ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 911/2403/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№911/2403/16 Господарського суду Київської областіза позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"до1. Броварської міської ради Київської області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" провизнання недійсним окремих положень рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та договорів про внесення змін до нього У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Миколаєнко В.М. (представник за дов. від 20.07.16)

від відповідача: Коваль Н.М. (представник за дов. від 16.03.16)

Литвин В.В. (представник за дов. від 10.08.16)

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, звернулась до господарського суду Київської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в якій (з урахуванням заяви про уточнення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову від 04.08.2016) просило з метою забезпечення позову заборонити:

- Броварський міській раді Київської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки загальною площею 53,0234 га, в тому числі 0,5181 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор меж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об'єктів інфраструктури - землі житлової забудови та території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського або будь - якої її частини, а також укладати договори та інші угоди, які можуть призвести до відчуження вказаної земельної ділянки, передачі її у володіння та/або користування третім особам, угод щодо передачі вказаної земельної ділянки у заставу (іпотеку) та/або будь - який інший вид забезпечення виконання зобов'язання перед третіми особами;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія", - Товариству з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, загальною площею 53,0234 га - на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського.

Вказана заява обґрунтована тим, що на спірній земельній ділянці Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" відповідно до умов спірного договору оренди спірної земельної ділянки вчиняються дії по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, а питання правомірності користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" вказаною земельною ділянкою спростовується позивачем та вирішується суді й невжиття вищевказаних заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду та унеможливить приведення спірної земельної ділянки у попередній стан.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року, клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи до забезпечення позову, а саме:

- заборонено Броварській міській раді Київської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки загальною площею 53,0234 га, в тому числі 0,5181 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор меж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об'єктів інфраструктури - землі житлової забудови та території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського або будь - якої її частини, а також укладати договори та інші угоди, які можуть призвести до відчуження вказаної земельної ділянки, передачі її у володіння та/або користування третім особам, угод щодо передачі вказаної земельної ділянки у заставу (іпотеку) та/або будь -який інший вид забезпечення виконання зобов'язання перед третіми особами;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія", - Товариству з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс"та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, загальною площею 53,0234 га - на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського.

Відмовлено в задоволенні інших вимог клопотання.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що заборона відповідачам вчиняти певні дії, забезпечує розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності Відповідачів, а спрямований саме на збереження спірної земельної ділянки, її природного стану, що знаходиться в оренді Відповідача 2 до вирішення справи по суті.

В той же час, такий захід забезпечення позову як заборона ТОВ "Просперітатіс" та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом чи зведенням будь-яких об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, загальною площею 53, 0234 га не відповідає положенням статей 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б достовірно підтверджували виконання ТОВ "Просперітатіс" та іншими особами будівельних робіт саме на спірній земельній ділянці.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду Київської області від 05.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року та відмовити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що позивач не надав місцевому господарському суду в обґрунтування своєї заяви доказів на підтвердження наявності реальних підстав для застосування заходів до забезпечення позову. Тобто, позивачем не вказано обставин, які унеможливлюють чи значно утруднюють виконання можливого майбутнього рішення суду.

Крім цього, скаржник зазначає, що позивачем не обґрунтовано і не доведено необхідності і адекватності застосування саме таких заходів забезпечення позову, про які просив позивач та які застосував суд.

Також, заявник звертає увагу, що застосовані судом заходи до забезпечення позову не мають прямого зв'язку із предметом позовних вимог. Так, заява позивача та ухвала місцевого господарського суду містять лише розмір та місцезнаходження земельної ділянки, відносно якої застосовані заходи забезпечення позову, без зазначення індивідуальних ознак (кадастрового номера, меж земельної ділянки тощо).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У контексті вказаної статті під предметом спору слід розуміти об'єкт, з приводу якого виник спір між позивачем та відповідачем.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову має бути зазначено обґрунтування необхідності забезпечення позову, що полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову, доведено адекватність засобу забезпечення позову предмету позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Господарський суд у кожному конкретному випадку як за заявою сторони, так і за власною ініціативою оцінює доводи заявника, обставини справи та приймає відповідне судове рішення, викладаючи в ухвалі вказані вище обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виник спір щодо земельної ділянки площею 53,0234 га на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського. Позивач вважає, що спірна земельна ділянка знаходиться в його постійному користуванні, тому Броварська міська рада Київської області неправомірно передала її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" під будівництво індивідуальної та громадської забудови.

Судами з'ясовано, що у разі задоволення позову та визнання недійсними спірних рішення та договору оренди порушені права позивача будуть відновлені, та Позивач зможе використовувати спірну земельну ділянку за її цільовим призначенням. В той же час, у разі відчуження спірної земельної ділянки Броварською міською радою Київської області іншим особам або побудови Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово - сервісна компанія" на спірній земельній ділянці нерухомого майна, відновлення прав позивача та використання ним цієї земельної ділянки буде неможливим, отже рішення суду у цій справі не буде виконано.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія зазначає, що прийняті судом заходи забезпечення позову прямо пов'язані з предметом спору. У клопотанні про прийняття заходів щодо забезпечення позову позивач обґрунтував необхідність їх застосування, вказав, що у разі забезпечення позову необхідно буде здійснювати заходи щодо знесення забудов.

Відтак, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки існує вірогідність, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали та постанови у справі, оскільки були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції з наданням їм відповідної оцінки, а також не спростовують обставин спору, а ґрунтуються на оцінці доказів у справі, що знаходяться за межами компетенції суду касаційної інстанції.

Отже, оскільки порушень процесуального права судом не виявлено, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування постанови у справі відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 911/2403/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський