ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 910/31743/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від17.05.2016та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід15.03.2016у справі№ 910/31743/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"доДержавної казначейської служби України Запорізької митниці Державної фіскальної службипростягнення 16 266, 36 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - ТОВ "Технохімреагент") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 16 266, 36 грн матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням та діями Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31743/15 за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Державної казначейської служби України про стягнення 16 266, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2016 залучено до участі у справі іншого відповідача - Запорізьку митницю ДФС.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Отрош І. М.) від 15.03.2016 позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Баранець О. М., судді Пашкіна С. А., Ропій Л. М.) від 17.05.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 та рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2016, ТОВ "Технохімреагент" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема ст. 57 Митного кодексу України. При цьому, господарські суди не звернули уваги на те, що причинно-наслідковий зв'язок у даному спорі має складний характер.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2016 (колегія суддів у складі: суддя Т. Б. Данилова - головуючий, судді М. В. Данилова, В. А. Корсак) касаційну скаргу ТОВ "Технохімреагент" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.09.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2016 відкладено розгляд справи на 05.10.2016.

На адресу суду від Запорізької митниці Державної фіскальної служби надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Технохімреагент", в якому митниця просила відмовити в її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.09.2016 № 08.03-04/4313 відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із звільненням судді Т. Б. Данилової згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/31743/15 в результаті якого, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.09.2016 для розгляду касаційної скарги ТОВ "Технохімреагент" у справі № 910/31743/15 визначено колегію суддів у складі: суддя В. І. Студенець - головуючий, судді Б. М. Грек, В. В. Палій.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 розгляд касаційної скарги ТОВ "Технохімреагент" призначено на 12.10.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 03.07.2013 ТОВ "Технохімреагент" звернулося до Запорізької митниці за оформленням лимонної кислоти моногідрату у кількості 25000,00 кг за ціною 0,700 доларів США за кілограм, на загальну суму 17500,00 доларів США, та подало ВМД №112050000/2013/017187 для митного оформлення вантажу у режимі імпорт. Митна вартість була визначена декларантом відповідно до ціни угоди, за якою імпортувався товар.

Запорізькою митницею 04.07.2013 було прийнято рішення №112050000/2013/000551/2 про коригування митної вартості товарів, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно з вимогами ст. 64 Митного кодексу України у загальній сумі 22000 доларів США у розрахунку 0,88 дол/кг.

Вказані обставини встановлені у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі №808/8068/13-а за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень (зокрема, рішення №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 про коригування митної вартості товарів), яка набрала законної сили.

Так, зазначеною постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі №808/8068/13-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов задоволено частково; зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04 липня 2013 року № 112050000/2013/000551/2.

При цьому Запорізький окружний адміністративний суд при прийнятті вказаної постанови від 13.11.2013 виходив з того, що Запорізькою митницею Міндоходів не було доведено суду наявність підстав, передбачених ст. 58 Митного кодексу України, за яких метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, в даному випадку не застосовується.

В подальшому, з метою митного оформлення імпортованого товару позивач 02.08.2013 подав до Запорізької митниці в електронному вигляді вантажну митну декларацію МД-2, якій було присвоєно №112050000/2013/020145. Митна вартість була визначена декларантом відповідно до ціни угоди, за якою імпортувався товар.

Запорізькою митницею 02.08.2013 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000631/2, яким було визначено митну вартість товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 Митного кодексу України у загальній сумі 22000 доларів США у розрахунку 0,88 дол/кг.

Товар "Citric acid monohydrate" (Лимонна кислота моногідрат), 02.08.2013 був випущений у вільний обіг за митною декларацією №112050000/2013/020152 під гарантійне зобов'язання.

Вказані обставини встановлені у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі №808/8526/13-а за позовом ТОВ "Технохімреагент" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 №112050000/2013/000631/2.

ТОВ "Технохімреагент" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 112050000/2013/000631/2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про корегування митної вартості товарів від 02.08.2013 №112050000/2013/000631/2.

Водночас постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі №808/8526/13-а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "Технохімреагент" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю.

При цьому Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд при прийнятті вказаної постанови від 01.10.2014 виходив з правомірності використання наявної в митного органу інформації (Джерело: МД № 112050000/2013/009607 від 24.04.2013 року) щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей (з розрахунку 0.88 дол/кг) в порядку вимог ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України, а отже при винесенні рішення про коригування митної вартості товару № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013 митниця Міндоходів діяла обґрунтовано, неупереджено та з дотриманням вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Технохімреагент" посилається на завдання йому шкоди неправомірним рішенням Запорізької митниці від 04.07.2013 №112050000/2013/000551/2 про коригування митної вартості товарів, скасованим постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі №808/8068/13-а, прийняття якого зумовило і прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013, внаслідок чого, з метою випуску імпортованого товару в обіг, позивачем було сплачено суму гарантії у розмірі 16 266 грн. 36 коп.

За таких обставин, у зв'язку зі сплатою позивачем гарантії у розмірі 16 266, 36 грн в порядку ст. 52 Митного кодексу України через незгоду з прийнятим рішенням Запорізької митниці ДФС від 02.08.2013 про коригування митної вартості товару, ТОВ "Технохімреагент" просило суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 16 266, 36 грн матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням та діями Запорізької митниці.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову, виходили з такого.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд при прийнятті постанови від 01.10.2014 виходив з правомірності використання наявної в митного органу інформації (Джерело: МД № 112050000/2013/009607 від 24.04.2013 року) щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей (з розрахунку 0.88 дол/кг) в порядку вимог ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України, а отже при винесенні рішення про коригування митної вартості товару № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013 митниця Міндоходів діяла обґрунтовано, неупереджено та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За змістом ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, в тому числі, на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Як встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 у справі №808/8526/13-а, 02.08.2013 товар "Citric acid monohydrate" (Лимонна кислота моногідрат), був випущений у вільний обіг за митною декларацією № 112050000/2013/020152 під гарантійне зобов'язання.

При цьому відповідно до листа Запорізької митниці ДФС б/д, адресованого ТОВ "Технохімреагент", за митною декларацією № 112050000/2013/020152 (декларація, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання) суми грошової застави перераховані до Державного бюджету України в загальній сумі перерахувань за звітний день згідно з платіжними дорученнями складають: №682 від 04.11.2013, №683 від 04.11.2013, №689 від 05.11.2013.

ТОВ "Технохімреагент" зазначило, що за умови, якби Запорізька митниця не прийняла неправомірного рішення №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 про коригування вартості товару, яке скасоване постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 у справі №808/8068/13-а, він оформив би товар за вартістю, що була заявлена декларантом (позивачем) у ВМД №112050000/2013/017187 від 03.07.2013 - 0,700 дол. США за кілограм, а отже вказані відомості про митну вартість товару були б основою при визначенні за резервним методом митної вартості товару (лимонної кислоти моногідрату у кількості 25000,00 кг) за електронною вантажною митною декларацією МД-2, №112050000/2013/020145 від 02.08.2013. Натомість, прийняття неправомірного рішення про коригування вартості товару №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 мало наслідком прийняття в подальшому рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013 за резервним методом (на основі раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях), що зумовило сплату позивачем в порядку ст. 52 Митного кодексу України гарантійного платежу у зв'язку з незгодою декларанта з рішенням №112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013. За таких обставин, ТОВ "Технохімреагент" просило суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 16 266, 36 грн матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням та діями Запорізької митниці, що складає суму сплаченої гарантії.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 3-18гс15).

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного ізцих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 19 серпня 2014 р. у справі № 3-51 гс 14).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд при прийнятті постанови від 01.10.2014 у справі №808/8526/13 за адміністративним позовом ТОВ "Технохімреагент" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення (рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013) виходив з правомірності використання наявної в митного органу інформації щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей (з розрахунку 0.88 дол/кг) в порядку вимог ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України. При цьому Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом встановлено, що джерелом такої інформації щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товару лимонної кислоти моногідрату слугувала МД №112050000/2013/009607 від 24.04.2013 року.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, Запорізька митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013 відповідно до резервного методу в порядку ст. 64 Митного кодексу України керувалася вже наявними у нього відомостями щодо вартості такого товару, які були внесені на підставі МД № 112050000/2013/009607 від 24.04.2013, а не ВМД №112050000/2013/017187 від 03.07.2013 року, щодо якої було прийнято неправомірне рішення №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 про коригування вартості товару.

Відтак, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013 шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості імпортованого товару на основі відомостей, внесених на підставі зовсім іншої митної декларації, ніж обґрунтовано в позові, Запорізька митниця своїм рішенням №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013, яке визнано судом протиправним та скасовано, не могла заподіяти шкоду ТОВ "Технохімреагент", що виразилась у тому, що товариство було вимушене сплатити суму гарантії у розмірі 16 266, 36 грн, оскільки відомості скасованого судом рішення №112050000/2013/000551/2 від 04.07.2013 не слугували основою для прийняття рішення № 112050000/2013/000631/2 від 02.08.2013 та не брались Запорізькою митницею до уваги, за відсутності доказів протилежного.

В той же час, обставини правомірності застосування резервного методу на підставі відомого джерела відомостей про митну вартість товару, а саме МД № 112050000/2013/009607 від 24.04.2013 року, встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі №808/8526/13.

Окрім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сплата декларантом в порядку ст. 52 Митного кодексу України гарантії, яка, виходячи зі змісту положень Митного кодексу України, за своєю правовою природою є добровільним платежем декларанта для забезпечення випуску імпортованого ним товару у вільний обіг (за умови прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товару, з яким не погоджується декларант), в будь-якому випадку не є шкодою в розумінні вищенаведених статей цивільного законодавства України, за умови відсутності встановлених судовим рішенням обставин неправомірності здійсненого митним органом коригування митної вартості імпортованого товару в бік її збільшення.

З врахуванням викладеного, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено наявності елементів правопорушення у діях Запорізької митниці, що виключає застосування до неї цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, то колегія суддів погоджується з висновком господарських судів щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Технохімреагент", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/31743/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.