ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року Справа № 924/703/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький (далі - територіальне відділення АМК),

на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2015 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015

зі справи № 924/703/14

за позовом виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький (далі - Виконком),

до територіального відділення АМК

про визнання недійсним та скасування рішення від 28.03.2014 № 21-р/к,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницька міська рада, м. Хмельницький (далі - Міська рада).

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Солотковської - Сотник О.Й.,

третьої особи - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 28.03.2014 № 21-р/к "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" зі справи № 02-08/65-13 (далі - оспорюване рішення).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.04.2015 (суддя Магера В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (колегія суддів у складі: Грязнов В.В. - головуючий, Мельник О.В., Розізнана І.В.): позов задоволено; визнано недійсним та скасовано оспорюване рішення; з територіального відділення АМК стягнуто на користь Виконкому 1 218 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу з посиланням на положення Конституції України, Законів України "Про відходи", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України", Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 (далі - Порядок), Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано безпідставністю та незаконністю оскаржених судових рішень, прийняттям їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Згідно з оспорюваним рішення:

- визнано бездіяльність Виконкому, яка полягає у непроведенні конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Послуги ВПВ) після вступу в дію пункту "е" статті 16 та частини третьої статті 351 Закону України "Про відходи", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, які можуть призвести до недопущення конкуренції;

- Виконком зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у двомісячний строк з дня отримання цього рішення шляхом проведення конкурсу на надання Послуг ВПВ у територіальних межах м. Хмельницький відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173.

Виконком своїм листом від 15.05.2013 № 12-1499-02-08 повідомив територіальне відділення АМК, що конкурси на визначення суб'єкта господарювання виконавцем Послуг ВПВ на території м. Хмельницький не проводилися.

За наданою інформацією, діяльність на ринку збору, вивезення та захоронення побутових відходів у межах м. Хмельницький здійснює Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс" (далі - КП "Спецкомунтранс"). Таким чином, Виконком поклав обов'язки із здійсненням діяльності з вивезення побутових відходів на назване підприємство.

У ході здійсненої територіальним відділенням АМК перевірки встановлено, що Виконком як виконавчий орган Міської ради є організатором конкурсу та на конкурсних засадах повинен визначати виконавця послуг у сфері поводження з побутовими відходами, який безпосередньо надає Послуги ВПВ у територіальних межах м. Хмельницький.

Перевіркою, проведеною територіальним відділенням АМК, визначено, що покладення Виконкомом здійснення діяльності з вивезення побутових відходів у межах м. Хмельницький на КП "Спецкомунтранс" без проведення конкурсу після вступу в дію відповідних нормативно-правових актів не відповідає вимогам пункту "е" статті 16 та частини третьої статті 351 Закону України "Про відходи", пункту 55 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 4 Порядку.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.07.2014 з цієї справи було відмовлено в позові Виконкому до територіального відділення АМК про визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення; постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 це рішення місцевого господарського суду було залишено в силі. Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2015 відповідні судові рішення скасовано, а справу передано до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Згідно з чинним законодавством, зокрема пунктом 55 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про відходи", Порядком питання визначення на конкурсних засадах підприємств, які повинні здійснювати збір та перевезення побутових відходів, віднесено до виключної компетенції міської ради шляхом прийняття нею відповідного рішення, і тільки на пленарних засіданнях ради.

Тому підготовці та проведенню відповідного конкурсу повинно було передувати прийняття Міською радою рішення про проведення конкурсу; а сама підготовка та проведення конкурсу мала забезпечуватися виконавчим органом відповідної ради у випадку делегування таких повноважень самою радою, як це передбачено пунктом 4 Порядку.

Міською радою відповідного рішення про призначення конкурсу не приймалося, так само як і рішення про делегування таких повноважень своєму виконавчому органу, зокрема Виконкому.

Відтак обов'язок та повноваження Виконкому щодо самостійного, без участі Міської ради, прийняття рішень про забезпечення на конкурсних засадах діяльності підприємств у сфері збирання та перевезення побутових відходів законодавством України не передбачені і матеріалами справи не підтверджуються.

Ототожнення територіальним відділенням АМК Виконкому та Міської ради як органу місцевого самоврядування є помилковим.

Відтак оспорюване рішення суперечить вимогам чинного законодавства України.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Згідно з приписами Закону України "Про відходи":

- підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право, зокрема, на участь у конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері поводження з побутовими відходами на певній території (підпункт "е" частини першої статті 16 у редакції Закону України від 21.01.2010 № 1825-VІ);

- збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально для цього обладнаними транспортними засобами (частина третя статті 351 у редакції Закону України від 02.10.2012 №5402-VІ).

Відповідно до пункту 55 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції Закону України від 21.01.2010 № 1825- VІ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання визначення на конкурентних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підготовка та проведення конкурсу (на надання Послуг з ВПВ) забезпечується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або місцевою державною адміністрацією у разі делегування їй повноважень відповідними радами у порядку, встановленому законом.

Отже, у чинному законодавстві розрізняються поняття: 1) "підготовка та проведення конкурсу (на надання Послуг з ВПВ)" і 2) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів". При цьому здійснення першої з цих функцій покладається на виконавчий орган ради, а другий - на саму раду (з вирішенням відповідного питання на її пленарному засіданні).

При цьому закон не визначає послідовності (алгоритму) відповідних дій, та таке визначення не віднесено й до повноважень судових органів. Зрештою, рада та виконавчий комітет ради як її орган наділені достатніми повноваженнями й можливостями для вирішення між собою пов'язаних з цим організаційних та інших питань.

Стосовно ж даної справи - з її обставин, з'ясованих попередніми судовими інстанціями, вбачається, що згідно з оспорюваним рішенням Виконком зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом проведення конкурсу на надання Послуг з ВПВ (що цілком відповідає наведеному приписові пункту 4 Порядку), а НЕ визначення на конкурсних засадах юридичної особи для здійснення збирання та перевезення таких відходів, яке (визначення) є прерогативою (повноваженням) Міської ради. Суд повторює, що визначення порядку (послідовність) вчинення відповідних дій є питанням внутрішньої діяльності самої Міської ради та Виконкому як її органу, а не судових органів і не органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (пункт 3 статті 50);

- антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (частина перша статті 15);

- підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням наведеного вище, в тому числі й фактичних обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, Вищий господарський суд України дійшов висновків про те, що:

- бездіяльність Виконкому щодо непроведення конкурсу на надання Послуг з ВПВ у територіальних межах м. Хмельницький (з виконанням обов'язків з надання таких послуг КП "Спецкомунтранс" без проведення конкурсу) після набрання чинності наведеними в цій постанові законодавчими приписами стосовно обов'язковості проведення відповідного конкурсу обґрунтовано кваліфікована територіальним відділенням АМК як порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками пункту 3 статті 50 і частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та його (Виконком) зобов'язано вжити заходів до усунення цього порушення;

- визначених статтею 59 названого Закону підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним не вбачається;

- відтак оскаржувані судові рішення відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підлягають скасуванню як такі, що прийняті за неправильного застосування наведених у цій постанові положень Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про відходи", "Про місцеве самоврядування в Україні" та Порядку.

Вищим господарським судом України не приймаються при цьому посилання позивача (Виконкому) на те, що у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення нібито надається зворотня дія в часі законодавчим приписам та з цього приводу - на статтю 5 Цивільного кодексу України, згідно з якою, зокрема, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. По-перше, спірні правовідносини в даній справі не є цивільно-правовими в розумінні частини першої статті 1 названого Кодексу, і приписи останнього до них не застосовуються; по-друге, в даному разі йдеться не про надання актам законодавства зворотної дії в часі, а про приведення спірних правовідносин у відповідність із змінами, які відбулися в чинному законодавстві, що регулює питання надання Послуг ВПВ.

Водночас попередніми судовими інстанціями у новому розгляді справи з достатньою повнотою встановлено фактичні обставини останньої, що уможливлює прийняття судом касаційної інстанції нового рішення в ній, а саме - про відмову в позові.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги, сплачений територіальним відділенням АМК у сумі 1 461,60 грн., покладається на Виконком.

Керуючись статтями 49, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 зі справи № 924/703/14 скасувати.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з виконавчого комітету Хмельницької міської ради на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1 461,60 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Грек

Суддя В. Палій