ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 916/945/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р.у справі господарського суду№916/945/16 Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 14 072,17грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2016р. у справі №916/945/16, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Одеська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ" 14072,17 грн. вартості нестачі вантажу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. у справі №916/945/16 вищезазначене рішення місцевого господарського суду змінено, а саме викладено резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити. Стягнути з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на користь ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ" 14072,17грн. вартості нестачі вантажу, 1378,00грн. витрат по сплаті судового збору.".

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 11.10.2016р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.11.2015р. вантажовідправником - ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ", на підставі залізничної накладної №49890973, зі станції Допропілля Донецької залізниці здійснено відправлення вагонів №№55022180, 53526331, 53411856, 56194582 з вантажем - вугілля кам'яне (марки Г-газовий), загальною масою 277000кг на адресу одержувача - ДТЕК Ладижинська ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" (станція призначення - Ладижин Одеської залізниці).

Залізнична накладна містить відомості, що вантаж - вугілля кам'яне (марки Г-газове), загальною масою 277000 кг., який завантажено засобами відправника навалом, на рівні бортів, розміщено й закріплено згідно з пунктом 4 глави 1 ТУ. Вантаж марковано однією повздовжньою бороздою катка. Маса вантажу визначена вантажовідправником на 150-тонних вагонних вагах. Вагони власні.

15.11.2015р. станцією призначення - Ладижин Одеської залізниці складено комерційний акт ОБ№646595/31, згідно з яким, на вимогу вантажоодержувача - ПАТ "ДТЕК Західенерго" №4 від 15.11.2015р. здійснено комісійну перевірку маси вантажу у вагоні №55022180 за відправкою №49890973 від 11.11.2015р. на 150-тонних тензометричних вагах філії "ВКФ" ТОВ "Вінницька птахофабрика", які пройшли держповірку 28.10.2015р., та встановлено, що маса брутто - 90500кг, тара за документом - 23500кг, нетто - 67000кг. Праворуч за ходом потягу наявні скоси над 1-2 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 1000 мм. У технічному стані вагон виявився справним. Люки щільно зачинені, протікання вантажу відсутнє. Вагон з вантажем на залізничну станцію прибув без охорони та без пломб. Вантаж у вагон №55022180 завантажено засобами відправника. Під час повторної перевірки, різниця маси вантажу в сторону зменшення на 3000 кг підтвердилась. За штатним розписом завідуючий вантажним двором відсутній.

Також, 15.11.2015р. станцією призначення - Ладижин Одеської залізниці складено комерційний акт ОБ№646596/32, згідно з яким, на вимогу вантажоодержувача - ПАТ "ДТЕК Західенерго" №2 від 15.11.2015р. здійснено комісійну перевірку маси вантажу у вагоні №53411856 за відправкою №49890973 від 11.11.2015р. на 150-тонних тензометричних вагах філії "ВКФ" ТОВ "Вінницька птахофабрика", які пройшли держповірку 28.10.2015р., та встановлено, що маса брутто - 89300кг, тара за документом - 23700кг, нетто - 65600кг, що складає різницю маси вантажу проти документа в сторону зменшення на 3400кг. Завантаження вантаж здійснено нижче бортів на 500-600 мм. Ліворуч за ходом потягу наявні скоси до торцевих дверей вагону, над 1-2 люками наявний скіс довжиною 2000 мм, шириною 600 мм, глибиною 1300 мм. Вантаж марковано повздовжньою бороздою. Зважування проводилось двічі, при повторній перевірці, різниця маси вантажу проти документа на 3400 кг підтвердилась. Завідуючий вантажним двором за штатним розписом не значиться.

24.11.2015р. станцією призначення - Ладижин Одеської залізниці складено комерційний акт ОБ№646597/34, згідно з яким, на підставі відмітки у гр. 49 по накладній №49890973 про складання комерційного акта ст. Чаплино №001939/47 на різницю вантажу в сторону зменшення на 7800 кг, у зв'язку з відсутністю комерційного акта у довідниках на сайті Інформаційного порталу УЗ було проведено комісійне переважування вагону №53526331. Вантаж - вугілля кам'яне, марки - Г газовий, відправник: - ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ", одержувач: - ДТЕК Ладижинська ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго". Маса вантажу визначена вантажовідправником на 150-тонних вагонних вагах: брутто-не значиться; тара - 22400кг за документом; нетто - 69000кг. Під час здійснення комісійного зважування вагону №53526331 на справних 150-тонних тензометричних вагах філії "ВКФ" ТОВ "Вінницька птахофабрика", держповірка яких проводилась 28.10.2015р. виявилось: брутто - 83600кг, тара - 22400кг, нетто - 61200кг, що складає вагу проти документа - 7800 кг. Зважування вантажу проводилось двічі, різниця в сторону зменшення на 7800кг підтвердилась. Наявні скоси до торцевих дверей над 1-2 люком по всій ширині вагону на 2,85м, глибиною на 0,6м, над 6-7 люками - довжиною 3,0м. по всій ширині вагону, глибиною 0,7м. Навантаження вантажу здійснено вище бортів на 0,2м. Маркування вантажу здійснено однією повздовжньою бороздою катка. На момент прибуття вагону та переважування, просипання вантажу відсутнє. Вагон без дверей, люки зачинені. Завідуючого вантажним двором за штатним розписом не значиться.

Частиною 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

З викладеного випливає, що наявна в матеріалах справи накладна № 49890973 свідчить про укладення 11.11.2015р. між ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ" (вантажовідправник) та ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ДТЕК Ладижинська ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" (вантажоодержувач).

Відповідно до п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту) загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що залізнична накладна містить наступні відомості: вантаж - вугілля кам'яне марки Г-газове, загальною масою 277000 кг., визначеною вантажовідправником на 150-тонних вагонних вагах. Вантаж завантажено у піввагони засобами вантажовідправника навалом, який розміщено й закріплено згідно з п.4 глави 1 ТУ, вантаж маркований однією повздовжньою бороздою катка.

Викладене свідчить про визначення вантажовідправником маси вантажу у відповідності з Правилами приймання вантажів до перевезення, а також засвідчено обставину вжиття вантажовідправником всіх необхідних заходів для збереження вантажу, під час його перевезення, як це передбачено вимогами чинного законодавства.

Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Приписами ст. 111 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судами попередніх інстанцій, зі змісту комерційних актів ОБ№646595/31, ОБ№646596/32 від 15.11.2015р., ОБ№646597/34 від 24.11.2015р. встановлено, що у спірних вагонах була виявлена наявність скосів над розвантажувальними люками кожного з вагонів. При цьому, вказані вагони були у технічному стані справні.

Пунктом 9 Правил складання актів встановлено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Комерційні акти ОБ№646595/31, ОБ№646596/32 від 15.11.2015р., ОБ№646597/34 від 24.11.2015р., в порушення вимог п. 9 Правил складання актів не містять в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірних вагонах, а також, зазначені комерційні акти містять в собі відомості тільки в частині наявності на вантажу маркування однією повздовжньою бороздою катка, проте, щодо стану захисного маркування (наявності або відсутності порушень в маркуванні вантажу) відомості відсутні, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, саме на залізницю покладається обов'язок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Виходячи з викладеного з врахуванням того, що матеріалами справи не спростовано обставину визначення вантажовідправником маси вантажу у відповідності з Правилами приймання вантажів до перевезення із внесенням до перевізного документа №49890973 від 11.11.2015р. правильної маси вантажу кожного із спірних вагонів та за обставин відсутності доказів на спростування вжиття вантажовідправником всіх заходів для збереження вантажу під час здійснення його перевезення, суди дійшли до висновку про недоведеність залізницею обставини відсутності її вини у нестачі вантажу, а доводи залізниці щодо наявності законних підстав для звільнення залізниці від матеріальної відповідальності за нестачу вантажу, відповідно до положень ст. 111 Статуту залізниць України, визнані судами недоведеними та безпідставними.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин..

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Виходячи з викладеного, суди дійшли до висновку про доведеність документальними доказами та наявність законних підстав для покладання матеріальної відповідальності, в порядку ст. 129 Статуту залізниць України, саме на перевізника.

Також, судами перевірено наданий позивачем розрахунок вартості недостачі вантажу та визнано його таким, що зроблений відповідно до вимог п. 27 Правил видачі вантажів, і вартість недостачі вантажу становить 14072,17грн.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2016р. прийнято з порушенням вимог ст. 84 ГПК України, оскільки зі змісту позовної заяви та вступної частини рішення суду від 25.05.2016р. вбачається, що ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ" звернулось до господарського суду першої інстанції з позовом до ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 14072,17грн., тоді як, в резолютивній частині рішення суду зазначено про задоволення позову та стягнення вартості нестачі вантажу, на користь позивача з ДП "Одеська залізниця", яка не являється учасником цього спору.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність законних підстав для зміни рішення суду першої інстанції з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити. Стягнути з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на користь ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦПФ" 14072,17грн. вартості нестачі вантажу, 1378,00грн. витрат по сплаті судового збору.".

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки апеляційний суд в порядку ст.ст. 43, 47, 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. у справі №916/945/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. у справі №916/945/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач