Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 922/2002/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.15у справі№922/2002/15 Господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка"простягнення коштівУ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Батовська Т.І. - за дов. від 28.01.16;

від відповідача: Репетун К.В. - за дов. від 14.04.15.

Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" у березні 2015 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка" про стягнення 35 614,99 грн збитків. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у результаті ревізії виявлено завищення вартості виконаних відповідачем робіт за договором підряду від 05.08.11 №09/374-11, укладеного між сторонами у справі. У зв'язку з цим, позивач вважав, що діями відповідача йому завдано збитки у заявленому до стягнення розмірі. При цьому Підприємство посилалось на приписи статей 22, 843, 883 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.05.15, ухваленим суддею Калантай М.В., позов задоволено. Мотивуючи рішення суд виходив з того, що заявлені збитки є доведеними у повній сумі. Крім того суд визнав, що оскільки позивач дізнався про порушення свого права після проведення ревізії та складення акта від 18.10.13 №05-21/259, Підприємство звернулось до суду з даним позовом у межах трирічної позовної давності. Суд керувався приписами статей 257, 261, 611, 623, 883 Цивільного кодексу України, статей 218, 224, 225 Господарського кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Бондаренко В.П., постановою від 21.07.15, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити та стягнути з позивача витрат на правову допомогу за договором про надання професійних юридичних послуг від 16.04.15 №02/15. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами приписів частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України та зазначає, що при прийнятті робіт замовник не мав претензій до відповідача, зокрема щодо ціни виконаних робіт. Вважає скаржник необґрунтованими висновки викладені в акті від 18.10.13 №05-21/259 та зазначає, що результати перевірки не впливають на договірні відносини між сторонами і не змінює їх, а відтак наголошує на відсутності підстав для застосування до нього такої міри цивільно-правової відповідальності, як стягнення збитків. Скаржник вважає, що суди помилково керувались статтею 35 Господарського процесуального кодексу України щодо висновків Окружного адміністративного суду міста Києва викладених у постанові від 11.07.14 та Київського апеляційного адміністративного суду - в ухвалі від 18.12.14 зі справи №826/21004/13а. Також Товариство наголошує, що Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" пропущено позовну давність.

Від Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову - без змін з мотивів викладених у судових актах.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача та заперечення на касаційну скаргу представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Судами при розгляді справи установлено, що між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" - замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка" - підрядником, укладений договір від 05.08.11 №09/374-11, за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів на підставі робочого проекту, розробленого Державним підприємством "ДПІ "Кривбаспроект" (шифр 08050), виконати роботи з реконструкції покрівлі адміністративно-виробничої будівлі Криворізьких МЕМ Дніпровської ЕС згідно з Договірною ціною визначеною у Додатку № 1 до договору. Ціна договору складає 754 946,84 грн, у тому числі ПДВ - 125 824,47 грн. Договірна ціна визначена у відповідності до ДБН Д. 1.1-1-2000 - Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.02 № 80. Розділом 5 "Виконання робіт" договору передбачено приймання робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3. Судами також установлено, що роботи за спірним договором були прийняті 30.11.11 за актом № 09/209-11 приймання виконаних будівельних робіт від за листопад 2011 року на суму 668 488,32 грн, у тому числі ПДВ і відповідною довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та оплачені позивачем. Розглядаючи даний спір суди установили і те, що у третьому кварталі 2013 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у частині фінансово-господарської відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" за період з 01.07.11 до 30.06.13, про що складено акт від 18.10.13 №05-21/259. Ревізією достовірності визначення вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка" будівельних робіт установлено такі порушення договору підряду від 05.08.11 №09/374-11: "В порушення п.1.3.5, п.2.12.3, п.3.3.10.1, п.3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 для визначення вартості окремих робіт до розцінок на будівельні роботи необґрунтовано застосований не передбачений проектом, дефектним актом та діючими нормами підвищуючий коефіцієнт К- 1,15. Встановлено завищення норм списання деяких будівельних матеріалів, таких як дошки обрізні з хвойних порід, цвяхи будівельні, гідробар'єр, брус 40x80 мм, шурупи самонарізні, цегла силікатна. Встановлено виконання робіт з кладки зовнішніх простих стін з цегли при висоті поверху до 4 в кількості 8,11 мЗ - з цегли силікатної полуторної, яка частково вже була в використанні - 55% старої цегли, 45% нової цегли, тоді як в акті форми №КБ-2в зазначено виконання робіт з нової цегли та застосовано норму списання як для цегли одинарної в акті форми №КБ-2в до договору від 05.08.11 №09/374-11. Внаслідок цього завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 35 614,99 грн, прийнятих та сплачених замовником згідно з актом форми №КБ-2в від 30.11.11 №09/209-11 до договору від 05.08.11 №09/374-11. Внаслідок зазначених порушень Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" завдано збитків на загальну суму 35 614,99 грн." За матеріалами проведеної ревізії було направлено на адресу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" обов'язкову для виконання вимоги про усунення порушень від 25.11.13 №05-14/1914, пунктом 11.2 від Підприємства вимагалося: "...Відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка" та забезпечити стягнення зазначеної суми". Завищена вартість робіт за договором підряду від 05.08.11 №0 9/374-11 складає 35 614,99 грн. Судами установлено і те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.14, у справі №826/21004/13-а визнано, що Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" необґрунтовано застосовано не передбачений проектом та дефектним актом підвищуючий коефіцієнт К-1,15. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення прав та обов'язків є договір. Згідно з частиною 1 статті 837 названого Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, неналежне виконання. Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Статтею 614 названого Кодексу унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання передбачена Господарським кодексом України як універсальний спосіб захисту прав, який дозволяє суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, відшкодувати всі майнові витрати, викликані цим порушенням. Відповідно до частини 3 статті 216 названого Кодексу потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов'язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками позивача; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини. Згідно з приписами статей 33, 34, частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Розглядаючи даний спір суди обох інстанцій вірно виходили з того, що у відповідності до преамбули ДБН Д.1.1-1-2000 - Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.02 № 80 ці норми носять обов'язковий характер для підприємств, установ і організацій державної власності. Оскільки позивач у відповідності до пункту 1.2. Статуту Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є державним унітарним підприємством електроенергетичної галузі і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, підпорядковане та належить до сфери управління Міністрерства енергетики та вугільної промисловості України, застосування положень ДБН Д.1.1-1-2000 для нього є обов'язковим. За приписами пункту 3.3.1. ДБН Д. 1.1-1-2000 договірна ціна - це кошторисна вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суди попередніх інстанцій установили наявність усіх елементів цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає в усвідомленому протиправному завищенні фактичної вартості виконаних робіт за договором підряду від 05.08.11 №09/374-11 на загальну суму 35 614,99 грн, що підтверджується актом від 18.10.13 та судовими рішеннями в адміністративній справі №826/210004/13-а; збитків у вигляді завищеної вартості виконаних робіт у заявленому до стягнення розмірі; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачеві збитками, оскільки збитки виступають об'єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягає в завищенні останнім виконаних робіт з неправомірним обґрунтуванням такого завищення нормами статті 845 Цивільного кодексу України. Водночас, судами при розгляді спору установлено, що відповідачем не доведено відсутності його вини у неналежному виконанні своїх зобов'язань, а навпаки вина відповідача полягає у необґрунтованому завищенні фактичної вартості виконаних робіт за договором підряду від 05.08.11 №09/374-11 та невідповідність вартості виконаних робіт положенням ДБН Д.1.1-1-2000, які є обов'язковими для державного підприємства. За приписами частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. Суди дослідили розрахунок збитків, заявлений позивачем до відшкодування, та визнали його обґрунтованим і таким, що підтверджується документально. Стосовно посилань скаржника на порушення судами статті 267 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 261 названого Кодексу унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже не може бути підставою для скасування постанови у справі і посилання скаржника на пропуск Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" позовної давності, адже судами обох інстанцій установлено, що позивач дізнався про порушення свого права 18.10.13. Відтак, наведені скаржником доводи не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Виходячи з того, що порушень чи неправильного застосування апеляційним судом норм чинного законодавства не виявлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.15 у справі №922/2002/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Готіка" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець