ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 908/2310/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.(доповідач у справі),суддів:Жукової Л.В., Коваленка В.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на постанову та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року у справі№ 908/2310/15-г за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрстройсервіс"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Дельта Банк" - Коновал Р.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року у справі № 908/2310/15-г (суддя Ніколаєнко Р.А.), затверджено ліквідаційний баланс банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрстройсервіс" та звіт ліквідатора, банкрута - ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року (судді: Дучал Н.М. - головуючий, Агапов О.Л., Склярук О.І.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року у справі № 908/2310/15-г залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник кредитор Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, ліквідатор боржника ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" арбітражний керуючий Саланська І.Л. проти вимог касаційної скарги заперечує, вважає ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у квітні 2015 року місцевим господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" за правилами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року визнано ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Саланську Ілону Любомирівну.

У листопаді 2015 року до господарського суду на затвердження від ліквідатора боржника надійшов звіт та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс".

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" та звіт ліквідатора затвердив, банкрута - ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" ліквідував; провадження у справі припинив.

Залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Запорізької області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд дійшов вірного висновку щодо вжиття ліквідатором ТОВ "НВФ "Укрстройсервіс" всіх встановлених Законом про банкрутство заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Як вбачається, у межах справи про банкрутство визнано судом та включено до реєстру грошові вимоги кредиторів до боржника: Запорізька ОДПІ у Запорізькій області з вимогами до боржника в сумі 1 062,36 грн. - друга черга, 16 303,77 грн. - третя черга, 8 058,63 грн. - шоста черга; ТОВ "МЗ "Електромашстан" в сумі 735 002,00 грн. - четверта черга; ТОВ Фірма "Каскад" в сумі 57 695,93 грн. - шоста черга; ТОВ "Нова Сталь" в сумі 210 347,16 грн. - шоста черга; ПАТ "Дельта Банк" в сумі 1 503 010,00 грн. - окремо, як такі, що забезпечені заставою, 8 812 528,08 грн. - четверта черга, 1 401 811,10 грн. - шоста черга.

На виконання вимог ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатором вжито заходів щодо розшуку майна банкрута, в результаті чого виявлено майно, яке перебуває в заставі кредитора АТ "Дельта Банк", а саме - обладнання (стан прокатний ПСН-25.1250, 2001 року випуску, інвентарний номер 1737; кран РДК-250-2 (25 тон), 1984 року випуску, заводський номер 9234; лінія для прокатки профільованого листа НС-45 з ЧПУ, модель ЕМС-ПФ-30/45-5, 2007 року випуску; лінія прокатки профільованого листа серії ЕМС-ПР/20/15, 2005 року випуску; лінія продольно-поперечної різки рулонної сталі ЛППР-01ПС, 2006 року випуску; кран мостовий електричний однобалочний вантажопідйомністю 5 тн, 2007 року випуску, кран мостовий електричний однобалочний вантажопідйомністю 3,2 тн, 2007 року випуску). Вказане майно було реалізовано в межах ліквідаційної процедури із подальшим направленням коштів на позачергове задоволення забезпечених заставою вимог цього ж кредитора, що узгоджується з приписами ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій також встановлено, що в межах ліквідаційної процедури також було реалізовано майно, що не є предметом забезпечення - автомобіль ВАЗ 21043, кошти з продажу якого були включені до ліквідаційної маси та спрямовані на погашення кредиторських вимог в порядку черговості. До ліквідаційної маси також були включені кошти, які перебували на рахунку боржника в сумі 24 970,29 грн.

В результаті діяльності ліквідатора, наявні активи банкрута були реалізовані у повному обсязі.

Інше майно у банкрута відсутнє, що підтверджується відповідними витягами та довідками реєструючих органів.

Разом з тим, враховуючи діяльність скаржника та відомості, які зазначені у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про види діяльності підприємства, суди прийшли до висновку недоцільності отримання інших відомостей.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Таким чином, протягом ліквідаційної процедури ліквідатор вчинив дії, що були направлені на встановлення як активу, так і пасиву банкрута, тобто здійснив всі заходи, передбачені ст. 41 Закону про банкрутство, отже, виконав вимоги цього закону.

Встановивши, що основних і обігових засобів та інших активів банкрут не має, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, законно та обґрунтовано прийняв рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій щодо законного та обґрунтованого затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута, як юридичної особи.

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року та ухвала Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року у справі № 908/2310/15-г, прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 червня 2016 року у справі № 908/2310/15-г залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.В. Жукова

В.М. Коваленко