ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 912/3305/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017у справі№ 912/3305/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі"простягнення 236 740 грн. 18 коп., за участю представників: від позивача: Сороколіт Є.М.від відповідача: Бондаренко О.В.Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Шевчук С.Р. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2017.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Долинські об`єднані мережі" про стягнення 144 033,47 грн. інфляційних втрат, 85 251,34 грн. пені та 7 455,37 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №2264/14-КП-15 від 28.01.2014 в частині повного та своєчасного розрахунку за спожитий природний газ.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2016 у справі № 912/3305/16 (суддя Золотарьова Я.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 (судді: Іванов О.Г. - головуючий, Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.), позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Долинські об`єднані мережі" інфляційні втрати в розмірі 138 969,00 грн., 3% річних у розмірі 7 419,44 грн., пеню у розмірі 42 552,84 грн., 3472,41 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

З посиланням на ст.ст.525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умови договору судом стягнуто інфляційні втрати, 3% річних та пеню із врахуванням перерахунку заявлених сум згідно норм законодавства.

Врахувавши майновий стан відповідача, дослідивши обставини справи, керуючись ст.83 ГПК України, суди дійшли висновку про можливість зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

3. Підстави та норми, з посиланням на які оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині зменшення розміру пені, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України та ст.551 ЦК України, просить їх скасувати в частині зменшення розміру пені на 42 698,50 грн., прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

4. Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи

28.01.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та ТОВ "Долинські об`єднані мережі" як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п.7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору, який встановлює строки розрахунків за фактично переданий газ, покупець у безспірному порядку зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідач як покупець свої зобов`язання по оплаті отриманого природного газу за договором купівлі - продажу природного газу №№2264/14-КП-18 від 28.01.2014 виконав неналежним чином, розрахувався за поставлений природний газ з порушенням встановленого договором строку.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру заявленої до стягнення пені. Судами встановлено, що ТОВ "Долинські об`єднані мережі" несвоєчасно отримувало субвенції з Державного бюджету України па погашення заборгованості в різниці тарифів на теплову енергію для населення, що фактично призводило до невимушеного порушення ТОВ "Долинські об`єднані мережі" своїх зобов`язань перед позивачем за даним договором, а також призвело до того, що на час розгляду справи ТОВ "Долинські об`єднані мережі" знаходиться в скрутному фінансову становищі, адже за результатами 3 кварталу 2016 року має непокритий збиток в розмірі 7 390 400 грн.

Дослідивши майновий стан відповідача та інші обставини справи господарськими судами встановлено, що відповідач не є фактичним споживачем газу, оскільки згідно п.1.2 договору газ використовувався виключно для виробництва теплової енергії; ступінь виконання зобов`язань відповідачем по договору дорівнює 100 %; наявність значної суми дебіторської заборгованості перед відповідачем за вироблену з природного газу, що отриманий за договором, теплову енергію; єдиним постачальником природного газу, що ТОВ "Долинські об`єднані мережі" використовує, є ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який займає монопольне становище на ринку купівлі-продажу природного газу.

5. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ЦК України та умов договору судами стягнуто з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

За п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Суди послалися на ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарські суди, встановивши ступінь виконання відповідачем зобов`язань за договором, поважні причини несвоєчасного виконання зобов`язання, значимість підприємства відповідача для населення та держави, вжиття відповідачем всіх можливих заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення та його наслідків, матеріальний стан та інтереси обох сторін, дійшли мотивованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені.

Відповідно до вимог статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження. Враховуючи встановлені судами обставини, касаційна інстанція вважає, що попередніми судовими інстанціями не порушено ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України та ст.551 ЦК України.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі №912/3305/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

С. Шевчук