Постанова ВГСУ від 14.08.2014 року у справі №910/16306/13

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 910/16306/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г, Костенко Т.Ф.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора міста Києвана постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.14у справі№910/16306/13 Господарського суду міста Києваза позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля"пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.08.14 для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: Добролюбова Т.В.- головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

В судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Палій Є.В. - за дов. від 08.08.14; від відповідача: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги; від прокуратури: Боднарчук В.М. - прок. ГПУ, посв. №023013

Прокурором Солом'янського району міста Києва у серпні 2013 року заявлений позов в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" про: 1) розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, загальною площею 84300 кв.м, укладеного 22.11.07 між позивачем та відповідачем, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 05.03.08 № 72-6-00493; 2) зобов'язання відповідача повернути вказану земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:240:0017, привівши її у належний стан. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор вказував на те, що під час проведення перевірки з питань дотримання відповідачем вимог земельного законодавства виявлено, що спірна земельна ділянка надана відповідачеві в користування за договором оренди від 22.11.07, зі строком дії 10 років, однак в порушення умов пункту 8.4 цього договору відповідач не приступив до використання цієї ділянки, а саме не розпочав її забудову. Прокурор також зазначав, що за інформацією Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в місті Києві документи, які надають право на виконання відповідачем будівельних робіт останньому не видавались та не реєструвались. Окрім цього, прокурор вказував на те, що станом на 09.08.13 за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 98913,28 грн. При цьому, прокурор посилався на приписи статті 14 Конституції України, статей 1, 93, 124 Земельного кодексу України, статті 2 Закону України "Про охорону земель", статей 1, 2, 6, 13, 15, 18, 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 626, 631 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.13, ухваленим суддею Удаловою О.Г., позовні вимоги задоволено повністю. Суд першої інстанції вмотивовуючи рішення вказав на наявність істотних порушень умов договору оренди земельної ділянки, що визнав підставою для його розірвання та повернення цієї ділянки позивачеві. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11, 509, 526, 530, 610, 611, 614, 651, 653, 782, 783 Цивільного кодексу України, статей 193, 291 Господарського кодексу України, статей 15, 21, 24, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", статей 19, 38, 39, 96, 141, 206 Земельного кодексу України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Гончарова С.А. - головуючого, Тищенко О.В., Чорної Л.В., постановою від 18.06.14, перевірене рішення у справі скасував, відмовивши у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції установив, що відповідачем заборгованість з орендних платежів сплачена, відтак суд визнав відсутніми істотні порушення умов договору у розумінні приписів статті 651 Цивільного кодексу України. Водночас, суд апеляційної інстанції установив, що позивачем і прокурором не надано доказів використання відповідачем спірної земельної ділянки саме не за цільовим призначенням, при цьому, зазначив, що на спірній земельній ділянці проводяться роботи, направлені на її забудову. Апеляційний суд керувався приписами статті 291 Господарського кодексу України, статей 781, 783 Цивільного кодексу України, статті 34 Закону України "Про оренду землі", постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати із залишенням в силі рішення. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор вказує на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 11, 509, 526, 530, 610, 611, 651, 782 Цивільного кодексу України, статей 96, 141 Земельного кодексу України, статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 43 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Прокурор вважає наявними підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки через несплату орендних платежів та не вчинення орендарем дій спрямованих на забудову земельної ділянки. Прокурор також не погоджується з висновком апеляційного суду про початок проведення відповідачем забудови спірної земельної ділянки. Від Прокурора Солом'янського району міста Києва, Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано. До початку судового засідання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке задоволенню не підлягає виходячи з того, що явка представників сторін у судове засідання касаційної інстанції обов'язковою не визнавалась, строк розгляду касаційної скарги, встановлений статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України, а заявником клопотання про продовження процесуального строку судові не надано. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивачем та прокуратури, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Київської міської ради від 12.07.07№ 1111/1772, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та об'єктами громадського обслуговування, торгівлі, підземними та наземними паркінгами на вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі міста Києва; передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля", за умови виконання пункту 6 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 8,43 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та об'єктами громадського обслуговування, торгівлі, підземними та наземними паркінгами за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. Судами також установлено, що 22.11.07 між Київською міською радою - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" - орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення від 12.07.07, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду, строкове платне користування, земельну ділянку, розташовану на вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі міста Києва; розміром 8,4300 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та об'єктами громадського обслуговування, торгівлі, підземними та наземними паркінгами; кадастровий № 8 000 000 000:72:240:0017. Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що договір укладено строком на 10 років. Згідно з пунктом 4.2. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Пунктом 4.7 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно рівними частинами упродовж тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Пунктом 5.1 договору сторони погодили умови збереження стану об'єкта оренди. Пунктом 8.1 договору передбачені права орендодавця, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором, своєчасного внесення орендної плати, а пунктом 8.4 договору орендар зобов'язався, зокрема завершити забудову ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, своєчасно вносити орендну плату, повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору. Пунктом 11.5 договору сторони погодили, що договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених пунктами 5.1 та 8.4 договору. Пунктом 11.8 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах визначених цим договором. Відповідно до пункту 12.2 договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Прокурора Солом'янського району міста Києва заявлена в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" про: 1) розірвання договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Кадетський Гай, загальною площею 84300 кв. м, укладеного 22.11.07 між позивачем та відповідачем, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 05.03.08 № 72-6-00493; 2) зобов'язання відповідача повернути вказану земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:240:0017, привівши її у належний стан. Підставою позову прокурором визначено несплату відповідачем орендних платежів та не вчинення останнім дій щодо забудови земельної ділянки. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору. Приписами статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відносини з оренди земельної ділянки регулюються, зокрема Законом України «Про оренду землі». За приписами статті 1 вказаного Закону орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України «Про оренду землі», а саме на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Отже, вирішуючи спір про розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно дотримуватись вимог статті 32 Закону України "Про оренду землі". Водночас, необхідно враховувати, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що визначена договором, а не така підстава, як невикористання земельної ділянки для забудови упродовж певного періоду. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи установив, що прокурором і позивачем не надано доказів, які б свідчили про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. Окрім цього, апеляційним судом враховано, що відповідачем на спірній земельній ділянці розпочаті роботи, направлені на її забудову. Водночас, розглядаючи спір про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, апеляційним судом вірно враховано, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою. Як установлено апеляційним судом, і це підтверджується матеріалами справи, відповідачем погашена заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 98913,28 грн., і згідно з довідкою Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва № від 11.09.13, на час ухвалення рішення у справі, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" не обліковується заборгованість з орендної плати перед бюджетом. З огляду на установлені обставини справи, висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних визнається правомірним. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не підтверджуються матеріалами справи і не спростовують установлених апеляційним судом обставин та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -