ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 904/1289/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівДемидової А.М., Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016у справі№ 904/1289/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" за участю Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення 11 056 134,19 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- прокуратури: не з'явилися

- позивача: ОСОБА_4, дов. № 24-5-02 від 31.12.2015

- відповідача: не з'явилися

- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 8 228 734,91 грн пені, 1 139 918,46 грн інфляційних втрат та 1 687 480,80 грн 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у справі №904/1289/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.16 та постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 4 114 367,46 грн пені, 1 687 480,82 грн - 3% річних та 1 139 918,46 грн інфляційних втрат, вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 року, в якій просило надати розстрочку виконання рішення строком на три роки згідно поданого графіку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 у справі № 904/1289/14 (суддя Соловйова А.Є.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 (у складі головуючого судді Пархоменка Н.В., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.), заяву ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" задоволено частково та надано розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у справі № 904/1289/14 щодо стягнення суми 7 014 846,74 грн строком на 24 (двадцять чотири) місяці, починаючи з квітня 2016 року по березень 2018 року включно наступним чином: 1 рік (12 місяців) - суму 2 104 454,02 грн (30 % від загальної суми) 11-ма рівними платежами щомісячно у сумі 175 371,17 грн, а 12-й платіж у сумі 175 371,15 грн до останнього числа кожного місяця розстрочки; - 2 рік (12 місяців) - суму 4 910 392,72 грн (70 % від загальної суми) 11-ма рівними платежами щомісячно у сумі 409 199,39 грн, а дванадцятий платіж у сумі 409 199,43 грн до останнього числа кожного місяця розстрочки. Щодо розстрочення виконання рішення суду шляхом його виконання протягом більш тривалого періоду - в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 4, 42, 43, 43, 121 ГПК України, ст. 124 Конституції України, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 у справі № 904/1289/14 та відмовити ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" у наданні розстрочки виконання рішення суду у справі № 904/1289/14.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення. Також скаржник посилається на те, що судами не враховано матеріальний стан стягувача.

Відповідач - ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" надало відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, заявляючи про надання розстрочки виконання рішення суду до 31.03.2019 ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" посилається на значне погіршення фінансового становища підприємства, що зумовлене тим, що 60% ринку збуту продукції знаходиться на території Російської Федерації, однак через складну політичну ситуацію споживачі масово відмовляються від своїх замовлень. На підтвердження фінансового стану відповідачем надано копію балансу підприємства на 31.12.2015 та звіту про фінансові результати за 2015 рік, відповідно до яких підприємство в 2014 році понесло збитки в розмірі 1 020 622,00 грн, в 2015 році розмір збитків склав 805 686,00 грн.

У зв'язку з цим, ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" просило надати розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 904/1289/14 на суму 7 014 846,74 грн строком на три роки з оплатою: з квітня 2016 року по лютий 2018 року по 175 371,17 грн щомісячно; в березні 2018 року - 175 371,15 грн, з квітня 2018 року по лютий 2019 року - по 233 828,23 грн щомісячно, в березні 2019 року - 233 828,17 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пп. 7.1.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право господарського суду певними обставинами, за наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пп. 7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Задовольняючи частково заяву про розстрочку виконання рішення по березень 2018 року, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи при цьому матеріальні інтереси сторін у справі, наявність збитків підприємства у великому розмірі станом на дату розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, відсутність на час звернення позивача з позовом до суду заборгованості за основним зобов'язанням, яка складала 108 948 155,11 грн за договором поставки природного газу №06/11-559/515111697 від 30.08.2011, а також те, що сума, яка присуджена до стягнення за рішенням суду складається з неустойки (пеня), трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, тобто додаткових виплат, та зменшення об'ємів відвантажуваної товариством (відповідачем) продукції, у зв'язку із спадом виробництва.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що також не заперечується стронами, що основна сума заборгованості відповідачем погашена, а сума присуджена до стягнення складається з штрафних та фінансових санкцій.

Розглядаючи питання щодо розстрочки виконання рішення суду, господарські суди попередніх інстанцій врахували доводи обох сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, на всій території України, скрутне фінансове становище відповідача, яке підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та сплату відповідачем суми основного боргу.

При цьому, судами враховано, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та не ухиляється від виконання судового рішення, а звертається з проханням розстрочити його виконання з метою надання можливості боржнику за цей час вжити заходів для реального виконання своїх зобов'язань. Але на даний час, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача негайне виконання рішення суду є неможливим.

Водночас, з урахуванням принципу забезпечення збалансованості інтересів як боржника, так і стягувача, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" розстрочки виконання рішення суду щодо стягнення суми 7 014 846,74 грн строком на 24 (двадцять чотири) місяці, починаючи з квітня 2016 року по березень 2018 року включно.

З огляду на те, що процесуальний закон не наводить навіть приблизного переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин, колегія суддів вважає, що оскільки суди двох інстанцій зазначені обставини з'ясували, з дотриманням наведених вимог оцінили доводи сторін та докази, подані на підтвердження цих доводів, і визнали за можливе надати відповідачу розстрочку виконання судового рішення на 24 місяці, підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що переоцінка обставин, які суди враховували, надаючи відповідачу розстрочку виконання судового рішення, виходить за межі касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 у справі № 904/1289/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.В. Попікова