ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 910/16318/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Грек Б.М. і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016

зі справи № 910/16318/15

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Підприємство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Вербена" (далі - Товариство), м. Київ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент), м. Київ,

про виселення та повернення нежитлового приміщення,

за участю представників:

Підприємства - Семененко Л.М.,

Товариства - Сабова В.М.,

Департаменту - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- виселення Товариства з нежилого приміщення площею 367,90 м2 в будинку № 22/10 "А" по вулиці Стальського Сулеймана в місті Києві та повернення цього приміщення позивачеві;

- зобов'язання відповідача передати Підприємству нежилі приміщення площею 367,90 м2, у тому числі на І поверсі - 114,10 м2, на ІІ поверсі - 253,80 м2 за названою адресою.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 133, 136 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мотивовано відсутністю у сторін договірних відносин щодо користування спірним нежилим приміщенням площею 367,90 м2.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2015 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 (колегія суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 525, 526, 626, 629, 759, 764, 770 Цивільного кодексу України, статей 193, 284, 291 ГК України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мотивовано правомірним зайняттям Товариством спірного приміщення на підставі договору оренди від 28.03.1997 № 655 (далі - Договір), який недійсним, як і угода про сплату за фактичне використання нежитлового приміщення від 01.10.2007 (далі - Угода), не визнавався.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Підприємства та Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- 28.03.1997 акціонерним товариством закритого типу "Вербена" (правонаступником якого є Товариство) та Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду укладено Договір, за умовами якого Товариству надано в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 22/10, загальною площею 367, 90 м2;

- відповідно до пункту 4.11 Договору строк його дії встановлено з 28.03.1997 до 26.02.2007;

- після закінчення дії Договору відповідач продовжував користуватись спірними приміщенням;

- протягом місяця після закінчення дії Договору жодна зі сторін (у тому числі й орендодавець) не заперечувала проти продовження користування відповідачем спірним приміщенням;

- на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" нежилий будинок № 22/10 по вул. Стальського загальною площею 367,90 м2, що відноситься до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району у місті Києві та перебував на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, закріплений за позивачем на праві повного господарського відання та переданий на баланс Підприємства за актом приймання-передачі форми ОЗ-1 від 30.09.2011.

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- 13.08.2007 комунальне підприємство Дніпровського району міста Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" (яке рішенням № 129 від 25.06.2007 визначено єдиним орендодавцем спірного майна; далі - Центр) листом № 59 повідомило відповідача про необхідність підписання додаткової угоди до діючого Договору в частині зміни орендодавця;

- 01.10.2007 Центром та акціонерним товариством закритого типу "Вербена" укладено Угоду, умовами якої сторони погодили порядок та строки оплати орендної плати до моменту отримання дозволу на продовження або переукладання договору оренди нежитлового приміщення;

- пунктом 7 Угоди встановлено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє до моменту отримання однією із сторін дозволу на подовження або переукладання договору оренди нежитлового приміщення;

- Угодою сторони не встановили терміну отримання дозволу;

- 04.08.2011 Центром в присутності директора відповідача складено акт обстеження нежилого приміщення, в якому міститься інформація про користування Товариством нежилим приміщенням згідно з Договором;

- на момент передачі на баланс Підприємства за актом приймання-передачі від 30.09.2011, нежиле приміщення загальною площею 367,90 м2 фактично перебувало у користуванні Товариства на підставі Договору;

- з моменту закінчення строку дії Договору (27.02.2007) і до передачі на баланс позивача спірного нежилого приміщення попередній орендодавець не повідомляв орендаря про намір розірвати Договір та не звертався з вимогою звільнити орендоване приміщення;

- 14.10.2011 позивач листом № 155/1/05-11378 повідомив відповідача про передачу орендованого нежилого приміщення на баланс позивача на праві повного господарського відання. При цьому позивачем запропоновано Товариству або звільнити займане нежитлове приміщення та передати по акту приймання-передачі, або звернутись до Київської міської ради, отримати розпорядчі документи з дозволом на його оренду, виготовити експертну оцінку, після чого відповідач матиме правові підстави для укладання договору оренди;

- зміст названого листа від 14.10.2011 свідчить, що позивач не заперечував проти продовження користування спірним приміщенням відповідачем та не зазначав імперативних вимог щодо виселення орендаря із займаного приміщення;

- 23.04.2012 Товариство зверталося до позивача з листом № 32/4, в якому просило підписати додатковий договір до Договору, яке залишено без відповіді;

- позивач звертався до відповідача з претензіями від 24.04.2013 № 155/1/11-2237, від 10.09.2013 № 155/1/11-4447, від 02.04.2014 № 155/1/03-1310 з вимогою звільнити спірне нежитлове приміщення через відсутність укладеного договору оренди;

- орендодавцем спірного приміщення має виступати Департамент, що підтверджується витягом з протоколу від 20.05.2014 № 174 засідання постійної комісії Київради з питань власності (а.с. 66-67);

- у 2013-2014 роках між відповідачем та Департаментом вирішувалось питання щодо продовження дії Договору, що підтверджується листами від 28.04.2013 № 04/17, від 24.05.2013 № 062/7/9-5162, від 05.10.2013 № 10/07, від 16.12.2013 № 062/7/9-11862, від 02.04.2014 № 26/03, від 25.04.2014 № 062/7/13-3209, від 08.05.2014 № 05/46;

- 04.06.2014 Департамент листом № 062/7/13-4503 повідомив позивача та відповідача про погодження 20.05.2014 на засіданні постійної комісії з питань власності питання щодо продовження відповідачеві строку дії Договору нежитлових приміщень загальною площею 328,50 м2, строком на 2 роки 364 дні (а.с. 65);

- 01.07.2014 позивачем вручено відповідачеві проект договору оренди спірного приміщення (а.с 90-91);

- після початку розгляду справи по суті позивачем заявлено нову підставу - непідписання проекту договору оренди, отриманого відповідачем 01.07.2014, тоді як своєчасно - до початку розгляду справи по суті - відповідна заява про зміну підстави позову до суду не подавалася.

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з наявністю Договору, Угодою, які не були розірвані або визнані недійсними, встановивши, що з моменту закінчення строку дії Договору (27.02.2007) і до передачі на баланс позивача (30.09.2011) спірного нежилого приміщення орендодавець не повідомляв орендаря про намір розірвати Договір, не звертався з вимогою звільнити орендоване спірне приміщення, Угода діє до моменту отримання однією із сторін дозволу на продовження або переукладання договору оренди спірного приміщення, вчинення дій Товариством та Департаментом, спрямованих на продовження Договору, з'ясувавши продовження строку дії Договору, дійшли обґрунтованих висновків стосовно відсутності належних правових підстав для задоволення даного позову з визначених Підприємством підстав.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 зі справи № 910/16318/15 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя Б.Грек

Суддя В.Палій