду, врахував вищенаведене та прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", викладені в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/11969/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ