ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 910/28335/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК", м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016

зі справи № 910/28335/15

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК" (далі - ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК"), м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" (далі - ТОВ "Юніверс Медіа Груп"), м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБР" (далі - ТОВ "ЛАБР"), м. Київ,

про стягнення 41 340,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - Хлєбніков С.Г. предст. (дов. від 22.07.2016)

ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" - не з'явився

ТОВ "Юніверс Медіа Груп" - не з'явився

ТОВ "ЛАБР"- Панчишин А.М. предст. (дов. від 15.12.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" та ТОВ "Юніверс Медіа Груп" з позовом до ТОВ "ЛАБР" про стягнення 41 340,00 грн. компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав позивачів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/28335/15 (суддя Прокопенко Л.В.) позов задоволено повністю.

Прийняте судове рішення зі справи з посиланням, зокрема на приписи статей 440, 443, 445 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 15, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792), постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" мотивовано встановленням факту порушення відповідачем майнових авторських прав позивачів, шляхом публічного виконання музичних творів та наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів компенсації у заявленому Організацією розмірі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 (судді Шипко В.В.- головуючий, Сотніков С.В., Верховець А.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано недоведеністю Організацією факту порушення майнових авторських прав позивачів саме з боку відповідача (не прийнято як належні докази у справі надані Організацією на підтвердження факту використання музичних творів відповідачем: відеозаписи фіксації фактів публічного виконання спірних творів у відповідному закладі харчування; акти фіксацій та касові чеки).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ЛАБР" просило залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасники судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

25.08.2016 судом одержано додаткові письмові пояснення до касаційної скарги від Організації.

29.08.2016 судом одержано додаткові письмові пояснення від Організації з приводу дій суду апеляційної інстанції у розгляді справи № 910/28335/15.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.08.2016 розгляд касаційної скарги відкладено на 13.09.2016.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників Організації та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" на підставі укладеного договору від 01.01.2014 № АУ003К про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо таких музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_9); "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_10);

- також Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Юніверс Медіа Груп" на підставі укладеного договору від 07.09.2012 № АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо такого музичного твору: "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець - "ОСОБА_11");

- у свою чергу, ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" набуло виключні майнові права на використання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_9) та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_10) на підставі договору від 31.12.2014 № ПЛВ-054/15 з правовласником - ТОВ "Первое музыкальное издательство";

- ТОВ "Юніверс Медіа Груп" набуло виключні майнові права на використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець - "ОСОБА_11") на підставі ліцензійного договору від 13.08.2013 № 13/08/13 з правовласником - громадянином ОСОБА_7;

- 17.02.2015 24.02.2015 та 06.03.2015 представником Організації Чередніченком Є.І. зафіксовано, що у приміщенні закладу харчування - кафе "Фрекен Бок" за адресою: м. Київ, вул. Горького, 50, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ "ЛАБР", публічно виконувалися музичні твори для фонового озвучення приміщення закладу, серед яких твори під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" про що складено акти №№ 25/02/15, 34/02/15, 11/03/15;

- ТОВ "ЛАБР" не мало дозволів правовласників на здійснення використання зазначених музичних творів;

- у зв'язку з незаконним використанням названих музичних творів Організація просить стягнути на користь позивачів компенсацію у загальній сумі 41 340,00 грн. (27 560,00 грн. на користь ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" та 13 780,00 грн. на користь ТОВ "Юніверс Медіа Груп").

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "ЛАБР" компенсації за порушення майнових авторських прав позивачів.

У відповідності до статті 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 цього Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

За наведених обставин судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що Організація на підставі договорів про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єктів авторського права - позивачів у справі, зокрема щодо музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3".

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону № 3792 виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 3792 виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи подані позивачем докази на підтвердження публічного виконання спірних музичних творів відповідачем (акти фіксацій, відеозаписи, фіскальні чеки), апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, не надав останнім оцінки в їх сукупності, не навів доказів відповідача на їх спростування.

Так, апеляційним господарським судом не враховано, що відповідач, який посилався на те, що наданий позивачем відеозапис доводить лише наявність звучання у відповідному приміщенні, що не виключає можливості використання портативного засобу самим представником Організації, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Крім того, саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у відповідному закладі харчування, несе відповідальність за додержання вимог закону у ньому, у тому числі у сфері інтелектуальної власності.

Посилаючись на те, що фіскальні чеки, надані Організацією не можуть містити інформації про використання спірних музичних творів відповідачем, суд апеляційної інстанції не врахував доводів Організації про те, що такі чеки надані на підтвердження факту здійснення господарської діяльності у відповідному закладі харчування саме відповідачем - ТОВ "ЛАБР", а не безпосередньо на підтвердження факту використання спірних музичних творів відповідачем.

Зазначаючи про те, що надані Організацією акти фіксації складені без участі посадових осіб органів контролю, правоохоронних органів, уповноваженого представника відповідача, відповідно, не можуть бути взяті до уваги, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 957) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Посилаючись на те, що Організацією не надано доказів того, за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних музичних творів, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою посилання Організації на те, що таке використання здійснювалося за допомогою наявного у приміщенні технічного пристрою - колонок (арк. справи 143 та 233-234), на підтвердження чого надано відповідні диски з фіксаціями, які апеляційним господарським судом, на відміну від місцевого господарського суду, не досліджувалися (відповідні посилання у протоколах судових засідань апеляційного господарського суду, як і у тексті постанови - відсутні).

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Суд першої інстанції у розгляді даної справи, на відміну від суду апеляційної інстанції: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку (у тому числі, наданим Організацією доказам в підтвердження факту публічного виконання спірних музичних творів відповідачем), з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши факт неправомірного використання ТОВ "ЛАБР" музичних творів, шляхом здійснення їх публічного виконання без дозволу правовласників, врахувавши фактичні обставини порушення та виходячи з принципів справедливості, добросовісності, розумності - дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації на користь позивачів у заявленому Організацією розмірі (у загальному розмірі 41 340,00 грн. за вчинене відповідачем порушення майнових авторських прав позивачів, що становить 30 мінімальних заробітних плат).

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

Посилання скаржника у додаткових письмових поясненнях до касаційної скарги на те, що у судовому засіданні 21.06.2016 апеляційного господарського суду представники позивача були відсутні, проте у тексті постанови помилково зазначено про присутність у судовому засіданні представника позивача, який "підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити", заслуговує на увагу, проте допущена судом описка у зазначенні "позивача", замість "відповідача" сама по собі не може бути підставою для скасування або зміни судового акта, що однак не впливає на існування підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду з підстав, які наведені вище.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, судовий збір у сумі 1461,60 грн. з касаційної скарги (120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) стягується з ТОВ "ЛАБР" на користь Організації, якою сплачено судовий збір з касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК" та товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/28335/15 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/28335/15 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБР" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" 1461,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко