ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/4626/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 07.04.2016у справі№910/4626/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Незабудка"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"про скасування рішенняв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Шоха С.І.;

- відповідача Прокопчук Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2016 (суддя Головатюк Л.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.20156 (судді: Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Незабудка" (надалі-позивач/ТОВ "ТВФ "Незабудка") до ПАТ "Київенерго" (надалі відповідач/скаржник/ПАТ "Київнерго") про скасування рішення відповідача, що викладене в протоколі №388 від 25.02.2016 задоволено; визнано недійсним рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", оформлене протоколом №388 від 25.02.2016 по розгляду акта про порушення №39509 від 26.09.2014.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Від ТОВ "ТВФ "Незабудка" надійшли заперечення (відзив) на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго", в якому, позивач просить рішення та постанову залишити без змін, а вимоги касаційної скарги без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним рішення відповідача, оформленого протоколом №388 від 25.02.2016 по розгляду акта про порушення №39509 від 26.09.2014 (далі - Акт).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що спірне рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі (основі), акта про порушення №39509 від 26.09.2014, який складений з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910) (далі - ПКЕЕ) і Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика) та, відповідно, не може бути належним доказом порушення позивачем правил ПКЕЕ, тобто, рішення відповідача, яке оскаржується, не може вважатись правомірним, оскільки ґрунтується на незаконному Акті (неналежному доказі), а відповідач фактично повторно застосував до ТОВ "ТВФ "Незабудка" оперативно-господарську санкцію у порушення ст. 61 Конституції України.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, погодилися із доводами позивача, покладеними в основу підстав позову.

Вищий господарський суд України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 07.04.2006 між ПАТ "Київенерго" (далі-постачальник) та ТОВ "ТВФ "Незабудка" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №40483 (далі - договір №40483), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Розділом 2 вказано договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Також у договорі №40483 сторони передбачили порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, облік та порядок розрахунків, порядок обмеження і припинення електропостачання, права і відповідальність сторін та строк його дії.

26.09.2014 під час розпломбування приладів обліку позивача інспекторами РЕМ "Центральний" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було виявлено порушення ПКЕЕ та складено Акт.

На підставі вказаного Акта комісією відповідача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ було прийнято рішення у формі протоколу № 1079 від 23.10.2014, яким встановлена вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 467 731,13 грн., котра підлягає сплаті позивачем.

Споживач електричної енергії не погодився з таким рішенням та оскаржив його у судовому порядку.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2015 у справі №910/24034/14 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ТВФ "Незабудка" до ПАТ "Київенерго" про скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509, оформленого протоколом від 23.10.2014 №1079.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015 у справі №910/24034/14, рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, а саме, скасовано рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509 Публічного акціонерного товариства "Київенерго", оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079.

Апеляційний господарський суд, задовольняючи позов у справі №910/24034/14 виходив із встановлених ним обставин про невідповідність акта про порушення №39509 від 26.09.2014 ПКЕЕ та Методики.

У подальшому Публічне акціонерне товариство "Київенерго" продовжувало направляти позивачу вимоги щодо погашення заборгованості в сумі донарахування за скасованим судом рішенням відповідача, у зв'язку з чим ТОВ "ТВФ "Незабудка" звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) з запитом щодо правомірності діяльності ПАТ "Київнерго".

У відповідь НКРЕКП листом №14114/20-15 повідомила ТОВ "ТВФ "Незабудка" щодо незаконності дій ПАТ "Київнерго" та з прямою вказівкою на необхідність приведення взаємовідносин між позивачем і відповідачем у відповідність до вимог чинного законодавства та для відповідача встановила обов'язок скасувати акт №39509 від 26.09.2014 як незаконний.

Листом №37 від 12.02.2016 позивач направив відповідь НКРЕКП на адресу ПАТ "Київнерго" з вимогою прийняти дану інформацію до відома та припинити незаконну діяльність щодо донарахування позивачу недорахованої електричної енергії за незаконним Актом.

02.03.2016 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Незабудка" надійшов лист від структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо прийняття чергового рішення комісією відповідача про донарахування недорахованої електричної енергії, прийнятого на підставі акта №39509 від 26.09.2014, оформленого протоколом №388 від 25.02.2016.

На підставі спірного рішення ПАТ "Київнерго" виставлено позивачу рахунок №40483015/акт39509 від 25.02.2016 на суму 31531,44 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 277 ГК України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України № 575/97-ВР від 16.10.1997 року "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Частиною 2 ст. 27 вказаного Закону визначено перелік правопорушень в електроенергетиці, зокрема, порушенням є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються ПКЕЕ.

Згідно з абз. 9 п. 6.42 ПКЕЕ у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Судова колегія звертає увагу, що абз. 9 п. 6.42 ПКЕЕ чітко встановлює наслідки задоволення скарги споживача та скасування судом рішення енергопостачальника, а саме - скасування постачальником електричної енергії відповідного акта про порушення. Відповідно, повторне застосування оперативно-господарської санкції до споживача електроенергії на підставі такого акта неможливе.

Частиною 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недорахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Отже, виходячи з наведених норм, та встановлених судами обставин, а саме те, що Акт не міг бути підставою для прийняття спірного рішення відповідача, оскільки складений з порушенням вимог ПКЕЕ та Методики (встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі №910/24034/14), ПАТ "Київнерго" зобов'язане було на підставі абз. 9 п. 6.42 ПКЕЕ скасувати відповідний Акт, а не застосовувати на підставі цього Акту до ТОВ "ТВФ "Незабудка" оперативно-господарську санкцію, а відтак, є правомірним висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про визнання недійсним рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", оформленого протоколом №388 від 25.02.2016 по розгляду акта про порушення №39509 від 26.09.2014

Доводи скаржника про невідповідність обраного позивачем способу його захисту є необґрунтованими з огляду на те, що Верховний Суд України у постановах від 29.11.2010 № 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 № 2-24/912-2010, від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010 визначив, що визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

Інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, оскільки, є ідентичними доводам, викладеним як у позові, так і в апеляційній скарзі, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про задоволення позову.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2016 у справі №910/4626/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере