Постанова ВГСУ від 12.02.2014 року у справі №916/2543/13

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 916/2543/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М. Короткевича О.Є.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харківна постановувід 10.12.2013 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/2543/13 господарського суду Одеської областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд", м. Одеса розпорядник майна Рябець О.М., м. Одеса в судовому засіданні взяв участь представник

скаржникаКарпів О.Я., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2013 у справі №916/2543/13 прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", ініціюючий кредитор) про порушення провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд" (далі - ТОВ "Південбуд", боржник).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2013 (суддя Ровинський О.Ю.) за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 13 945 906, 39 грн., введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Рябця О.М., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та інше.

Суд першої інстанції виходив з наявності усіх передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що всі заявлені ініціюючим кредитором у заяві вимоги до боржника є безспірними та підлягають визнанню у підготовчому засіданні.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 (судді: Лашин В.В., - головуючий, Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) вказану ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області. Постанова мотивована відсутністю доказів безспірності частини визнаних судом першої інстанції грошових вимог ініціюючого кредитора в сумі 7 679 366,33 грн., а також порушенням судом першої інстанції порядку призначення розпорядника майна.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати. Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 10, 11 Закону про банкрутство. Скаржник вказує про обґрунтованість його грошових вимог до боржника. Крім того, скаржник посилається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції стосовно недотримання порядку призначення розпорядника майна боржника.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у загальній сумі 13 945 906,39 грн. ґрунтуються на договорі поруки від 12.09.2007 № 35-2/432ФП, за умовами якого боржник виступив фінансовим поручителем за виконання ТОВ "Гранит К" зобов'язань за кредитним договором від 12.09.2007 № 11214431000.

За приписами ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство, яка регламентує порядок порушення провадження у справі про банкрутство, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд у підготовчому засіданні перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Отже, при вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні предметом розгляду господарського суду є лише безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника, визначення яких міститься у ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.

У даному випадку із загального обсягу грошових вимог ініціюючого кредитора лише вимоги в сумі 6 266 540,06 грн. підтверджені рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.03.2012 у справі № 2-468/1 та постановою державної виконавчої служби від 06.03.2013 про відкриття виконавчого провадження, тобто мають ознаки безспірних у розумінні ст. 10 Закону про банкрутство. У той же час, окрім заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, зазначеним судовим рішенням з боржника також стягнуто і суму пені, яка не підлягає включенню до складу безспірних грошових вимог.

Що стосується решти вимог ініціюючого кредитора, то згідно з ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Таким чином, вимоги ініціюючого кредитора, які не є безспірними та, відповідно, не підлягають розгляду у підготовчому засіданні, можуть бути заявлені у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність розгляду та визнання судом першої інстанції у підготовчому засіданні усієї суми грошових вимог ініціюючого кредитора.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Що стосується доводів касаційної скарги стосовно порядку призначення розпорядника майна, то в силу імперативних приписів частини 3 статті 8 Закону про банкрутство суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку оскаржуваній постанові у цій частині.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 16, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд