ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Справа № 910/18846/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. (суддя Смирнова Ю.М.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. (судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.) у справі№910/18846/15 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агенство Одісей" доПублічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" простягнення 270 432 грн. 00 коп. за участю представників: від позивачане з'явилисьвід відповідача Полонська Н.М., довіреність №258-1 від 05.11.2015 р.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство Одісей" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 270 432 грн. 00 коп. за надані на підставі договору №03 від 01.08.2012 р. охоронні послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі №910/18846/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 270 432 грн. 00 коп. заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі №910/18846/15 рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. залишено без змін.

Місцевий та апеляційний господарські суди визнали, що строк дії договору про надання послуг охорони закінчився, однак як свідчать матеріали справи послуги надавались позивачем та приймались відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме самостійно змінено підстави заявленого позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 14.03.2016 р.

У судове засідання 14.03.2016 р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з,явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами правових норм, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір №03 від 01.08.2012 р., за умовами якого позивач за дорученням відповідача прийняв обов'язки по здійсненню контрольно-перепускного режиму та підтримці громадського порядку на території об'єкту силами співробітників охорони в будівлях та на території місцевості за адресами вказаними в додатку 1 до договору.

Позивач, підставою заявленого ним позову, що розглядається в межах даної судової справи, визначив порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань з повної та своєчасної оплати охоронних послуг за договором.

Як роз'яснено в п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу Україна судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Одночасно з цим, в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. закріплено, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Крім того, про недопустимість зміни підстав позову виключно з ініціативи суду вказано і в п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/344 від 11.04.2005 р., в якому викладено, що п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Однак, всупереч вищенаведеним роз'ясненням, господарський суд першої інстанції задовольнив позов у справі №910/18846/15, виходячи з інших підстав, ніж ті, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Так, місцевий господарський суд, встановивши, що договір про надання послуг охорони №03 від 01.08.2012 р. в заявлений позивачем період припинив свою дію внаслідок закінчення строку, дійшов висновку, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання запропонованих обсягів послуг.

В свою чергу, здійснюючи апеляційний перегляд рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі №910/18846/15, апеляційний господарський суд помилково розцінив наведену позицію місцевого господарського суду як результат повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, а не зміну підстав позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов з інших підстав, ніж ті, які визначено позивачем, на свій розсуд змінили підстави позову, що призвело до порушення норм процесуального права.

В той же час, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем своїх зобов'язань, що виникли саме з договору №03 від 01.08.2012 р.

З огляду на це, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі №910/18846/15 підлягають скасування. При цьому, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство Одісей" до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 270 432 грн. 00 коп. заборгованості за договором №03 від 01.08.2012 р. слід відмовити.

Крім того, судова колегія Вищого господарського суду України вбачає за необхідно зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на інших підставах.

Згідно ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Разом з цим, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За результатами розгляду касаційної скарги касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте, таким обставинам була надана неправильна юридична оцінка внаслідок помилкового застосування норми процесуального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство Одісей" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, код ЄДРПОУ 37882130) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-б, код ЄДРПОУ 04012721) 5 949 грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги, 6 490 грн. 37 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Л.В. Ковтонюк