ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 904/10568/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-21", м. Павлоград Дніпропетровської області (далі - Товариство),

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016

зі справи № 904/10568/15

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ (далі - територіальне відділення АМК),

до Товариства

про стягнення 120 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Новицького М.З.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в сумі 60 000 грн. та пені в сумі 60 000 грн., а всього 120 000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 (суддя Фещенко Ю.В.): позовні вимоги задоволено "у повному обсязі"; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України: штраф у сумі 60 000 грн.; пеню в сумі 13 500 грн.; судовий збір у сумі 1 102,50 грн.; з територіального відділення АМК стягнуто в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 697,50 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (колегія суддів у складі: Кощеєв І.М. - головуючий, Науменко І.М. і Вечірко І.О.): задоволено апеляційну скаргу територіального відділення АМК; згадане рішення місцевого господарського суду змінено з викладенням його резолютивної частини в новій редакції, за якою: позов задоволено; стягнуто з Товариства у доход державного бюджету України штраф у сумі 60 000 грн., пеню в сумі 60 000 грн. та судовий збір у сумах 1 800 грн. і 1 980 грн. (останню - за подання апеляційної скарги).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 25.04.2016. Скаргу з посиланням на положення Конституції України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судову практику Європейського суду з прав людини мотивовано неправильним застосуванням судом у прийнятті згаданої постанови норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення, "судові витрати залишити за скаржником".

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин і висновків.

30.06.2015 адміністративною колегією територіального відділення АМК у справі № 22/05-03-2/15 прийнято рішення № 35/01-14/05-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), згідно з яким:

- дії Товариства та товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Пік", які полягають в узгодженні ними своїх дій під час підготовки та участі у відкритих торгах, які проводилися комунальним закладом "Павлоградський драматичний театр імені Б.Є.Захави" у жовтні 2015 року на закупівлю за державні кошти послуги "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Реконструкція приміщень театру та виконання прибудови до нього з метою влаштування приміщень гримерних, репетиційної зали, туалету, душової та буфету по вул. Харківська, 65, у м. Павлограді", визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктом 4 частини другої статті 6 цього Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів;

- на, зокрема, Товариство відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у сумі 60 000 грн.

У Рішенні також:

- зазначено, що згідно з частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення АМК документи, що підтверджують сплату штрафу;

- роз'яснено порядок і строк оскарження Рішення.

Рішення (його витяг) отримане Товариством 08.07.2015. У добровільному порядку його виконано не було.

На думку територіального відділення АМК:

- строк сплати Товариством штрафу згідно з Рішенням закінчився 08.09.2015;

- штраф, а також пеня за період з 09.09.2015 по 26.11.2015 (79 днів), з урахуванням обмежень щодо розміру пені, встановлених частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підлягають стягненню з Товариства.

Доказів скасування Рішення суду не подано.

"Кінцевим терміном сплати штрафу" є 08.09.2015 (08.07.2015 + 2 місяці).

Товариство оскаржило Рішення, подаючи з 31.07.2015 позови до адміністративних судів про скасування Рішення, проте відповідні позови не були розглянуті по суті; останнього разу Товариству було роз'яснено, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У подальшому Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування Рішення. Згідно з рішенням названого господарського суду від 10.02.2016 зі справи № 904/10983/15 у позові відмовлено в зв'язку з пропуском Товариством встановленого статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку оскарження Рішення.

Рішення не скасоване та є чинним, сплату штрафу Товариством не здійснено.

Територіальне відділення АМК просило суд стягнути з Товариства (крім штрафу) пеню в сумі 60 000 грн. виходячи з такого.

Сума штрафу згідно з Рішенням - 60 000 грн.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу (відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") складає 900 грн. (60 000 грн. :100 х 1,5 = 900 грн.).

За період з 09.09.2015 по 26.11.2015 Товариством прострочено у сплаті штрафу 79 днів, сума пені за цей період складає 71 100 грн., а з урахуванням згаданого законодавчого обмеження розмір пені - 60 000 грн.

На думку місцевого господарського суду, нарахування пені в період з 09.09.2015 по 26.11.2015 було неправомірним.

Так, 31.07.2015 Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до територіального відділення АМК про скасування Рішення. Ухвалою названого суду від 03.08.2015 цей адміністративний позов було залишено без руху. Ухвалою того ж суду від 07.09.2015 відповідний адміністративний позов було повернуто Товариству з посиланням на те, що "вказана справа підсудна адміністративному суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ". Відтак Товариство звернулося з тим же адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою останнього від 16.09.2015 позов також було повернуто Товариству в зв'язку з тим, що справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду. 24.09.2015 Товариство звернулося з адміністративним позовом про скасування Рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою останнього від 25.09.2015 вказаний позов залишено без руху. 13.10.2015 Товариством були усунуті недоліки, визначені адміністративним судом, і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2015 було відкрито провадження у справі № 804/14509/15 за позовом Товариства до територіального відділення АМК про скасування Рішення. Ухвалою того ж суду від 16.12.2015 закрито провадження в зазначеній справі у зв'язку з тим, що позовна заява повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.

У період з 31.07.2015 до 16.12.2015 Товариство здійснювало дії з оскарження Рішення.

За розрахунком місцевого господарського суду, правомірним є розмір пені в сумі 13 500 грн. (900 грн. х 15 днів).

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено, що посилання місцевого господарського суду на зупинення нарахування пені на час розгляду адміністративним судом справи про визнання Рішення недійсним було помилковим, що призвело й до помилкового визнання ним (місцевим судом) періоду нарахування пені, а це, в свою чергу, вплинуло на правильність вирішення судом першої інстанції даного спору в частині стягнення пені.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення сум штрафу і пені, а причиною подання касаційної скарги - незгода скаржника із стягненням з нього пені в сумі 60 000 грн. (за оскаржуваною постановою) замість пені в сумі 13 500 грн. (згідно з рішенням суду першої інстанції, яке скаржник просить залишити в силі).

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частини друга і третя статті 56);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (абзац перший частини п'ятої статті 56);

- нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду ГОСПОДАРСЬКИМ судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (абзаци третій - п'ятий частини п'ятої статті 56);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома статті 56);

- заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (частина перша статті 60).

Суд апеляційної інстанції, з'ясувавши, що Рішення на час розгляду даної господарської справи було чинним та підлягало виконанню, але виконане Товариством не було, з огляду на наведені законодавчі приписи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Та обставина, що скаржник звертався з адміністративними позовами до судів адміністративної юрисдикції з приводу скасування Рішення, на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови не впливає. Наведеним приписом частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" цілком ясно, прямо й однозначно визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України підлягають оскарженню до ГОСПОДАРСЬКОГО, а не будь-якого іншого суду. Відтак не приймається посилання Товариства на те, що "з незалежних від волі Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-21" причин не було розглянуто по суті справу за позовом про оскарження" Рішення. Ніхто не примушував скаржника, в порушення частини першої статті 60 названого Закону, звертатися до суду, не встановленого законом, - це був власний вибір самого скаржника.

Що ж до зупинення нарахування пені за несплату штрафу, то так само наведеним у цій постанові положенням частини п'ятої статті 56 того ж Закону і так само прямо й однозначно встановлено, що таке зупинення здійснюється на час розгляду справи саме ГОСПОДАРСЬКИМ, а не будь-яким іншим судом. Подібну ж правову позицію наведено і в абзаці другому підпункту 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства". Тому, на відміну від місцевого господарського суду, апеляційна інстанція у даній справі правильно виходила з того, що розгляд матеріалів адміністративних позовів Товариства про скасування Рішення, в тому числі й у згаданій справі № 804/14509/15, НЕ зупиняв нарахування Товариству пені.

З приводу посилання скаржника на Конвенцію та судові рішення Європейського суду з прав людини слід зазначити, що, як вказано у постановах Верховного Суду України від 17.06.2015 № 910/1331/14 і від 23.06.2015 № 21-688а15/818/3383-13-а:

- відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом;

- Європейський суд з прав людини у справі "Zand v.Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом", орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Таким чином, оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону і встановленим судом обставинам справи, та визначені процесуальні законом підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 зі справи № 904/10568/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-21" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій