ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 922/79/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"на постановугосподарського суду Харківської області від 23.02.2016 рокута постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 рокуу справі № 922/79/16 господарського суду Харківської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Лайнс"про визнання банкрутомза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" - Дубров Д.Г., дов. № 78/14 від 24.01.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року у справі № 922/79/16 (суддя - Міньковський С.В.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст-Лайнс" (далі - ТОВ "Іст-Лайнс") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "Іст-Лайнс" арбітражного керуючого Онищенка Костянтина Сергійовича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі № 922/79/16 (головуючий суддя - Білоусова Я.О., суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Пуль О.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року у справі № 922/79/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі № 922/79/16, ПАТ "Альфа-Банк" з касаційною скаргою, у якій просить постанову господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі № 922/79/16 скасувати повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. ст. 16, 20 Податкового кодексу України.

Ліквідатор ТОВ "Іст-Лайнс" Онищенко К.С. подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк", в якому просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі № 922/79/16 - без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2016 року ТОВ "Іст-Лайнс" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2016 року прийнято заяву ТОВ "Іст-Лайнс" про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Іст-Лайнс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року у справі № 922/79/16 ТОВ "Іст-Лайнс", зокрема, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року у справі № 922/79/16 постанову господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року у справі № 922/79/16 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог чинного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Зокрема, ст. 105 ЦК України встановлені обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи, зокрема, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.10.2015 року зборами учасників було прийнято рішення про ліквідацію підприємства, призначено голову та членів ліквідаційної комісії, визначено порядок припинення боржника, встановлено строк для пред'явлення вимог кредиторів боржника - два місяці з дати публікації повідомлення про прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) підприємства в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

На виконання вимог ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" власником було передано державному реєстратору опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційних дій "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи". Державним реєстратором було внесено відповідні відомості про прийняття рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в ЄДР.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 105 ЦК України повідомлення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації було опубліковано 18.10.2015 року в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" № 333(28). У повідомленні, опублікованому в "Бюлетені державної реєстрації", визначено двохмісячний термін звернення кредиторів до ліквідаційної комісії з дня оголошення до 19.12.2015 року та інші відомості, що вимагаються згідно із ч. 7 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Ліквідатором персонально письмово повідомлено всіх відомих (явних) кредиторів, перед якими відповідно до даних бухгалтерського обліку боржника рахується заборгованість, про припинення підприємства шляхом ліквідації, про склад ліквідаційної комісії, порядок та строки з'явлення кредиторами вимог до боржника, адреси, за якими приймаються вимоги кредиторів.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виявлення усього наявного на підприємстві майна, ліквідаційною комісією прийнято рішення про проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, нематеріальних активів, кредиторської та дебіторської заборгованості боржника (наказ б/н від 13.10.2015 року).

За результатами проведеної інвентаризації комісією складені акти інвентаризації від 13.01.2016 року, відповідно до яких, об'єкти інтелектуальної власності, нематеріальні активи, дебіторська заборгованість відсутні, на рахунку в ПАТ "Альфа Банк" наявні грошові кошти в розмірі 4000,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до акту інвентаризації основних засобів від 13.01.2016 року ліквідаційною комісією було виявлено у боржника обладнання в кількості 10 одиниць на загальну суму 5 971 344,32 грн. та окремо надано перелік та опис майна, яке знаходиться в заставі у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ на суму 1 953 072,85 грн.

Згідно наданих ліквідатором довідок з: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.01.2016 року, Державного земельного кадастру від 11.11.2015 року, Управління Держгеокадастру у м. Харкові від 18.11.2015 року - нерухоме майно та земельні ділянки у боржника відсутні; Харківської митниці ДФС від 17.11.2015 року боржник перебуває на обліку в Донецькій митниці; Національної комісії з ЦПФР від 24.11.2015 року боржник серед власників акцій відсутній; Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті від 04.12.2015 року та Державіаслужби від 18.11.2015 року боржник не є власником суден; управління ДАІ ГУМВС в Харківській обл. від 06.11.2015 року транспортні засоби за боржником не значаться.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у боржника є кредиторська заборгованість на загальну суму 30 264 516,70 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після закінчення всіх необхідних ліквідаційних заходів у відповідності до п. 1 ст. 111 ЦК України ліквідатором (ліквідаційною комісією) був складений та підписаний проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 13.01.2016 року, який був затверджений ліквідатором та засновником підприємства (протокол б/н від 13.01.2016 року).

Оскільки в процесі здійснення ліквідації підприємства було виявлено недостатність вартості активів боржника для задоволення вимог всіх кредиторів (активи складають - 5971344,32 грн., грошові кошти 4000,00 грн., а кредиторська заборгованість - 30 264 516,70 грн.) ліквідатором вирішено звернутись до господарського суду з заявою про визнання боржника ТОВ "Іст-Лайнс" (протокол від 13.01.2016 року) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором (ліквідаційною комісією) вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів, які є передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, зокрема той факт, що при зверненні ліквідатора ТОВ "Іст-Лайнс" із заявою про визнання останнього банкрутом дотримано всіх вимог чинного законодавства та виявлено недостатність вартості майна боржника та інших активів боржника для задоволення вимог кредиторів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Іст-Лайнс" в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо посилання скаржника на те, що в порушення вимог чинного законодавства ліквідатором боржника подана до податкових органів заява про припинення платника податків за формою 8-ОПП вже після звернення до суду, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстанції про його необґрунтованість, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься копія заяви про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, яка була подана до Державної податкової інспекції 16.10.2015 року, тобто до звернення ТОВ "Іст-Лайнс" до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, і яка була додана разом з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як в апеляційній так і в касаційній скарзі, скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази проведення інвентаризації боржника, відомості щодо дебіторської заборгованості. Проте, вказані твердження також спростовуються матеріалами справи, оскільки як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявні акти інвентаризації майна та дебіторської заборгованості ТОВ "Іст-Лайнс" від 13.01.2016 року, а також проміжний ліквідаційний баланс (фінансовий звіт) станом на 13.01.2016 року, відповідно до якого дебіторська заборгованість ТОВ "Іст-Лайнс" відсутня.

Згідно зі ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 23.02.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року у справі № 922/79/16 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Жукова Л.В. Короткевич О.Є.