ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 905/1087/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Погребняка В.Я., Коваленка В.М., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс" та публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" на ухвалугосподарського суду Донецької області від 26.07.2016 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016 у справі № 905/1087/16 господарського суду Донецької області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Гласс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Гласс" про банкрутство за участю представників сторін: публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" - Кирийчук І.М., товариства з обмеженою відповідальністю "Радіопобутсервіс" - Дьоміної С.С., товариства з обмеженою відповідальністю - "Юридична фірма "Юнівесітас" - ОСОБА_10, ОСОБА_7 - ОСОБА_10, арбітражного керуючого Козловської Д.В.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1087/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Гласс".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі №905/1087/16 (суддя О.В. Попов) визнано вимоги та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Оріон-Гласс" м.Маріуполь Донецька область (ЄДРПОУ 31476297), що складається з вимог:

ТОВ "Титан - Гласс" м.Черкаси Черкаська область у загальному розмірі 698 820,83грн. з яких: 685040,83грн. - грошові зобов'язання четвертої черги; 13780,00грн. - грошові зобов'язання першої черги.

ТОВ "Юнайтед Кемікалс" м.Житомир Житомирська область в загальному розмірі 1027 481,84грн. з яких: 2756,00грн. - грошові зобов'язання першої черги; 1024725,84грн. - грошові зобов'язання четвертої черги.

ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" м.Черкаси в загальному розмірі 53756,00грн. з яких: 2756,00грн. - грошові зобов'язання першої черги; 51000,00грн. - грошові зобов'язання четвертої черги.

ОСОБА_7 м.Черкаси в загальному розмірі 770447,90грн. з яких: 2900,00грн. - грошові зобов'язання першої черги; 767547,90грн. - грошові зобов'язання четвертої черги.

ТОВ "Радіопобутсервіс" м.Черкаси в загальному розмірі 44357314,04грн. з яких: 2 900,00грн. - грошові зобов'язання першої черги; 33367 541,66грн. - грошові зобов'язання четвертої черги; 10986872,38грн. вимоги, що забезпечені заставою майна боржника в розмірі.

ПАТ "Сбербанк" м.Київ в загальному розмірі 49834377,90рн. з яких: 2756,00грн. - грошові зобов'язання першої черги, 19669352,70грн. - грошові зобов'язання четвертої черги; 6441411,73грн. (пеня) - грошові зобов'язання шостої черги; 23720857,48грн. вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

Вимоги Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області м. Сміла Черкаської області в загальному розмірі 17232,39грн. визнано такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання та які підлягають погашанню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Встановлені дії розпорядника майна та строки проведення в подальшому судової процедури.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2016 у справі №905/1087/16 на підставі ст.89 ГПК України виправлено описки щодо включення витрат по сплаті судового збору ТОВ "Радіопобутсервіс" та фізичної особи - ОСОБА_7 - включено до реєстру вимог в сумі 2756 грн. - зобов'язання першої черги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016 (колегія суддів: М'ясищев А.М., Будко Н.В., Склярук О.І.) ухвалу господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі №905/1087/16 - залишено без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Оскаржуючи наведені судові акти у касаційному порядку ТОВ "Юнайтед Кемікалс" м. Житомир просить їх скасувати в частині визнання грошових вимог ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" м.Черкаси, ТОВ "Радіопобутсервіс" м.Черкаси та громадянина ОСОБА_7 м.Черкаси та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у визнанні грошових вимог вказаних осіб, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуючи наведені судові акти, ПАТ "Сбербанк" м. Київ у своїй касаційній скарзі просить їх скасувати в частині визнання грошових вимог ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" м.Черкаси, ТОВ "Радіопобутсервіс" м.Черкаси та громадянина ОСОБА_7 м.Черкаси та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у визнанні грошових вимог вказаних осіб, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що за результатами підготовчого засідання 12.04.2016 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Титан - Гласс" м.Черкаси про банкрутство ТОВ "Оріон - Гласс" м. Маріуполь Донецька область, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну.

Повідомлення про порушення справи №905/1087/16 про банкрутство ТОВ "Оріон - Гласс" м. Маріуполь Донецька область оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №30407 від 13.04.2016.

В порядку ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до господарського суду Донецької області звернулись: ПАТ "Сбербанк" м. Київ із заявою від 06.05.2016 про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму 49564716,45грн.; ТОВ "Юнайтед Кемікалс" м. Житомир із заявою №15-16 від 10.05.2016 про визнання грошових вимог в розмірі 1024725,84грн.; фізична особа - ОСОБА_7 м. Черкаси із заявою від 29.04.2016 з вимогами до боржника на загальну суму 767574,90грн.; ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" м. Черкаси із заявою від 05.05.2016 з вимогами до боржника на загальну суму 51000,00грн.; ТОВ "Радіопобутсервіс" м. Черкаси із заявою від 29.04.2016 з вимогами до боржника на загальну суму 44516668,94грн.; Смілянська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області м. Сміла Черкаської області із заявою №45701/23-04-10-051 від 17.06.2016 з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 17232,39грн.

Розпорядником майна та боржником вказані кредиторські вимоги визнали в заявленому розмірі.

Грошові вимоги кредитора ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" м. Черкаси до боржника виникли на підставі договору юридичного обслуговування №01-05-15 від 01.05.2015 та №08-14 від 01.08.2014 відповідно до п.1.1 яких Виконавець надає Замовнику правову допомогу з питань, передбачених п.2.1. договорів протягом терміну їх дії на компенсаційній основі.

У п.3.1. договору №01-05-15 від 01.05.2015 визначено, що вартість виконаних робіт за кожен місяць обслуговування складає 10000,00грн.; договору №08-14 від 01.08.2014 - 5000,00грн.

На виконання умов вказаних договорів в підтвердження виконання Виконавцем і умов сторонами щомісячно підписувались акти виконаних робіт (надання послуг).

За договором №08-14 від 01.08.2014 підписані акти за серпень 2014 - квітень 2015 за якими борг складає - 45000,00грн.

За договором №01-05-15 від 01.05.2015 підписані акти за травень, червень 2015 за якими борг, з урахуванням часткової сплати складає - 6000,00грн.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що вимоги кредитора ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" м. Черкаси на суму 51000,00грн. обґрунтовані та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження заявлених вимог 22.06.2016 та 05.07.2016 до матеріалів справи суду першої інстанції надані належним чином засвідчені копії: договорів №01-05-15 від 01.05.2015 та №08-14 від 01.08.2014; актів виконаних робіт від 31.06.2015 та від 30.06.2015 за договором №01-05-15 та акт звірення взаємних розрахунків за період з 01.05.2015 по 13.07.2015 підписаний сторонами та скріплений печатками; актів виконаних робіт від 30.04.2015, 31.03.2015, 28.02.2015, 31.01.2015, 31.12.2014, 30.11.2014, 31.10.2014, 30.09.2014 та від 31.08.2014 за договором №08-14.

Відхиляючи доводи ТОВ "Юнайтед Кемікалс" та ПАТ "Сбербанк" відносно визнання грошових вимог ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" на підставі того, що договір не підписаний уповноваженою особою та не скріплений печаткою, а у справі наявна лише копія договору та акту виконана них робіт, а не оригінал документів, які можуть бути прийняті як відповідні докази, апеляційний господарський суд виходив з того, що кредитор не був позбавлений можливості під час розгляду вимог господарським судом додатково надати документи в підтвердження грошових вимог, поза межами встановленого ст.23 Закону України про банкрутство строку, чим і скористався, надавши до суду відповідні документи.

Погоджуючись із такими висновками, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржником доказів сплати заборгованості за вказаними вище договорами суду не надано.

За таких обставин, висновки щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Юридична фірма "Унівесітас" у сумі 51000,00 грн. які віднесені до грошового зобов'язання четвертої черги є законними та обґрунтованими.

Вимоги які складаються з витрат кредитора зі сплати судового збору в розмірі 2756,00грн., підтверджені квитанцією №ПН318 від 06.05.2016 та згідно приписів ст.45 Закону про банкрутство обґрунтовано включені до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що кредиторські вимоги фізичної особи ОСОБА_7 на загальну суму 767547,90 грн., виникли на підставі договору від 01.07.2015 укладеного кредитором та боржником поворотної фінансової допомоги, відповідно до п.1.1 якого Позикодавець ОСОБА_7 надає Позичальнику (боржник) поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, п. 2.1 якого встановлено, що поворотна фінансова допомога надається частинами чи повністю в національній валюті України в розмірі 750000,00грн.

Відповідно п.3.1 Позичальник зобов'язався повернути фінансової допомоги в строк до 31.12.2015.

Факт надання поворотної фінансової допомоги за вказаним договором підтверджено наявною в матеріалах справи копією квитанції №60048627 від 09.07.2015, а також доданими 26.07.2016 до матеріалів справи копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №39, 33, 35, 37, 28, 29, 31, які у подальшому перераховані ОСОБА_9, яка є заступником директора з фінансових питань ТОВ "Оріон - Гласс" та яку за довіреністю від 01.01.2014р уповноважено проводити розрахунково-касові операції по поточних рахункам боржника, на рахунок ТОВ "Оріон -Гласс" квитанцією №60048627 від 09.06.2015.

На думку суду першої інстанції, квитанція до прибуткового касового ордеру як уніфікований первинний бухгалтерський документ є достатнім доказом оплати придбаних товарів (робіт, послуг) готівкою грошовими коштами, отже факт того, що перерахування грошових коштів відбувалося не у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, не може вважатися підставою невиконання умов договору, або відмови у визнанні грошових вимог кредитора.

У зв'язку з невиконанням умов договору кредитором нараховано відповідно до умов договору 6287,67грн., з яких - 3% річних за період з 01.01.2016 по 11.04.2016 та 11260,23грн. інфляційне збільшення за період з 01.01.2016 по 11.04.2016.

Судом першої інстанції встановлено, що розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, кредитором здійснено вірно.

Враховуючи те, що грошові вимоги фізичної особи ОСОБА_7 підтверджені у встановленому порядку первинними документами та визнані боржником та розпорядником майна у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_7 м. Черкаси в загальному розмірі 767547,90грн. - грошові зобов'язання четвертої черги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду першої інстанції в цій частині та вважає, що апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові обґрунтовано відхилив посилання ТОВ "Юнайтед Кемікалс" м. Житомир на те, що надана квитанція хоча і підтверджує внесення готівки на поточний рахунок ТОВ "Оріон - Гласс" м. Маріуполь Донецька область, при цьому платником зазначено фізичну особу ОСОБА_9, з огляду на те, що згідно матеріалів справи факт надання поворотної фінансової допомоги за вказаним договором підтверджується не лише копією квитанції а також доданими 26.07.2016 до матеріалів справи копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №39, 33, 35, 37, 28, 29, 31, які у подальшому перераховані ОСОБА_9, яка є заступником директора з фінансових питань ТОВ "Оріон - Гласс" та яку за довіреністю від 01.01.2014 уповноважено проводити розрахунково-касові операції по поточних рахункам боржника, на рахунок ТОВ "Оріон - Гласс" квитанцією №60048627 від 09.06.2015.

Поряд з наведеним, судами встановлено, що кредиторські вимоги ТОВ "Радіопобутсервіс" м. Черкаси на загальну суму 44516668,94 грн. складаються з 36770000,00 грн. за договором тимчасової фінансової допомоги №1506/ФД від 15.06.2015р та 7746668,94грн. за договором відступлення права вимоги від 22.05.2015 за договором поставки №3 від 04.11.2013 у т.ч. 3% річних та інфляційні витрати.

Розпорядником майна вказані кредиторські вимоги визнані у заявленому розмірі.

Так, між кредитором - ТОВ "Радіопобутсервіс" м. Черкаси та боржником ТОВ "Оріон- Гласс" м. Маріуполь укладено договір тимчасової фінансової допомоги №1506/ФД, відповідно до п.1.1 якого Позикодавець (ТОВ "Радіопобутсервіс") надає Позичальнику (ТОВ "Оріон-Гласс") поворотну фінансову допомогу у сумі сорок мільйонів гривень, а позичальник зобов'язався повернути фінансової допомоги не пізніше 01.06.2018.

Відповідно до умов п.2 договору №1506/ФД тимчасової фінансової допомоги від 15.06.2015 року фінансова допомога надавалась на поповнення Позичальником (Боржником) обігових коштів.

На виконання зобов'язань за договором №1506/ФД тимчасової фінансової допомоги від 15.06.2015 року, заявником надано боржнику грошові кошти.

Факт надання тимчасової фінансової допомоги за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Боржником здійснено часткове повернення фінансової допомоги в загальному розмірі 293000,00грн. Залишок фінансової допомоги, яка не повернута ТОВ "Радіопобутсервіс" складає 36770000,00грн.

У матеріалах справи міститься акт звірення розрахунків за договором №1506/ФД тимчасової фінансової допомоги від 15.06.2015 підписаний сторонами та скріплений печатками. Доказів повернення залишку фінансової допомоги боржником суду не надано.

Господарський суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги в розмірі 36770000,00грн. за договором тимчасової фінансової допомоги №1506/ФД від 15.06.2015 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають визнанню у заявленому розмірі.

Погоджуючись із такими висновками, суд касаційної інстанції виходить з такого.

У п..7 Договору передбачено зобов'язання позикодавця перерахувати суму фінансової допомоги в строк не пізніше двох робочих днів з дня підписання цього договору.

Згідно наданих платіжних доручень, підстава для перерахування коштів боржнику - виконання умов договору №1506/фд тимчасової фінансової допомоги від 15.06.2015. При цьому, встановлено, що кошти тимчасової фінансової допомоги перераховувались з 22 червня по 31 липня 2015.

Порушення термінів перерахування грошових коштів (фінансової допомоги) обумовленої договором, за умови фактичного прийняття таких коштів іншою стороною свідчить про фактичне виконання сторонами умов договору тобто створює відповідні наслідки виникнення договірних зобов'язань.

Апеляційний господарський суд відхиляючи посилання ТОВ "Юнайтед Кемікалс" м. Житомир на те, що надані платіжні доручення не відповідають вищевказаним вимогам та умовам договору, дійшов до правильного висновку про те, що ці доводи не спростовують факту надання фінансової допомоги саме на підставі договору№1506/фд від 15.06.2015.

Відповідно до умов п.2 договору №1506/ФД тимчасової фінансової допомоги від 15.06.2015 року фінансова допомога надавалась на поповнення Позичальником (Боржником) обігових коштів.

При цьому, обігові кошти - це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів та фондів обігу з метою забезпечення безперервного процесу виробництва й реалізації продукції.

За таких обставин, висновки про те, що кошти отримані на підставі договору №1506/ФД мали цільове призначення та були використані боржником відповідно, а спрямування наданої фінансової допомоги на погашення заборгованості перед контрагентами було б порушенням істотної умови укладеного договору, є правомірними.

Разом з тим, судами встановлено, що 22.05.2015 між ТОВ "Скляна Компанія "Оріон-Гласс" (Первісний кредитор) та ТОВ "Радіопобутсервіс" (Новий кредитор) та ТОВ "Оріон-Гласс" (Боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1 якого Новий кредитор набуває право вимоги стягнення з Боржника заборгованість в розмірі 7 122 340,04 грн., а також нарахованих на вказану суму штрафних санкцій, що виникли в результаті невиконання останнім зобов'язань за договором поставки №3 від 04.11.2013 перехід права власності за товар оформлюється накладною.

Пунктом п.1 додаткової угоди №1 від 14.11.2013 встановлено строк оплати за поставлений товар протягом 20 календарних днів після передачі останньої партії товару, що оформлюється відповідною накладною.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи з яких вбачається, що остання партія товару передана Боржнику 30.04.2015 (видаткова накладна №287), тобто відповідно до умов договору строк сплати боржником товару - до 21.05.2015.

26.07.2016 до суду додатково надані: рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні та податкові накладні.

Факт поставки за договором №3 від 04.11.2013 підтверджений ТОВ "Радіопобутсервіс" доданими до пояснення на заперечення рахунками на оплату та товарно-транспортними накладними.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, за результатами здійснення господарських операцій складались та обліковувались податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, підставою їх складання вказано саме договір №3 від 04.11.2013.

Отже, висновок про наявність заборгованості за договором поставки №3 від 04.11.2013 в розмірі 7 122 340,04грн., є правомірним.

У ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень норми статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу - особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вони входять до складу грошового зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Судами встановлено, що кредитором заявлені вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 191425,08грн. та інфляційних втрат в розмірі 270 648,92грн., з урахування уточнень, розрахунок яких є арифметично вірним, відповідає приписам чинного законодавства, тому ці вимоги обґрунтовано визнані та включені до реєстру вимог кредиторів .

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про відступлення права вимоги укладено договір іпотеки від 12.06.2015 та договір застави від 12.06.2015.

Вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін відповідно до п.1.4 договору іпотеки від 12.06.2015 становить 4466 064,24грн.

Загальна вартість предмету застави за домовленістю сторін відповідно до п.1.6 договору застави від 12.06.2015 складає 6 520 808,14грн.

Слід відзначити, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Отже, висновок про те, що вимоги ТОВ Радіопобутсервіс", як нового кредитора на підставі договору відступлення права вимоги від 22.05.2015 забезпечені відповідно до договорів іпотеки та застави майном боржника в загальному розмірі 10 986 872,38грн., є правомірним.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

У ч. 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Витрати кредитора зі сплати судового збору підтверджені платіжним дорученням №1884 від 28.04.16р. та обґрунтовано судом першої інстанції визнані і включені до 1-ої черги реєстру вимог кредиторів в сумі 2756грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку, що кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Радіопобутсервіс" м.Черкаси обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів з яких: 2756,00грн. (судовий збір) - грошові зобов'язання першої черги; 33367 541,66грн. - грошові зобов'язання четвертої черги, окремо вимоги в розмірі 10 986 872,38грн., що забезпечені заставою майна боржника.

З урахуванням положень статей 1, 10, 23, 25 Закону, попереднє засідання господарського суду полягає не у вирішенні майнового спору по суті, а у визнанні наявності у кредитора грошових вимог до боржника, які підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, господарський суд зобов'язаний перевірити обґрунтованість підстав виникнення грошових вимог, а також їх розмір.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій, зроблені з дотриманням вимог ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж розгляду справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Доводи касаційних скарг не спростовують правильних висновків, що викладені у оскаржуваних ухвалі та постанові, фактично зводяться до переконання колегії суддів переоцінити обставини справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016 та ухвала господарського суду Донецької області від 26.07.2016 у справі № 905/1087/16 відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Кемікалс" та публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.07.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016 у справі № 905/1087/16 в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Юридична фірма "Юнівесітас", ТОВ "Радіопобутсервіс" та громадянина ОСОБА_7 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді В.Я. Погребняк

В.М. Коваленко