Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 902/1411/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В. - головуючого, Корнілової Ж.О. Овечкіна В.Е.за участю представників: від позивача від відповідача розглянув касаційну скаргу Півторак Т.О. Могир О.Ю. Міністерства оборони Українина постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 р. у справі№902/1411/15 господарського суду Вінницької областіза позовомМіністерства оборони УкраїнидоДержавного підприємства "45 експерементальний механічний завод" простягнення пені та штрафу 337155грн. за несвоєчасне виконання обовязківВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.11.2015 р. у справі №902/1411/15 (суддя Мельник П.А.) у позові Міністерства оборони України до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення пені та штрафу 337 155 грн. за несвоєчасне виконання обов'язків - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. (судді Філіпов Т.Л., Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.) рішення господарського суду Вінницької області від 24.11.2015 залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скаржник доводить, що відповідно до умов договору датою надання послуг є дата підписання між сторонами акту приймання наданих послуг, складеного на підставі посвідчення ВП МОУ. Наполягає, що відповідач прострочив надання послуг на 83 дні, оскільки акт надання послуг затверджено замовником 22.06.2015р. Також зазначає, що дата підписання акту є дата його затвердження. Вважає, що ВП МОУ не приймала послуги, оскільки у виданих посвідченнях зазначається про прийняття переліченої продукції на відповідальне зберігання ДП "45 ЕМЗ".

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши предстанвиків сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, 26.06.2014 між Міністерством оборони України (далі - позивач) та Державним підприємством "45 експериментальний механічний завод" (далі - відповідач) укладено договір закупівлі (надання) послуг з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (регламентований ремонт засобів заправки та транспортування пального з проведенням ремонту базового шасі) за державні кошти № 294/14/7 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору відповідач зобов'язаний надати позивачу послуги в терміни, обсязі та цінами зазначеними в Календарному плані (специфікації) закупівлі (Надання) послуг (додаток 1 до Договору) з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (регламентований ремонт засобів заправки та транспортування пального з проведенням ремонту базового шасі), а позивач зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до умов п.2.2. Договору від 26.06.2014 р. контроль за якістю наданих послуг, своєчасним їх виконанням, здійснюється відділом технічного контролю Виконавця, 4277 військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - ВП МОУ). Приймання послуг з ремонту здійснюється ВП МОУ відповідно до вимог "Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107.

ВП МОУ у порядку визначеному ГОСТ В 15.307-77 здійснює контроль за якістю послуг на відповідність вимогам, зазначеним у п. 1.1 Договору в об'ємі "Переліку вузлів, блоків, агрегатів, які пред'являються на приймання" та "'Переліку покупних комплектуючих виробів, сировини та матеріалів, які підлягають обов'язковій перевірці військовим представництвом на вхідному контролі", що розробляються ВП МОУ на підставі діючої ремонтної та технологічної документації і погоджуються з Виконавцем.

За умовами укладеного між сторонами Договору п.2.3 Виконавець сповіщенням встановленої форми (ГОСТ В 15.307-77 додаток 4, форма 1) повідомляє ВП МОУ про готовність надання послуг завершення надання послуг) до приймання.

Відповідно до п. 2.4. Договору на прийняті послуги ВП МОУ видають посвідчення (додаток 5 до Договору), яким підтверджується відповідність наданих послуг вимогам, зазначеним у п. 1.1 Договору.

Згідно п.3.5. Договору розрахунок (розрахунки) за виконані та прийняті послуги проводяться шляхом повної (часткової) оплати Замовником за виконані та прийняті послуги за договірною ціною, встановленою Сторонами та зафіксованою у протоколі (протоколах) погодження договірної ціни надання послуг; або за фактично надані послуги, відповідно до затвердженого Сторонами Графіку фінансування надання послуг (Додаток 7), та підписання Сторонами Акту приймання наданих послуг (Додаток 3 до Договору).

Відповідно до п.4.6 Договору датою надання послуг Виконавцем є (щодо виконання надання послуг) - дата підписання сторонами акту приймання - наданих послуг щодо окремої партії ЗЗТП, складеного на підставі посвідчення ВП МОУ, а щодо виконання договору в цілому - є дата підписання сторонами акту приймання - передачі озброєння та військової техніки.

У відповідності до п. 6.2. Договору за порушення строків надання послуг виконавцем сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка від ціни ненаданих послуг (з ПДВ) за кожний день прострочення поза встановлені Договором строки, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 5 % вказаної ціни.

Згідно п. 9.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

30.12.2014 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №6 до договору №294/14/7 від 26.06.2014 на закупівлю (надання) послуг за державні кошти відповідно до якої термін дії договору було продовжено до 31.01.2015 з наданням додаткового обсягу послуг за договором, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної договором.

30.01.2015 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №7 до договору №294/14/7 від 26.06.2014 на закупівлю (надання) послуг за державні кошти.

Згідно з п. 1 додаткової угоди №7 відповідач зобов'язується виконати послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності у додатковому обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, та визначених Календарним планом (специфікацією) надання послуг (додаток 1 до договору) в редакції, що додається (додаток 1 додаткової угоди).

За умовами п. 2 додаткової угоди №7 термін виконання додаткових обсягів послуг за договором визначається Календарним планом (специфікацією) надання послуг (додаток 1 до договору) в редакції, що додається (додаток 1 додаткової угоди).

Термін виконання додаткового обсягу послуг за договором є 31.03.2015 р. (25 одиниць).

Відповідно до п.4 додаткової угоди № 7 у 2015 році вартість робіт за договором за рахунок коштів загального фонду бюджетної підпрограми КПИВ 2101020/7 Державного бюджету України 2 535 000 грн. 00 коп.

Як вірно встановлено господарськими судами спірний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з частино 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

22.06.2015 р. Міністерством оборони України було затверджено акт №6 приймання наданих послуг за договором №294/14/7 від 26.06.2014 р., з якого вбачається, що виконавець надав послуги етапу за Додатковою угодою №7 Договору у відповідності до вимог експлуатаційної документації на визначений тип та базового шасі, а замовником прийнято наступні послуги: "ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (регламентований ремонт засобів заправки та транспортування пального з проведенням ремонту базового шасі)" у кількості 25 одиниць. Даний акт підписано та скріплено печатками сторін.

До оплати наданих послуг етапу за Додатковою угодою №7 Договору підлягає 2535000,00 грн., в тому числі ПДВ 422 500,00 грн.

Касаційна інстанція приходить до висновку, що в межах доводів касаційної скарги вирішенню в даному випадку підлягає питання наявності прострочення надання послуг та як наслідок підстав для застосування обумовленої договором відповідальності у вигляді пені та штрафу за порушення строків надання послуг.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як це визначено ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів щодо відсутності обставин справи, повязаних із простроченням виконання відповідачем (виконавцем) прийнятого на себе зобов'язання щодо ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності, оскільки ДП "45 експериментальний механічний завод" вчасно передав виконані послуги позивачу з огляду на наступне.

Відповідно до умов п.2.2. Договору від 26.06.2014 р. контроль за якістю наданих послуг, своєчасним їх виконанням, здійснюється відділом технічного контролю Виконавця, 4277 військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - ВП МОУ).

Приймання послуг з ремонту здійснюється ВП МОУ відповідно до вимог "Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107.

ВП МОУ у порядку визначеному ГОСТ В 15.307-77 здійснює контроль за якістю послуг на відповідність вимогам, зазначеним у п. 1.1 Договору в об'ємі "Переліку вузлів, блоків, агрегатів, які пред'являються на приймання" та "Переліку покупних комплектуючих виробів, сировини та матеріалів, які підлягають обов'язковій перевірці військовим представництвом на вхідному контролі", що розробляються ВП МОУ на підставі діючої ремонтної та технологічної документації і погоджуються з Виконавцем.

За умовами укладеного між сторонами Договору (п.2.3, п.2.4) Виконавець сповіщенням встановленої форми (ГОСТ В 15.307-77 додаток 4, форма 1) повідомляє ВП МОУ про готовність надання послуг завершення надання послуг) до приймання. На прийняті послуги ВП МОУ видають посвідчення (додаток 5 до Договору), яким підтверджується відповідність наданих послуг вимогам, зазначеним у п. 1.1 Договору.

Видача посвідчення та підписання експлуатаційної документації формулярів, паспортів, тощо) здійснюється виключно після затвердження Сторонами договірної ціни на надані послуги. У разі перевищення Виконавцем ціни Договору, витрати Виконавця в частині вищезазначеного перевищення оплаті не підлягають.

Згідно наданих відповідачем посвідчень військового представництва, які містяться в матеріалах справи, послуги щодо ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності виконані відповідачем вчасно та без зауважень.

Колегія суддів погоджується з господарськими судами, що посвідчення ВП МОУ, видані відповідно до додатку 5 до договору від 26.06.2014 р. є належним доказом виконання послуг, наданих відповідачем та прийнятих позивачем без зауважень.

Таким чином, прострочення виконання відповідачем робіт за згаданим вище договором, на яке посилається позивач, не знаходить належного підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів також погоджується з тим, що Акт №6 про приймання наданих послуг, затверджений Замовником 22.06.2015 р. є документом, в якому сторони дійшли згоди про вартість наданих послуг певного етапу ремонтних робіт в сумі 2 535,00 грн. за додатковою угодою №7 від 30.01.2015 р., тому зазначена на акті приймання послуг дата 22.06.2015 є датою виникнення права відповідача на отримання оплати за виконані роботи.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать наявні в справі Посвідчення представництва Замовника відповідач вчасно виконав доручену йому роботу та у встановлений договором строк передав її результати.

Крім того, в Акті №6 відсутній необхідний реквізит для ідентифікації часу складання документа, а саме дата підписання його сторонами, що свідчить про невідповідність Акта №6 вимогам до документів первинного бухгалтерського обліку, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. та рішення господарського суду Вінницької області від 24.11.2015р. у справі №902/1411/15 господарського суду Вінницької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є. Чернов

судді Ж.Корнілова

В. Овечкін