ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 927/642/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого,доповідача Алєєвої І.В. Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиРайонного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс" та Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі№ 927/642/15 Господарського суду Чернігівської областіза позовомПрокурора Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністраціїдо третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Корюківської районної державної адміністрації; - Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мрія" Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" - Чернігівська обласна рада; - Корюківська районна рада Чернігівської областіпровизнання недійсним розпоряджень та договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку; визнання права постійного користування земельною ділянкою лісового фонду за участю представників: прокуратури позивачаПаршутіна Ю.А. - посвідчення №044787; Сокирко Н.В. - предст. дов. від 01.04.2015; відповідачів третя особа з самостійними вимогами треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача- не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) - Якубов Я.Є. адвокат, договір від 31.03.2017; Дубін В.І.- предст. дов. від 22.07.2015; Тройна О.М. - предст. дов. від 18.05.2015; - не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) - не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання недійсними розпоряджень Корюківської районної державної адміністрації: від 03.10.2003 № 477 "Про передачу земель лісового фонду в оренду сільськогосподарським підприємствам" в частині передачі в оренду земель лісового фонду Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія" - 970,7 га, які розташовані на території Савинківської сільської ради Корюківського району; від 02.06.2004 № 277 "Про передачу земель лісового фонду в оренду", в частині передачі в довгострокове користування на умовах оренди без змін цільового призначення земель лісового фонду строком на 25 років приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія"; від 01.02.2005 № 26 "Про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації" в частині скасування розпоряджень від 03.10.2003 № 477 "Про передачу земель лісового фонду в оренду сільськогосподарським підприємствам" та від 02.06.2004 № 277 "Про передачу земель лісового фонду в оренду" щодо передачі земель лісового фонду приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія"; від 28.02.2006 № 89 "Про передачу земель лісового фонду", яким передано вилучені за рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 1/33 земельні ділянки лісового фонду загальною площею 970,7 га, розташовані на території Савинківської сільської ради приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія"; про визнання недійсним договору оренди землі площею 1032,56 га від 25.05.2004, укладеного Корюківською районною державною адміністрацією та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Мрія"; про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 1032,56 га на території Савинківської сільської ради Корюківського району (за межами населеного пункту), яка перебувала у користуванні Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мрія" на підставі договору оренди землі від 25.05.2004, у власність держави в особі розпорядника - Чернігівської обласної державної адміністрації, шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що спірні земельні ділянки надано та спірний договір укладено особою, що не мала таких повноважень на час вчинення відповідних дій, відповідно до статей 6, 13, 14 Лісового кодексу України (у чинній редакції); право розпорядження спірною земельною ділянкою реалізовано уповноваженим на той час органом - Чернігівською обласною радою наданням земельної ділянки в постійне користування Районному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Корюківкаліс", яке не мало можливості здійснити належне оформлення цього права з незалежних від нього причин; передача земельної ділянки розпорядженням від 28.02.2006 вчинена з порушенням статей 116, 123 Земельного кодексу України, частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) без рішення уповноваженого органу та без проекту відведення земельної ділянки; орендна плата в договорі оренди визначена в порушення Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), без проведення грошової оцінки орендованих земель.

Також Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" подало клопотання про залучення його в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, разом з позовом про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою лісового фонду площею 970,7 га, підтверджене планово-картографічними матеріалами лісокористування та технічною документацією із землеустрою, яка знаходиться на території Савинківської сільської ради Корюківського району Чернігівської області і надана в постійне користування Районному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Корюківкаліс" на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.06.2015).

Ухвалою господарського суду від 11.06.2015 залучено Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" як третю особу з відповідними самостійними вимогами на предмет спору.

Відповідач - Корюківська районна державна адміністрація надав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника та вирішення спору на розсуд суду.

Відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мрія" відхилив позовні вимоги повністю, повідомивши, що встановлені рішенням господарського суду факти самовільного використання спірних земель лісового фонду Районним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Корюківкаліс" є преюдиціальними відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України та не підлягають повторному доведенню в межах даної справи при визначенні змісту права лісогосподарського підприємства щодо спірних земель; право користування земельною ділянкою на умовах оренди належить відповідачу відповідно до умов укладеного та чинного договору; позивач не надав доказів на підтвердження свого статусу як розпорядника спірної земельної ділянки на момент подання позову.

У заяві від 11.06.2015, відзиві на позов від 09.07.2015 Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мрія" просило застосувати позовну давність у спорі, вказавши, що як прокурору, так і позивачам було відомо про порушене право ще у 2005 році, відтак, на день звернення до суду з даним позовом сплинула позовна давність для захисту порушеного права.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2016 (суддя Кушнір І.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 (судді: Іоннікова І.А. - головуючий, Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" та Заступник прокурора міста Києва подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги.

Заступник прокурора міста Києва в касаційній скарзі просить постанову та рішення в цій справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, оскільки судами в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України надано невірну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суди дійшли помилкового висновку щодо пропуску позовної давності та що Чернігівська обласна державна адміністрація могла дізнатись про спірні розпорядження та договір у будь-який момент з 20.06.2006, в матеріалах справи не містяться докази, що облдержадміністрація дізналась про порушення своїх прав раніше дати отримання листа Корюківської районної прокуратури (21.01.2015).

Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" у касаційній скарзі також просило скасувати прийняті у справі рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача та третьої особи задовольнити та визнати право на постійне користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення орієнтовною площею 970,7 га на території Савинківської сільської ради (за межами населеного пункту). Скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення судами норм процесуального права, а саме: суди вірно встановивши обставини неправомірності правочину (договору оренди) невірно застосували до спірних правовідносин вимоги статей 261, 268 Цивільного кодексу України встановивши пропуск позовної давності, оскільки порушення такого строку саме позивачем у справі судами не встановлено; суди безпідставно, керуючись вимогами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, прийняли як доведені факти у рішеннях з інших справ, не врахувавши, що дана справа та справи на які посилався суд є різними за предметами спору.

Позивач у письмових поясненнях та усно у судовому засіданні навів доводи на підтримку касаційної скарги прокуратури, вказавши про помилковість застосування позовної давності до триваючого правопорушення, яким є вимога про повернення земельної ділянки з незаконного користування.

Прокурор та Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" у судовому засіданні підтримали доводи касаційних скарг з наведених в скаргах підстав.

Корюківська районна державна адміністрація та треті особи без самостійних вимог на стороні позивача не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні своїх представників.

У відзивах на касаційні скарги та усно у судовому засіданні Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мрія" заперечило доводи, викладені у скарзі, просило суд залишити прийняті у справі рішення та постанову без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників прокуратури, позивача, Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мрія" та Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс", присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що Чернігівська обласна рада відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", у рішенні від 26.10.2000 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками лісового фонду колишніми колективними сільськогосподарськими підприємствами" вирішила припинити право постійного користування земельними ділянками лісового фонду колективними сільськогосподарськими підприємствами, що припинили свою діяльність в процесі реформування, та включити зазначені земельні ділянки площею 254,6 тис. га до земель запасу. Відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529, статей 9, 13 Лісового кодексу, статей 11, 12, 19 Земельного кодексів України Чернігівська обласна рада рішенням від 27.03.2001 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колишніх сільгосппідприємств, і припинили своє існування в процесі реформування та належать до земель запасу, надала в постійне користування підприємствам згідно з додатками № 1 та № 2 до цього рішення, зокрема, Районному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Корюківкаліс" на території Савинківської сільської ради Корюківського району Чернігівської області загальною площею 17802,00 га, у тому числі 991,3 га спірної земельної ділянки. Реалізуючи рішення обласної ради, Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" 10.06.2003 уклало договір № 199 на проведення землевпорядних робіт по складанню технічної документації; технічна документація була виготовлена на земельні ділянки площею 17802 га.

Разом з тим, розпорядженням Корюківської районної державної адміністрації № 419 від 21.08.2003 "Про надання дозволу на розробку проектно-технічної документації для передачі земель лісового фонду в оренду сільськогосподарським підприємствам" заборонено директору РКЛСП "Корюківкаліс" виконувати проектні роботи по оформленню права користування земельними ділянками лісового фонду і проведення проектних лісовпорядкувальних робіт, зокрема, на території Савинківської сільської ради - 970,7 га і зобов'язано директора до 01.09.2003 передати керівникам сільськогосподарських підприємств матеріали лісовпорядкування по вказаних у цьому розпорядженні сільських радах; також цим розпорядженням надано керівникам сільськогосподарських підприємств дозвіл на розробку проектно-технічної документації для передачі в оренду земельних ділянок лісового фонду, які раніше знаходилися в користуванні цих господарств до реформування.

26.09.2003 голова Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мрія" видав наказ № 72 про створення при підприємстві спеціалізованого лісогосподарського підрозділу.

Згідно з розпорядженням від 03.10.2003 № 477 "Про передачу земель лісового фонду в оренду сільськогосподарським підприємствам" Корюківська райдержадміністрація передала в оренду землі лісового фонду, зокрема, Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія" - 970,7 га, які розташовані на території Савинківської сільської ради, на підставі чого 25.05.2004 Корюківська районна державна адміністрація (Орендодавець) та Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мрія" (Орендар) уклали спірний договір оренди землі про передачу в оренду на 25 років земельної ділянки загальною площею 1032,56 га, в тому числі лісові землі 919,22 га, для ведення лісового господарства, яка знаходиться на території Савинківської сільської ради.

Розпорядженням Корюківської райдержадміністрації від 02.06.2004 № 277 "Про передачу земель лісового фонду в оренду" РКЛСП "Корюківкаліс" припинено користування Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс" земельними ділянками лісового фонду, зокрема, земельною ділянкою, розташованою на території Савинківської сільської ради загальною площею 1032,56 га, та передано її у довгострокове користування на умовах оренди без зміни її цільового призначення Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія".

Розпорядженням Корюківської райдержадміністрації від 06.08.2004 № 371 "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації" розпорядження голови райдержадміністрації від 21.08.2003 № 419 скасоване на підставі протесту виконуючого обов'язки прокурора Чернігівської області; розпорядженням Корюківської райдержадміністрації від 01.02.2005 № 26 "Про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації" скасовані, зокрема, розпорядження від 03.10.2003 № 477 та від 02.06.2004 № 277.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 1/33 від 22.04.2005 вилучено з користування Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс" земельні ділянки лісового фонду, які розташовані на території, зокрема, Савинківської сільської ради - 970,7 га, як самовільно зайняті.

Розпорядженням від 28.02.2006 № 89 "Про передачу земельних ділянок лісового фонду" земельні ділянки лісового фонду загальною площею 970,7 га, розташовані на території Савинківської сільської ради, передано Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мрія" за його клопотанням та з урахуванням, що господарство є правонаступником КСП ім. Коцюбинського, має зареєстрований Державний акт на право постійного користування цими землями і ним створено спеціалізований лісогосподарський підрозділ.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог суди дійшли висновку про пропущення позивачем встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності, що стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, разом з тим суди визнали, що спірні розпорядження, на підставі яких укладено спірний договір оренди, дійсно прийнято з порушенням норм чинного законодавства, з перевищенням повноважень Корюківською районною державною адміністрацією, а спірний договір оренди укладений всупереч положенням статей 6, 13, 14 Лісового кодексу України, статті 124 Земельного кодексу України, статей 6, 13 Закону України "Про оренду землі" на підставі рішення неповноваженого органу.

Відмовляючи у задоволенні вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, суди також вказали, що Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" не надало доказів виникнення у нього права постійного користування земельною ділянкою відповідно до приписів чинного законодавства, а його вимоги зводяться до визнання юридичного факту постійного користування. що виходить за межі повноважень господарських судів.

Колегія суддів зазначає, що за змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України особи звертаються до суду за захистом свого порушеного (невизнаного, оспорюваного права) відповідно до способу захисту порушеного права, визначеного договором або законом у спірних відносинах.

За приписами частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; наявності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільного і відповідного внутрішній волі волевиявлення учасника правочину, тощо.

Згідно з частиною третьою вказаної вище статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Також відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Як встановлено приписами частини першої статті 6 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент підписання спірного договору оренди, встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України 1990 року N561-XII (в редакції, чинній на момент прийняття зазначеного рішення Чернігівської облради), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно з частиною першою статті 23 Земельного кодексу України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність доказів як виникнення права постійного користування так і порушення такого права третьої особи, взявши до уваги в тому числі й обставини, встановлені у справі № 1/33.

Висновки судів про обґрунтованість позову прокурора, враховуючи, що спірний договір оренди землі всупереч вищевказаним положенням статті 6, пунктів 1, 8 статті 13, пункту 4 статті 14 Лісового кодексу України, частини першої статті 124 Земельного кодексу України, частини першої статті 6 та частини першої статті 13 Закону України "Про оренду землі" укладений на підставі неправомірного рішення щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду, є також законними та належним чином обґрунтовані, враховуючи наведені норми права.

Разом з тим, відповідно до змісту статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 вказаної статті унормовано, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, які передбачають, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, здійсненою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суди встановили пропущення позивачем строку звернення з позовом, натомість, скаржники не спростували належно та повно встановлених судами істотних обставин справи та законності їх правових висновків відповідно до наведених вище положень законодавства.

Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" не навело будь-яких доказів на підтвердження існуючого права, на захист якого подано позов, не спростувало відповідні висновки господарських судів.

Також судова колегія відзначає, що спір у цій справі виник через порушення, допущені органами державної влади, натомість, позивач, прокурор, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору не навели доказів недобросовісності та неправомірності у діях Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мрія" та неможливості використання ним спірної земельної ділянки.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 42, 43, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 927/642/15 Господарського суду Чернігівської області та рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова