Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №915/1151/15 Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №915/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 915/1151/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,судді Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Сидоренко Д.О. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філіїна рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 17 вересня 2015 року Одеського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2015 рокуу справі№ 915/1151/15за позовомдержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філіїдоприватного підприємства "Морське агенство - НІКА"про стягнення 2 135,84 доларів США (що еквівалентно 45 271,48 грн)

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії звернулося до господарського суду із позовом до приватного підприємства "Морське агенство - НІКА" про стягнення 2 135,84 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на день подання позову складає 45 271,48 грн за договором про надання послуг № 37-с від 25.05.2007.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2015 (суддя - Коваль Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 (головуючий - Гладишева Т.Я., судді - Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.), в задоволені позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 25.05.2007 між ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (порт) (правонаступник якого ДП Адміністрація морських портів України (адміністрація)) та ПП "Морське агентство - НІКА" (агент) було укладено договір № 37-с, з урахуванням укладених в його рамках додаткових угод, за яким адміністрація зобов'язувалася надати послуги згідно письмових заявок агента з обслуговування суден, які прямують у порт адміністрації або проходять транзитом, а агент - оплатити їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок судновласника. Агент також зобов'язувався одержувати в адміністрації попередні рахунки на передоплату за портові збори на другу добу після надання заявки на знаходження судна в порт.

Агент зобов'язувався одержувати попередні рахунки на передплату за портові збори на другу добу після надання заявки на заходження судна в порт. Оплату попередніх рахунків агент виконувати за добу до відходу судна з порту (п. 3.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 7 від 23.12.2013).

Остаточні розрахунки за послуги агент здійснює до 10-го числа місяця, наступного за звітним на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів. Оплату рахунків адміністрації агент здійснює в безготівковій формі відповідно до норм законодавства України про здійснення безготівкових розрахунків у наступному порядку: - за портові збори по суднам, що плавають під іноземним прапором у доларах США, а під прапором України в національній валюті України. Перерахунок сум портових зборів у доларах США в гривні або навпаки здійснюється по курсу Нацбанку України на дату відходу судна з порту, а у випадку зміни агента/фрахтувальника в порту на дату закінчення вантажних робіт (п. 3.2 договору у редакції додаткової угоди № 11 від 29.12.2014).

26.12.2014 до морського порту Миколаїв, який підпорядкований адміністрації, зайшло іноземне судно "VF TANKER-1" без вантажу на борту, що підтверджується генеральною декларацією, а 28.12.2014 вказане судно вийшло з цього порту з вантажем на борту, що підтверджується вантажним маніфестом № 1 від 27.12.2014.

Згідно з акту наданих послуг № 18182183 від 28.12.2014, на підставі заявки агента, позивачем надані послуги з адміністративного, канального, корабельного, причального, санітарного збору, інформаційні послуги, послуги служби морської безпеки, опломбування клапанів видачі за борт суднових забруднень, на загальну суму 5 566,93 дол. США. Відповідно до вказаного акту, послуги надані у повному обсязі, сторони одна до одної претензій не мають.

04.01.2015 вказане судно знову зайшло до морського порту Миколаїв без вантажу на борту, що підтверджується генеральною декларацією, та вийшло з порту 08.01.2015 з вантажем на борту (5 895,225 тонн нафтового палива), про що свідчить вантажний маніфест № 1 від 06.01.2014.

Як вбачається з акту наданих послуг № 00102183 від 08.01.2015, позивачем надані послуги з адміністративного, канального, корабельного, причального, якірного збору, інформаційні послуги, послуги служби морської безпеки, опломбування клапанів видачі за борт суднових забруднень, та послуги з забезпечення проведення криголамних робіт, на загальну суму 5 959,83 дол. США. Згідно вказаного акту, послуги надані у повному обсязі, сторони одна до одної претензій не мають.

На оплату вказаних послуг адміністрацією виставлено остаточний рахунок № 18182183 від 28.12.2014 на суму 5 566,93 дол. США, який оплачений агентом 10.02.2015 за рахунок коштів, що надійшли 25.12.2014 згідно попереднього рахунку № 96822183 від 25.12.2014, що підтверджується витягом з особового рахунку відповідача та не заперечується позивачем.

08.01.2015 адміністрацією виставлено остаточний рахунок № 00102183 на суму 5 959,83 дол. США, який оплачений відповідачем частково, у сумі 5402,07 дол. США, у відповідності до попереднього рахунку № 97122183 від 31.12.2014, про що свідчить витяг з особового рахунку відповідача. Суму в розмірі 557,76 дол. США агентом сплачено 19.01.2015, що підтверджується випискою банку від 19.01.2015.

02.04.2015 адміністрація направила на адресу агента рахунки на оплату спірних сум: 1080,41 дол. США - ПДВ, нараховані на оплачені портові збори за вказаним вище рахунком № 18182183 від 28.12.2014, та 1055,43 дол. США - ПДВ, нараховані на оплачені портові збори за рахунком № 00102183 від 08.01.2015.

Листом № 16/1 від 16.04.2015 ПП "Морське агентство - НІКА" не погодилось із нарахуванням ПДВ на оплачені ним портові збори та спірні суми не сплатив.

Предметом даного судового розгляду є вимоги адміністрації до агента про стягнення податку на додану вартість, донарахованого на портові збори у зв'язку з відсутністю підстав для застосування визначених законодавством пільг.

Частинами 1-3 ст. 22 Закону України "Про морські порти" визначено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 115 КТМ України визначено, що із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно із ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

За ст. 117 КТМ України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Відповідно до ст. 132 КТМ України міжнародні перевезення - це перевезення між портами України та іноземними портами, які можуть здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

За приписами підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Стягнення портових зборів як за міжнародне перевезення виключає можливість стягувати податок на додану вартість.

Відповідно до п. 197.9 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 ПК України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

За ст. 134 КТМ України документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є:

1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті;

3) інші письмові докази.

Пунктом 54 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

Митною територією, згідно із ст. 9 МК України, є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Відповідно, судна розвантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України із оформленням відповідних маніфестів, є суднами закордонного плавання, що здійснюють міжнародні перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що судно, яке обслуговувалося відповідачем, та по якому позивачем донараховано ПДВ, перетинало державний кордон України з оформленням відповідних документів з відмітками органів митного контролю.

На вантажі, які перевантажувались у нейтральних водах, оформлювались вантажні маніфести, декларації, які були прийняті митним органом, що є підтвердженням здійснення саме міжнародних перевезень вантажів.

До того ж, під час нарахування портових зборів судну, що агентувалось відповідачем, позивачем було використано ставки портових зборів як для суден міжнародного перевезення.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про те, що перевантаження вантажу у нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу, а судна із цим вантажем мають статус суден, які здійснюють міжнародне перевезення, тобто учасники цього перевезення перебувають у правовідносинах договору міжнародного перевезення вантажу, внаслідок чого судновласники через своїх агентів не сплачують ПДВ при споживанні послуг, які сплачуються у складі портових зборів відповідно до п. 197.9 ст. 197 ПК України.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 17 вересня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2015 року у справі за № 915/1151/15 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст