ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 916/5092/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана"про перегляд за нововиявленими обставинамирішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015у справі№ 916/5092/14Господарського судуОдеської областіза позовомПрокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської радипровнесення змін до договору оренди землі,

за участю представників: прокуратуриКлюге Л.М. - посвідч. №014652позивачане з'явився;відповідачаЛашкул В.Т. - директор; Веровський О.В. - предст. дов. від 15.12.2016;третьої особине з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 позов Прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено; внесено зміни до договору оренди від 07.07.2004, укладеного Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксолана", зареєстрованого в Одеському міському відділенні ОРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.07.2004 за № 040450500113, шляхом викладення пунктів договору у наведених нижче редакціях:

- пункт 2.3 договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1371кв.м становить 4074721,68 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1113 кв.м становить 6615861,21 грн.";

- пункт 4.1 договору: "Орендна плата за земельну ділянку, володіння і користування 1371кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 203736,08 грн. на рік; орендна плата за земельну ділянку, володіння і користування 1113 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 330793,06 грн. на рік";

- пункт 9.4.2 доповнено такою редакцією: "Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)"; стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України суму судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 вказане вище рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

28.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роксолана" подало до місцевого господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015. Обґрунтовуючи заяву, відповідач вказав, що рішення Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010, на підставі якого збільшена нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки за договором оренди від 07.07.2004, визнано незаконним та скасовано постановою Приморського районного суду міста Одеси від 10.12.2014 у справі № 522/11050/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, а ці обставини є нововиявленими у розумінні вимог статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2016 (суддя Желєзна С.П.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана" про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 у справі № 916/5092/14 задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 у справі №916/5092/14 скасовано; у задоволенні позову прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана" про внесення змін до договору оренди землі відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 (судді: Морщагіна Н.С. - головуючий, Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.) рішення господарського суду від 27.05.2016 залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Одеська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2015 залишити без змін. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди дійшли незаконного висновку щодо наявності підстав, передбачених частиною першою статті 112 Господарського процесуального кодексу України для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, які заявник вважає нововиявленими, не існували на час прийняття рішення господарським судом, а про надання зворотної сили недійсності рішень міської ради у процесуальних документах, прийнятих адміністративними судами не вказано; суди не врахували вимог статті 58 Конституції України та відповідної практики Європейського суду з прав людини щодо верховенства права та зворотної дії в часі нормативно-правових актів, за змістом яких рішення органу місцевого самоврядування може бути визнане нечинним лише на майбутнє або з іншого визначеного судом моменту, рішення Одеської міської ради діяли до моменту прийняття судами рішення у адміністративному позові та породжували відповідні правові наслідки; суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи № 522/11050/14-а, не врахувавши, що рішення у вказаній справі, які стали підставою для звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскаржено до Вищого адміністративного суду України та ухвалою вказаного суду від 05.08.2016 зупинено виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси від 10.12.2014 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.

Позивач та третя особа не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги; представник відповідача у відзиві та усно у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги та просив суд залишити прийняті у справі постанову та рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2004 Одеська міська рада (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роксолана" (Орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 1804-ХХІV від 26.09.2003 надає за рахунок земель міста, раніше наданих у користування АТ "Одесатурист", а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 2484 кв.м, що знаходиться у м. Одеса, вул. Генуезька, 24-а, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, терміном на 50 років, для експлуатації та обслуговування кафе-бару з літнім майданчиком, про що у Державному реєстрі земель 20.07.2004 вчинено запис № 040450500113.

Відповідно до пункту 2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2484 кв.м. для експлуатації та обслуговування кафе-бару з літнім майданчиком, у тому числі: земельна ділянка загальною площею 1371 кв.м для експлуатації та обслуговування кафе-бару (угіддя: під будівлями - 662 кв.м; під проїздами, проходами та площадками - 709 кв.м); земельна ділянка площею 1113 кв.м для експлуатації та обслуговування літнього майданчика (угіддя: під будівлями 104 кв.м; під проїздами, проходами та площадками - 1009 кв.м).

Пунктом 2.3. договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5401607,04 грн.

Порядок формування орендної плати, визначений розділом 4 договору, встановлює, що орендна плата земельної ділянки складає: за земельну ділянку площею 1371 кв.м - 71 549,75 грн. на рік; за земельну ділянку площею 1113 кв.м - 24202,18 грн. (з травня по вересень включно); 3389,08 грн. (з жовтня по квітень включно).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до "Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради № 702-ХХШ від 29.02.2000 та рішенням Одеської міської ради №1709-ХХШ від 31.10.2000 і №1061-ХХІУ від 26.03.2003 і Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" ( пункт 4.2. договору).

У відповідності до пункту 4.3. договору, орендна плата з урахуванням ПДВ, вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Одеського міського управління земельних ресурсів №37182005002573, код ЄДРПОУ: 26303169 в УДК Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 13050200. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Орендар згідно з пунктом 4.4 договору не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.

Відповідно до умов пункту 14.1. вищевказаний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На підставі укладеного акта прийому-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі" та визначено, що річна орендна за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до закону і не може бути меншою встановлених розмірів земельного податку.

Рішенням Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель Одеси (пункт 1), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси з 01.01.2011 крім випадків, визначених у пункті 3 цього рішення (пункт 2); введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01.2012 (пункт 3).

20.09.2011 Одеською міською радою прийнято рішення № 1268-VI "Про внесення змін до рішення міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси", згідно якого пункт 3 рішення викладено в такій редакції: "Ввести в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011"; 20.09.2011 Одеська міська рада прийняла рішення № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі".

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міста Одеси від 23.04.2013 № 48/П, який розроблено Управлінням Держземагентства у місті Одесі Одеської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1371 кв.м., що розташована за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А, землекористувачем якої є відповідач, становить 4074721,68грн. (з урахуванням індексації станом на 1 січня поточного року).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23.04.2013 № 49/П, який розроблено Управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1113 кв.м., що розташована за адресою м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А, землекористувачем якої є відповідач, становить 6615861,21грн. (з урахуванням індексації станом на 1 січня поточного року).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 задоволено позовні вимоги Прокурора Приморського району та внесено зміни у договір оренди земельної ділянки в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати для приведення змісту договору в цій частині у відповідність з рішенням уповноваженого органу.

В обґрунтування наявності нововиявлених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Роксолана" посилається на те, що постановою Приморського районного суду міста Одеси від 10.12.2014 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 рішення Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення від 20.09.2011 № 1268-VI "Про внесення змін до рішення міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Одеси", на підставі яких рішенням від 05.02.2015 змінено нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки та внесено зміни до договору оренди землі від 07.07.2004 - скасовані.

Задовольняючи заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд зазначив, що нормативно грошова оцінка є регульованою основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати, враховуючи, що грошова оцінка земель міста Одеси, встановлена рішеннями міської ради на теперішній час є нечинною, відтак не може слугувати підставою для внесення змін до договорів оренди земель державної та комунальної власності; факт скасування рішень міської ради свідчить про допущення низки порушень під час прийняття рішень, отже обставини, пов'язані із неправомірним використанням відомостей про нормативно грошову оцінку є такими, що існували на час прийняття рішення господарським судом, відтак є нововиявленими обставинами та підставою для перегляду цього рішення.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та вказав, що рішення органу місцевого самоврядування, які були покладені в основу рішення господарського суду від 05.02.2015 та діяли на момент його прийняття Господарським судом Одеської області на даний час визнані протиправними та скасовані, що виключає можливість зміни умов договору на підставі такого рішення міської ради; викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксолана" у заяві обставини правильно кваліфіковані місцевим господарським судом як нововиявлені, та такі, що з моменту прийняття, як нелегітимні, не можуть породжувати жодних правових наслідків, у тому числі у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

Відповідно до приписів розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. При цьому підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону; не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до змісту статті 112 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.

Зі змісту рішення Господарського суду Одеської області вбачається, що в основу задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки покладено висновок про необхідність приведення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за земельну ділянку у відповідність до рішень, якими введено в дію нормативну грошову оцінку для розрахунку річної орендної плати; суд не прийняв би рішення про задоволення позовних вимог за умови, що передбачені законом підстави для внесення змін до договору у вигляді рішень уповноваженого органу відсутні.

Водночас статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено презумпцію правомірності актів органів та осіб місцевого самоврядування через визначення, що акти органів та осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку, тобто, про обставини невідповідності рішень Одеської міської ради Конституції та законам України заявнику не могло бути відомо до прийняття про це відповідних судових рішень.

Застосування у спірних відносинах нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, який є незаконним, унеможливлює застосування до цих правовідносин закону, що суперечить усталеному правопорядку, про що вірно відзначено у постанові суду апеляційної інстанції.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони покликаються в підтвердження своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами.

Судова колегія відзначає, що матеріалами справи підтверджуються наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксолана" обставини незаконності, нелегітимності рішення органу місцевого самоврядування та те, що про них не було та не могло бути відомо заявнику під час первісного вирішення спору; разом з тим, рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 ґрунтується саме на обставинах чинності спірних рішень та обов'язковості їх застосування у спірних правовідносинах.

Також судова колегія відзначає, що суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні клопотання про зупиненні провадження у цій справі з наведених у клопотанні підстав, не взяв до уваги доводи про порушення касаційного провадження у адміністративній справі та зупинення виконання судових рішень, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції, який перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, а відповідні доводи та докази на час прийняття рішення місцевого господарського суду не існували та не наводились сторонами.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі №916/5092/14 Господарського суду Одеської області та рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова