ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 923/1346/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Корал"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015у справі№923/1346/14 Господарського суду Херсонської областіза позовомПрокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської областідо Публічного акціонерного товариства "Київенерго"провнесення змін до договору оренди земельної ділянки,за участю представників сторін:від прокуратури:Савицька О.В., посв. №041103 від 04.02.2016від позивача:не з'явився;від відповідача:Коновалова Г.В., дов. №91/2016/09/01-3 від 01.09.2016від ПП "Корал":не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №923/1346/14, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Внесені зміни до договору оренди земельної ділянки від 09.08.2004, зареєстрованого у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК 03.09.2004 за №040472100926, шляхом викладення пунктів 5,9 та 11 в редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Приватне підприємство "Корал" з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 20.12.2016 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 10.01.2017 представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, прокурор заперечував проти її задоволення. Позивач за скаржник уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного підприємства "Корал".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Круглоозерської сільської ради №167 від 30.07.2004 "Про надання земельних ділянок в оренду" вирішено надати в оренду Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" земельну ділянку площею 1,22349 га під розміщення бази відпочинку "Каштан" в селі Більшовик строком на 5 років.

09.08.2004 між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, загальною площею 1,2349 га, яка знаходиться в с. Більшовик, зареєстрований у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що 03.09.2004 вчинено запис за №040472100926304

Рішенням Круглоозерської сільської ради №44 від 04.01.2011 затверджено нову нормативно-грошову оцінку земель, технічну документацію, з огляду на що

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, проте остання залишилась без задоволення.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі №2-1/10068-2008, від 23.05.2011 у справі №7/105-10 (30/234-09), від 04.07.2011 у справі №41/81пд.

Крім того, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.08.2013 у справі №5009/3430/12.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що за статтями 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, проте, доказів того, що за новим покупцем зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості - бази відпочинку "Каштан" - суду апеляційної інстанції не було надано.

Також апеляційним господарським судом враховано, що звернення до позивача з пропозицією про припинення вищезазначеного договору оренди мало місце 12.01.2015, в той час, як судове рішення місцевим господарським судом прийнято 12.11.2014.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №923/1346/14 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №923/1346/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Корал" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач