ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Справа № 908/2059/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяСибіга О.М.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний транспортний холдинг"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015 рокуу справі№ 908/2059/15-ггосподарського судуЗапорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний транспортний холдинг"доДержавного підприємства "Донецька залізниця"за участю третіх особі, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Приватного акціонерного товариства "Укренерготранс", 2. Державного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення суми 7 532, 44 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився,- третіх осіб:ПАТ "Укренерготранс": не з'явився, ДП "Придніпровська залізниця": не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний транспортний холдинг" (далі за тестом - ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі за текстом - ДП "Донецька залізниця"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватного акціонерного товариства "Укренерготранс" (далі за текстом - ПАТ "Укренерготранс") про стягнення 7 532, 44 грн. неправомірно списаних грошових коштів з особового рахунку позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2015 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі за текстом - ДП "Придніпровська залізниця").

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 року у справі № 908/2059/15-г в задоволенні позовних вимог ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року у справі № 908/2059/15-г апеляційну скаргу ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року у справі № 908/2059/15-г та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 1011, 1016, 1024, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 42, 43, 47, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 30.11.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова А.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний транспортний холдинг" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року № 03-05/2295 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/2059/15-г, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" (комітент) та ПАТ "Укренерготранс" (комісіонер) уклали договір комісії № 1/10/2/40 від 14.12.2011 року, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за плату вчинити правочини, зумовлені цим договором та перелічені у п. 2.1., від свого імені, але за рахунок комітента.

Положеннями п. 3.3. вказаного вище Договору сторони погодили, що при виконанні доручень за цим договором комітент відшкодовує понесені комісіонером в його інтересах витрати, які пов'язані із: здійсненням провізних платежів залізницям за послуги з організації перевезення порожніх приватних вагонів; сплатою банківських витрат, пов'язаних з переказом комісіонером комітенту іноземної валюти; іншими попередньо погодженими з комітентом витратами, пов'язаними з виконанням комісіонером доручення за цим договором. Вказані витрати комісіонера утримуються комісіонером із сум, одержаних при виконанні доручення за цим договором, в ході виконання доручення. Доручення вважаються виконаними з моменту затвердження комітентом зазначеного у п. 5.1 цього Договору звіту комісіонера.

Згідно п. 10.1., (в редакції додаткової угоди № 11 від 31.12.14 року) Договір комісії діє до 31.12.2015 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно з конвенційною забороною № ЦЗМ-14/1263 від 28.07.2014 року заступника генерального директора Укрзалізниці на підставі ст. 29 Статуту залізниць України введено заборону перевезень, зокрема, по станції Комунарськ Донецької залізниці для всіх відправлень та всіх одержувачів; дія заборони з 28.07.2014 року до відміни.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі Договору комісії ПАТ "Укренерготранс" було організовано перевезення вантажу (2 вагонів власності позивача).

07.08.2014 року листом. вих. № 3.4-518 ПАТ "Укренерготранс" звернулося до ДП "Донецька залізниця" щодо організації переадресування 60 порожніх власних на піввагонів, зокрема, 2 вагонів № № 52903069, 52903077 власності позивача, слідуючих на станцію Комунарськ Донецької залізниці зі станції Дніпродзержинськ. Переадресування просив здійснити по станції Просяна Донецької залізниці по старим документам на нову станцію Терни Приднівпровської залізниці в адресу нового одержувача. Зазначено, що оплату збору за переадресування порожніх власних вагонів та добір тарифу по переадресуванню гарантує по станції Терни Донецької залізниці зі свого особистого рахунку № 9001668.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 27.08.2014 року із особового рахунку ПАТ "Укренерготранс" № 9001668 по накопичувальній картці № 27080286 по ст. Терни Придніпровської залізниці була списана сума 1 082 грн. 00 коп. збору за оформлення переадресування 60 вагонів, у т.ч. 2 вагонів власності позивача - 36 грн.07 коп. без ПДВ.

Також, судами встановлено, що 29.09.2014 року відповідачем з особового рахунку ПАТ "Укренерготранс" № 9100478 по накопичувальній картці № 29090302 по ст. Просяна Донецької залізниці було списано грошові кошти в загальній сумі 166 846 грн. 74 коп., з яких: сума 1 082 грн. 00 коп. - збір за оформлення переадресування 60 вагонів, у т.ч. за 2 вагони власності позивача - 36 грн. 07 коп. без ПДВ, сума 5 997 грн. 00 коп. - збір за зберігання 60 вагонів на коліях загального користування, у т.ч. за 2 вагони власності позивача - 199 грн. 90 коп. без ПДВ, сума 159 448 грн. 64 коп. - плата за користування 60 вагонами, у т.ч. за 2 вагони власності позивача - 5 314 грн. 95 коп. без ПДВ, сума 319 грн. 10 коп. - телеграфний збір за повідомлення залізниці на прохання вантажовідправника, у т.ч. за 2 вагони власності позивача - 10 грн. 64 коп. без ПДВ.

29.09.2014 року по ст. Просяна Донецької залізниці відповідачем із особового рахунку ПАТ "Укренерготранс" № 9100478 по накопичувальній картці № 08100329 було списано суму 21 464 грн. 24 коп. - донарахована плата за користування 60 вагонами, у т.ч. за 2 вагони власності позивача - 715 грн. 47 коп. без ПДВ.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2014 року позивач та ПАТ "Укренерготранс" підписали звіт № 18 по Договору комісії, згідно якого відповідно до умов п. 3.3. Договору сума витрат, понесений комісіонером у результаті виконання доручення, які належать відшкодуванню складає 109 777 грн. 21 коп., а саме: інформаційні послуги про дислокацію вагонів - 1 003 грн. 54 коп., відправка порожніх вагонів - 82 862 грн.67 коп. та 25 911 грн.00 коп. У додатках № № 1-4 до звіту визначено перелік послуг, зокрема, в додатку № 4 зазначено по ст. Просяна ім. Приклонського В.В. Донецької залізниці 29.09.2014 року: плата за користування вагонами 6 377 грн. 94 коп. (5 314 грн. 95 коп. без ПДВ), повідомлення залізниці - 12 грн. 77 коп. (10 грн. 64 коп. без ПДВ), збір за зберігання вантажу - 239 грн. 88 коп. (199 грн. 90 коп. без ПДВ), оформлення переадресування - 43 грн. 28 коп. (36 грн. 07 коп. без ПДВ).

31.12.2014 року між позивачем та ПАТ "Укренерготранс" був підписаний звіт № 24 по Договору комісії, згідно якого відповідно до умов п. 3.3. Договору сума витрат, понесених комісіонером у результаті виконання доручення, які належать відшкодуванню, складає 68 538 грн. 27 коп., а саме: інформаційні послуги про дислокацію вагонів - 881 грн. 83 коп., відправка порожніх вагонів - 50 188 грн. 24 коп. та 17 468 грн. 20 коп. У додатках № № 1 - 9 до звіту визначено перелік послуг, зокрема, в додатку № 9 зазначено по ст. Просяна ім. Приклонського В.В. Донецької залізниці 29.09.2014 року: плата за користування - 858 грн. 56 коп. (715 грн. 47 коп. без ПДВ).

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ПАТ "Укренерготранс" перерахував ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" суму 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 06.01.2015 року із призначенням платежу: оплата за надання вагонів для перевезення вантажів третіх осіб по дог. № 1.10.2/40 від 14.12.2011 року, у т.ч. ПДВ 20 % = 16 666 грн. 67 коп.

Судами досліджено, що 09.10.2014 року ПАТ "Укренерготранс" за вих. № 3.5-1301 та позивач 20.02.2015 року за вих. № 01-04/60 направили відповідачу претензії, в яких вимагали повернення надмірно нарахованих та безакцептно стягнутих грошових коштів, однак претензії з боку відповідача залишились без належного реагування.

Відповідно до ст. 29 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, Укрзалізниця має право запроваджувати тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення.

Судами встановлено, що враховуючи порушення поїзного руху бойовими діями, Укрзалізниця скористалась наданим їй правом на введення тимчасового обмеження щодо перевезень на деяких станціях, у тому числі і для станції Комунарськ розпорядженням від 28.07.2014 року № ЦЗМ-14 1263, яке діє і на теперішній час.

Згідно ст. 44 вказаного вище Статуту залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення, з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Положеннями ст. 45 Статуту передбачено, що в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку заміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами

Пунктом 14 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.9.2001 року за № 794/5986, передбачено, що в разі коли залізниця не має можливості видати вантаж, то за вказівкою відправника вона переадресовує його на іншу станцію призначення, іншому одержувачу або повертає його відправнику. Таке переадресування оформлюється за первинними документами з внесенням до них усіх платежів, пов'язаних із затримкою вантажу.

Переадресування згідно з цим пунктом здійснюється за наявністю гарантії сплати всіх належних залізниці платежів новим одержувачем.

Згідно п. 13 вказаних Правил за час затримки вагонів до оформлення відправником перевізних документів на переадресування стягується плата за користування вагонами згідно статей 44 та 119 Статуту. Період затримки обчислюється з часу, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу, до оформлення відправником перевізних документів на переадресований вантаж.

За приписами ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Положеннями ст. 173 Господарського Кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності, учасника господарських відносин є скоєне ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 2 Статуту визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що договірні відносини щодо розрахунку за перевезення вантажу ДП "Донецька залізниця" мала з експедитором ПАТ "Укренерготранс", а не з позивачем, що підтверджується договором № Е-050047 від 29.07.2010 року укладеним між ПАТ "Укренерготранс" та ДП "Донецька залізниця".

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів про те, що ТОВ "Об'єднаний транспортний холдинг" є неналежним позивачем у справі, збори за послуги, пов'язані з перевезенням вантажів були списані з особового рахунку ПрАТ "Укренерготранс", а не з особового рахунка позивача, а тому і підстави для стягнення спірних 7 532 грн. коп. з ДП "Донецька залізниця" у позивача відсутні.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний транспортний холдинг" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року у справі № 908/2059/15-г залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року у справі № 908/2059/15-г залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко