ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 904/7806/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016у справі№ 904/7806/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомСадівничого товариства "Топольок"доГромадської організації "Садівниче товариство "Елеватор"про усунення перешкод у користуванні майном,

за участю представників: позивачане з'явивсявідповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 Садівниче товариство "Топольок" звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок Садівничого товариства "Топольок" та Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор".

Відповідач не виклав письмово свою позицію щодо позовних вимог, в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим спір вирішувався за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України без участі уповноваженого представника відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено; зобов'язано відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом демонтажу воріт на межі земельних ділянок Садівничого товариства "Топольок" та Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор"; стягнуто суму судового збору.

01.11.2016 відповідач подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (судді Пархоменко Н.В. - головуючий, Коваль Л.А., Чередко А.Є.) відхилено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду та відмовлено у відновленні строку, апеляційну скаргу повернуто відповідачу без розгляду.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду у повному обсязі, зобов'язати апеляційний господарський суд поновити строк апеляційного оскарження рішення суду за клопотанням відповідача та зобов'язати суд розглянути апеляційну скаргу по суті. Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції вимог процесуального права та Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував, що строк подачі апеляційної скарги був пропущений з поважних та незалежних від відповідача причин, позаяк до відповідача не надходили позовна заява та рішення господарського суду, та він не знав про існування судового рішення та про існування такого спору; розгляд апеляційної скарги відбувся без присутності на судовому засіданні представника відповідача.

Сторони не скористалися процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений процесуальний строк.

При цьому пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. У заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає поважними ті причини пропуску строку, про які вказала сторона, а відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі за наведених нею обставин вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено.

Як встановив апеляційний господарський суд та вбачається з обставин справи, відповідач звернувся з апеляційної скаргою з порушенням строку на оскарження рішення місцевого господарського суду з пропуском передбаченого строку понад рік; при цьому, звертаючись з клопотанням, відповідач зазначив як поважні причини пропуску строку, що відповідач дізнався про рішення місцевого господарського суду лише 25.10.2016, після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вказаних вище обставин, або обставин, за яких відповідач не отримував поштової кореспонденції за адресою, вказаною у всіх документах, наявних у матеріалах справи, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та у поданій скаржником копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АО1 № 567558.

Згідно з частинами першою-третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Отже, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, застосував правила регулювання строків для подання скарги відповідно до положень процесуального законодавства та перевірив поважність наведених скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, надавши відповідний обґрунтований висновок в ухвалі.

Колегія суддів погоджується із висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності жодних доказів на підтвердження тих обставин, які наведені відповідачем, як поважні причини пропуску процесуального строку (того, що відповідач не мав можливості отримати рішення суду, та вчасно або в межах відповідного періоду часу здійснити відповідні процесуальні дії), відтак, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

Таким чином, апеляційний суд, враховуючи статті 50, 51, 53, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України, правомірно відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та повернув без розгляду апеляційну скаргу відповідача; доводи касаційної скарги суперечать положенням чинного законодавства та зводяться до переоцінки обставин, належно встановлених судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації "Садівниче товариство "Елеватор" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі № 904/7806/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г. Мачульський